16.12.2021 Справа № 920/1023/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Осокіної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1023/21 у порядку загального позовного провадження
за позовом: Акціонерного товариства «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 41427817),
до відповідача: Державної установи «Сумська виправна колонія (№ 116)» (вул. Войти, буд. 5, с. Сад, Сумський район, Сумська область, 42343, ідентифікаційний код 08565115),
про стягнення 1 043 981,18 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача: Невструєв Л.Б. (у режимі відеоконференції),
відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути відповідача на свою користь заборгованість за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.02.2020 № К-3 в сумі 1 043 981,18 грн, з них: 901 557,05 грн - сума основної заборгованості, 79 770,75 грн - пеня, 46 181,07 грн - інфляційні втрати, 16 472,31 грн. - 3 % річних; а також судові витрати покласти на відповідача.
У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складається із судового збору в сумі 15 659,75 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн.
В судовому засіданні по суті справи 15.12.2021 представником позивача заявлено клопотання про призначення судового засідання в порядку пункту 5 частини шостої статті 238 ГПК України для визначення розміру витрат на правову допомогу, а також про встановлення строку для подання стороною доказів щодо розміру відповідних витрат після ухвалення рішення в справі. Дане клопотання відповідає вимогам чинного господарського процесуального законодавства, є встановленим правом сторони, а тому підлягає задоволенню й вирішенню в окремому судовому засіданні після ухвалення рішення.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.12.2021 у справі № 920/1023/21 ухвалено позовні вимоги задовольнити; стягнути з Державної установи «Сумська виправна колонія (№ 116)» (вул. Войти, буд. 5, с. Сад, Сумський район, Сумська область, 42343, ідентифікаційний код 08565115) на користь Акціонерного товариства «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 41427817) основний борг за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 11.02.2020 № К-3 в розмірі 901 557, 05 грн (дев'ятсот одна тисяча п'ятсот п'ятдесят сім гривень 05 коп.), пеню в розмірі 79 770,75 грн (сімдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят гривень 75 коп.), інфляційні втрати в розмірі 46 181,07 грн (сорок шість тисяч сто вісімдесят одна гривня 07 коп.), 3 % річних в розмірі 16 472,31 грн (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 31 коп.), а також 15 659,72 грн (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 72 коп.) відшкодування витрат зі сплати судового збору; призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 16.12.2021, 10:00 в режимі відеоконференції; встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу - до 13.12.2021; провести судове засідання у справі № 920/1023/21, призначене на 16.12.2021, 11:00 за участю представника позивача - Акціонерного товариства «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 41427817) - Невструєва Л.Б. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).
До позовної заяви позивачем додано копію ордеру серії КС № 100376 від 18.08.2021, виданого адвокатом Невструєвим Л.Б. та копію довіреності від 04.01.2021 № 13.
09.12.2021 до суду представником позивача подано заяву від 06.12.2021 № 194-Ю1 (вх. № 4361 від 17.03.2021) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, відповідно до якої останній просить суд, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 31 250,00 грн.
До вищезазначеної заяви представниками позивача додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4409/10 від 23.12.2010; копію договору про надання правничої допомоги від 20.05.2019 № 13/5, укладеного між позивачем у справі та адвокатом Невструєвим Л.Б.; копію додаткової угоди від 02.08.2021 № 6-8 до договору про надання правничої допомоги від 20.05.2019 № 13/5; детальний опис наданої професійної правничої допомоги та копію акту № 1/6-8/21 від 06.12.2021 про прийняття-передачі наданих послуг.
Представник позивача Невструєв Л.Б. за довіреністю від 04.01.2021 № 13 приймав участь у судовому засіданні 15.12.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon», відповідно до вимог статті 197 ГПК України, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.
14.12.2021 відповідачем подано до суду через систему «Електронний суд» заяву про визнання позову від 14.12.2021 б/н (вх. № 10196/21).
У судовому засіданні 15.12.2021 судом постановлено протокольну ухвалу, яку відповідно до приписів частини п'ятої статті 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання, та відповідно до якої постановлено відмовити у прийнятті до розгляду заяви відповідача про визнання позову від 14.12.2021 б/н (вх. № 10196/21), як такої, що подана поза межами строку, встановленого статтею 191 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
В постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Згідно з пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п'ята статті 126 ГПК України).
Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з частиною першою статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої, шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження судових витрат представниками позивача надано суду копію ордеру серії КС № 100376 від 18.08.2021, виданого адвокатом Невструєвим Л.Б.; копію довіреності від 04.01.2021 № 13; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4409/10 від 23.12.2010; копію договору про надання правничої допомоги від 20.05.2019 № 13/5, укладеного між позивачем у справі та адвокатом Невструєвим Л.Б.; копію додаткової угоди від 02.08.2021 № 6-8 до договору про надання правничої допомоги від 20.05.2019 № 13/5; детальний опис наданої професійної правничої допомоги та копію акту № 1/6-8/21 від 06.12.2021 про прийняття-передачі наданих послуг.
Відповідно до наданих представником позивача письмових доказів розмір судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою складає 31 250,00 грн.
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги від 20.05.2019 № 13/5 предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу.
Пунктом 4 договору визначено, що гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів позивача та надання йому інших видів правової/правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором; гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає позивач. Сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг позивачу у неробочий час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг. Позивач сплачує гонорар протягом 30 днів з моменту підписання акту наданих послуг. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди до цього договору адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу позивачу у господарському проваджені у справі по стягненню заборгованості з Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)», яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди. Адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів позивача у зазначеному в господарському проваджені; ознайомлення адвокатом із документами щодо несплати Державною установою «Сумська виправна колонія (№116)» заборгованості за поставлений природний газ; підготовка позовної заяви до Господарського суду Сумської області та всіх інших необхідних документів і матеріалів, що будуть необхідними під час розгляду господарської справи; надання позивачу правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів позивача, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів позивача у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з пунктом 2 додаткової угоди сторони погоджують розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2 500,00 грн за 1 (одну) годину. Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає позивач. Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг. Позивач сплачує гонорар протягом 60 днів з моменту підписання акту наданих послуг.
Відповідно до акту № 1/6-8/21 від 06.12.2021 про прийняття-передачі наданих послуг кількість витрачено часу адвокатом на консультації, складання документів та представництво інтересів позивача у Господарському суді Сумської області склала 12 год. 50 хв. і відповідно, вартість наданих правових послуг складає в загальному розмірі 31 250,00 грн.
Даний розмір судових витрат було наведено позивачем у позовній заяві та у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат.
Саме від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові КГС ВС від 24.11.2020 № 911/4242/15.
Крім того, в постанові Об'єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 викладено правову позицію з приводу того, що за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Отже, за приписами статті 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 06.12.2021 у справі № 920/1023/21 не вирішено питання розподілу судових витрат позивача щодо оплати правничої допомоги, а також те, що представником позивача подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт та їх вартості, наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а відповідачем не подано заперечень проти розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача 31 250,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 232, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Стягнути з Державної установи «Сумська виправна колонія (№ 116)» (вул. Войти, буд. 5, с. Сад, Сумський район, Сумська область, 42343, ідентифікаційний код 08565115) на користь Акціонерного товариства «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 41427817) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 31 250,00 грн (тридцять одну тисячу двісті п'ятдесят гривень 00 коп.).
2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Згідно зі статтею 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
Повні реквізити сторін зазначені у пункті 1 резолютивної частини цього додаткового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано суддею 28 грудня 2021 року.
Суддя Ю.А. Джепа