Справа № 716/340/21
28.12.2021 року м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
за учасю секретаря судових засідань - Барабащук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна заяву представника відповідача ОСОБА_1 , щодо вирішення питання про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, застосування одностороннього правочину шляхом визнання частково недійсним свідоцтва на право на спадщину та визнання права на спадщину,
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 22.12.2021 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.
Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначено судове засідання на 28.12.2021 року о 11.30 годині. Встановлено строк представнику відповідачу адвокату Спіжавка А.Ю. для подання доказів понесених стороною судових ситрат у зв'язку з розглядом справи до 24.12.2021 року включно.
23.12.2021 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача Спіжавка А.Ю., про долучення доказів, щодо судових витрат пов'язаних із розглядом справи.
28.12.2021 року від представника позивача ОСОБА_5 до суду надійшла заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які понесені відповідачем.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, від представника ОСОБА_5 до суду надійшло клопотання, про розгляд питання про відшкодування судових витрат за їхньої відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, від останньої до суду надійшла заява, згідно якої представник просить заяву про відшкодування судових витрат з позивачів розглянути за її відсутності та відсутності відповідача, заявлені вимоги підтримують просили їх задовольнити.
Відповідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням зазначеного заява про відшкодування судових витрат розглянута без участі сторін та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши надані представниками позивача та відповідача заяви, докази, якими вони їх обґрунтовують, судом встановлено наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Разом із тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин 4 та 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Вказану правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 3 червня 2020 року у справі №211/1674/19.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, застосування одностороннього правочину шляхом визнання частково недійсним свідоцтва на право на спадщину та визнання права на спадщину, в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
23.12.2021 року представником відповідача Спіжавка А.Ю. надано суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додаток №1 до договору про надання правничої допомоги від 03.09.2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та адвокатом Спіжавка А.Ю.; акт виконаних робіт 31 від 22.12.2021 року.
Таким чином, представником відповідача своєчасно було подано заяви в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України та своєчасно надано суду документи щодо понесених судових витрат після ухвалення судового рішення.
Згідно Акту виконаних робіт про надання правничої (правової) допомоги від 22.12.2021 року гонорар адвоката Спіжавка А.Ю. за послуги передбачені Договором, а саме : ознайомлення та аналіз матеріалів справи, консультація з клієнтом в тому числі узгодження правової позиції, після ознайомлення з матеріалами справи, надання правової консультації і роз'яснень з правових питань стосовно спірних правовідносин, участь в судових засіданнях, витрати становлять 8500 гривень.
Дослідивши надані представником позивача та представником відповідача документи, судом встановлено, що в таких наявний обґрунтований розрахунок витраченого адвокатом часу щодо надання кожного виду послуг; зазначено конкретний обсяг наданих послуг, зокрема, кількість підготованих та поданих процесуальних документів; вказано про участь адвоката в судових засіданнях; зазначено вартість кожного виду послуг окремо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З урахуванням того, що клопотання представника позивача про зменшення витрат на правову допомогу не містить належних спростувань отриманих правових послуг стороною відповідача й співмірності понесених витрат категорії справи та складності спору, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8500 грн з позивачів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 76-82, 133, 137, 141, 246, 247, 258-259, 263-265, 270, 272, 352, 354, 355, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сірик І.С.