Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"21" грудня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/994/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 185 258, 58 грн.
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У листопаді 2021 року Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 185 258, 58 грн.
Ухвалою суду від 15.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на "07" грудня 2021 року.
06 грудня 2021 року представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідача визнає позов частково в розмірі 36 652,30 грн., оскільки згідно висновку інженерно-екологічної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз № 8087 від 29.11.2021 року об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року становить 28 034,5 м.куб., а тому виходячи з вірно визначеного об'єму води, що використана самовільно, розмір збитків, заподіяних внаслідок забору підземних вод з одного водозабору (артсвердловина "2е") без спеціального дозволу на користування надрами розрахований в порядку п.9.1 Методики розрахунку збитків №389 складає 36 652,30 грн. Крім того, відповідач у відзиві просить суд стягнути з позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог та долучає до відзиву попередній розрахунок судових витрат, які складаються з витрат, пов'язаних з проведенням експертизи в розмірі 6 864,40 грн.
Крім того, 06.12.2021 року подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
Ухвалою суду від 07.12.2021 року розгляд справи відкладено на 21.12.021 року
Представник позивача у судове засідання 21.12.2021 року не з'явився, відповіді на відзив не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представник відповідача у судове засідання 21.12.2021 року не з'явився, однак 06.07.2021 року подавав через канцелярію заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 21.12.2021 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 21.12.2021 року судом було прийнято рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2021 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу (далі - позивач) направлено на адресу Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради (далі - відповідач) повідомлення про проведення у термін з 20.05.2021 року до 02.06.2021 року планової перевірки дотримання вимогприродоохоронного законодавства (а.с. 12).
13 травня 2021 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу видано наказ №121-ОД "Про здійснення заходів державного нагляду (контролю)" (а.с.13-14).
На підставі наказу Державною екологічною інспекцією Поліського округу видано направлення №257 від 13.05.2021 року на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Міськводоканал" (а.с. 15).
Відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, згіднонаказу Державної екологічної інспекції Поліського округу від 13.05.202 року № 121-ОД та направлення № 257 від 13.05.2021 року, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Мунько К.П., Коростелем В.В., Кузьмич О.О. у період з 20.05.2021 року по 02.06.2021 року здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради.
За результатами проведеного Державною екологічною інспекцією Поліського округу планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів встановлено, що КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради в період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року здійснювало забір підземних вод з артсвердловини №2е в обсязі, що перевищує 300 м3/добу без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра".
Обсяг забраної води відповідно до довідки підприємства від 31.05.2021р № 47/2 (форма звітності №7-ГР (підземні в води) (річна) за 2018р) становить 141 700 м3 (а.с. 28-29).
Вказане порушення зафіксоване в акті перевірки, щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів КП "Міськводоканал" № 277 від 02 червня 2021 року (а.с. 16-23).
02 червня 2021 року один примірник акта № 277 від 02 червня 2021 року отримав директор КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради М.С. Стовба, про що наявна відмітка підпису вищевказаної посадової особи.
02 червня 2021 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу КП "Міскводоканал" Дубровицької міської ради видано припис №277 з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (а.с. 24-25).
Пунктом 10 припису від 02.06.2021 року №277 КП "Міскводоканал" Дубровицької міської ради встановлено вимогу про те, що необхідно отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Розділом 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу встановлено, що Держекоінспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Розрахунок розміру збитків проведено згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. за № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 367 від 13.10.2015 року.
Згідно розрахунку розмір збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради, становить 185 258,58 грн. (а.с. 27).
З метою мирного врегулювання спору 23.06.2021 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу на адресу Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради направлено претензію №93-3/4 про відшкодування збитків на суму 185 258,58 грн. (а.с. 26).
Однак, як зазначає позивач, на даний час в Державній екологічній інспекції Поліського округу відсутні підтверджуючі документи сплати КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради шкоди завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з даним позовом до суду та є предметом спору у даній справі.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог учасників судового процесу, дотримуючись принципів об'єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із порушеннями природоохоронного законодавства, регулювання яких здійснюється ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ГК України, ЦК України, тощо.
Відповідно до приписів ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 19 Кодексу України "Про надра" передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям ігромадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст. 21 Кодексу України "Про надра").
Відповідно до ст. 21 Кодексу України "Про надра" землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім, виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу .
Як вбачається з матеріалів справи, що за результатами проведеного Державною екологічною інспекцією Поліського округу планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів встановлено, що КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради в період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року здійснювало забір підземних вод з артсвердловини №2е в обсязі, що перевищує 300 м3/добу без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра".
Обсяг забраної води відповідно до довідки підприємства від 31.05.2021р № 47/2 (форма звітності №7-ГР (підземні в води) (річна) за 2018р) становить 141 700 м3.
Вказане порушення зафіксоване в акті перевірки, щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів КП "Міськводоканал" № 277 від 02 червня 2021 року.
Згідно статті 65 Кодексу України "Про надра" порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Частиною 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась в тому, що КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради в період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року здійснювало забір підземних вод з артсвердловини №2е в обсязі, що перевищує 300 м3/добу без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра"; причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Розділом 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу встановлено, що Держекоінспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір , звертається до суду з відповідними позовами.
Розрахунок розміру збитків проведено згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. за № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 367 від 13.10.2015 року.
Згідно розрахунку розмір збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради, становить 185 258,58 грн.
Однак, 06.12.2021 року представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідача визнає позов частково в розмірі 36 652,30 грн., оскільки згідно висновку інженерно-екологічної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз № 8087 від 29.11.2021 року об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року становить 28 034,5 м.куб., а тому виходячи з вірно визначеного об'єму води, що використана самовільно, розмір збитків, заподіяних внаслідок забору підземних вод з одного водозабору (артсвердловина "2е") без спеціального дозволу на користування надрами розрахований в порядку п.9.1 Методики розрахунку збитків №389 складає 36 652,30 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2021 року позивачем складено обгрунтований розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Міськводоканал" Дубровицької міської ради внаслідок забору підземних вод з одного водозабору (артсвердловина 2е) без спеціального дозволу на користування надрами, де нарахована сума збитків, яка підлягає стягненню розрахована в розмірі 185 258,58 грн.
Однак, такий розрахунок розміру відшкодування збитків є неточним, здійсненим з недотриманням Методики розрахунку збитків №389 та не може бути взятий судом до уваги, з огляду на наступне.
Згідно п.9.1 Методики розрахунку збитків №389 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: Зсам = W х ТАР (грн.), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3; Тар-розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3).
При здійсненні розрахунку позивачем у формулі як показник W (об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів) взято до уваги річний показник 141 700 м.куб.
Однак, перевищення об'єму забору води з свердловини №2е більше 300 м.куб. відбувалось не протягом всього 2018 року, як це визначив позивач.
Згідно п.9.2 Методики розрахунку збитків №389 фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Абзацом 2 п.9.2 Методики розрахунку збитків №389 визначено, що за відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Оскільки на артсвердловині №2е відсутні засоби вимірювальних приладів (що зафіксовано в т.ч. в п.6 Акту перевірки від 02.06.2021 року), фіксування обсягу фактично використаної води з цієї свердловини з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року здійснювалось за Журналами обліку водоспоживання побічними методами, а саме: журналом обліку водопостачання по свердловині №2е (з 23.09.2017 року по 30.09.2018 року); журналом обліку водопостачання по свердловині №2е (з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року) (а.с.53-64).
Вказані журнали визначають щоденні технологічні дані роботи свердловини №2е, а саме - продуктивність насосів м.куб/год, кількість годин роботи насосів на добу, а також об'єм використання води за звітний період (за добу) в період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.
Таким чином, для розрахунок розміру відшкодування збитків слід керуватися технологічними даними, що зафіксовані в Журналах обліку за 2018 року.
Однак, позивачем не взяті до уваги зазначені первинні документи, в яких зазначений щоденний об'єм води з артсвердловини №2е.
Враховуючи вищевикладене, розрахунок розміру відшкодування збитків здійснений позивачем на суму 185 258,58 грн. не може бути взятий судом до уваги, оскільки проведений всупереч вимогам п.9.2 Методики розрахунку збитків №389 без визначення обсягу та врахування фактично використаної води.
У зв'язку з цим, для визначення показника - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів, на замовлення "Міськводоканал" Дубровицької міської ради було проведено судову інженерно-екологічну експертизу, на вирішення якої було поставлене питання про об'єм самовільно використаної води з артсвердловини 2е з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.
Згідно Висновку інженерно-екологічної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз №8087 від 29.11.2021 року:
- об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) Комунальним підприємством "Міськводоканал" Дубровицької міської ради (більше 300 кубічних метрів на добу) із свердловин №2е (м. Дубровиця, вул. Миру, 205) за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. становить 28 034,5 м.куб. (а.с.65-67).
Згідно з частинами 1, 2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
З аналізу частин 1, 5, 6 статті 101 ГПК України вбачається, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради долучено до матеріалів справи розрахунок відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, який визнаний судом правильним та обгрунтованим (а.с. 68).
З огляду на вищезазначені обставини, враховуючи висновок експерта та виходячи з вірно визначеного об'єму води, що використана самовільно, розмір збитків, заподіяних внаслідок забору підземних вод з одного водозабору (артсвердловина "2е") без спеціального дозволу на користування надрами розрахований в порядку п.9.1 Методики розрахунку збитків №389 складає 36 652,30 грн. (а.с. 68).
Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими частково та підлягають до задоволення в розмірі 36 652,30 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень позивача, відповідача та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції Поліського округу частково та стягнення з Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу 36 652,30 грн. 30 коп. - шкоди завданої навколишньому природному середовищу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
На підставі ст.129 ГПК України судові витрати в розмірі 549,78 грн. судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Крім того, відповідач у відзиві просить суд стягнути з позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог та долучає до відзиву попередній розрахунок судових витрат, які складаються з витрат, пов'язаних з проведенням експертизи в розмірі 6 864,40 грн.
Стосовно розподілу витрат між сторонами за проведену судову експертизу, то суд зазначає наступне.
Відповідач подав докази оплати за проведення експертизи, зокрема, платіжне доручення №1737 від 23.11.2021 на суму 6 864,40 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково з врахуванням експертного висновку, господарський суд понесені витрати за проведення судової експертизи також покладає на сторони спору пропорційно задоволеним вимогам та стягує з позивача на користь відповідача 5 506,63 грн.
Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 231, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державної екологічної інспекції Поліського округу - задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради (34100, Рівненська обл., Дубровицький р-н, м. Дубровиця, вул. Комунальна, буд. 7, ЄДРПОУ 35708362) на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А, ЄДРПОУ 42163803) 36 652 (тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 30 коп. - шкоди завданої навколишньому природному середовищу та 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 78 коп. - судового збору.
3. В частині стягнення 148 606 грн. 28 коп. - відмовити.
4. Стягнути з Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А, ЄДРПОУ 42163803) на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Дубровицької міської ради (34100, Рівненська обл., Дубровицький р-н, м. Дубровиця, вул. Комунальна, буд. 7, ЄДРПОУ 35708362) 5 506 (п'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 63 коп. - понесених витрат за проведення експертизи.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.uа
Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.