Справа № 716/1681/21
21.12.2021 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді - Пухарєвої О.В.,
за участю
секретаря - Кульки О.М.,
представника позивачки- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Позивачка ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Посилається на те, що на підставі Договору купівлі-продажу 30.07.2019 вона набула у власність житловий будинок, що по АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_3 в вказаному будинковолодінні не проживає, однак в ньому зареєстрована. Реєстрація відповідачки у вказаному будинку перешкоджає їй оформити субсидію, саме тому, просить визнати відповідачку ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю, обгрунтував його вищенаведеним.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не вказала, заяви про відкладення розгляду справи та заперечення до суду від неї не надходило. Про розгляд справи повідомлялася належним чином - судовою повісткою, однак до суду повернувся конверт із відміткою Украпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Оскільки відповідно до приписів ч.8 ст.128, ч.2 ст.130 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності та відзиву на позов від нього також не надходило, а тому справу, зі згоди представника позивача розглянуто в порядку заочного розгляду та ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивачки, показання свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 30.07.2019 на праві власності належить житловий будинок з госпордарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с.5).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 12.08.2021 та довідки Заставнівської міської ради № 1887 від 12.08.2021 в будинку, що по АДРЕСА_1 зареєстроані: ОСОБА_4 , 1985 року народження, ОСОБА_5 , 2007 року народження, ОСОБА_6 , 2014 року народження та зареєстрована, але не проживає ОСОБА_3 , 1944 року народження (а.с.7-8).
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що являється сусідкою позивачки. У будинку по АДРЕСА_1 на даний час проживає ОСОБА_4 разом із дітьми. ОСОБА_3 раніше проживала в цьому будинку, але давно переїхала проживати за кордон. Із часу придбання вказаного будинку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в будинку не з'являється.
Встановлено, що на сьогоднішній день позивачка ОСОБА_2 не може реалізувати своє право на отримання субсидії через реєстрацію відповідачки ОСОБА_3 у її будинковолодінні, що по АДРЕСА_1 .
Оскільки об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира, а права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд, то обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до вимог Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Зокрема, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином суд вважає, що вимога позивача про визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, що по АДРЕСА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 16, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, що по АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін по справі :
позивачка- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 ;
представник позивачки- ОСОБА_1 , адвокат, ордер від 12.08.2021;
відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації- АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 28.12.2021
Суддя О.Пухарєва