Провадження № 1-кп/714/4/21
ЄУН: 715/1775/18
"28" грудня 2021 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі :
головуючого-суддіОСОБА_1
за участю: секретаря судових засіданьОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Строжинецької місцевої прокуратури (нині Строжинецького відділу прокуратури Чернівецької окружної прокуратури) ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Глибока Чернівецького (колишнього Глибоцького) району Чернівецької області, громадянина України, одруженого, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого
Прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких віднесений до тяжких. На призначенні судові засідання -28 жовтня 2019 року та 28 листопада 2019 року обвинувачений не з'явився та викликати його до суду не представлялося можливим. Через відсутність обвинуваченого за місцем проживання ухвала Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2019 року щодо приводу обвинуваченого залишались невиконаною. Отже, обвинувачений порушив покладенні на нього обов'язки щодо явки до суду.
Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 06 квітня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою в порядку ч.6 ст. 193 КПК прокурор ОСОБА_3 підтримала його з підстав наведених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що виїзд за межі держави було необхідністю, а саме потребою у лікуванні через незадовільний стан здоров'я.
Захисник ОСОБА_6 заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора просив врахувати, що обвинуваченому раніше запобіжний захід в межах кримінального провадження обрано не було, залишення місця проживання було пов'язано виключно нездольним станом здоров'я, що підтверджується медичними документами. Сам обвинувачений є учасникам антитерористичної операції за що нагороджений орденами, медалями та відзнакам, має власну сім'ю, на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей. Окрім того, обвинувачений добровільно з'явився до суду для вирішення як вищевказаного клопотання так і розгляду по суті кримінального провадження щодо нього. Вказані обставини у своїй сукупності є свідченням зразкової поведінки обвинуваченого та відсутності умислу ухилитися від суду, тому при можливості просив обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою.
Суд заслухавши думки учасників процесу та оцінюючи письмові докази в межах заявленого клопотання, вважає за необхідне зазначити про наступне.
В провадженні Герцаївського районного суду Чернівецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннях передбачених ч.4 ст. 296 та ч.1 ст. 263 КК України.
Як встановлено судом, за ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 06 квітня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За змістом ухвали, цьому слугувало те, що обвинувачений ухилявся від суду, в судове засідання не з'являвся, приводи щодо нього не виконувалися через відсутність останнього за місцем проживання.
Нормою ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ( ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Матеріалами кримінального провадження доводяться і сам обвинувачений не заперечує, що у жовтні 2019 року не з'явився в судове засідання через незадовільний стан здоров'я. Подальший хід судового розгляду йому не відомо, оскільки виїхав на лікування до Німеччини. Такі обставини були відомі виключного його колишньому адвокату, без будь-якого на то повідомлення суда чи то органів поліції, прокуратури.
На підтвердження того, що обвинувачений не з'явився в судове засідання призначене на 28 листопада 2019 року свідчить і ухвала Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 листопада 2019 року щодо приводу останнього яка залишались невиконаною, через його відсутність за місцем його проживання.
Вищенаведені докази у їх сукупності є свідчення того, що обвинувачений ОСОБА_5 порушив покладенні на нього процесуальні обов'язки щодо явки до суду.
При наведених вище обставинах, оцінюючи доводи прокурора на підтвердження обставин про які зазначено у ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність ризиків про які зазначені у клопотанні щодо можливого переховування обвинуваченого від суду.
Разом із тим, виходячи зі змісту засади кримінального провадження про яке йдеться у ст. 8 КПК України, то суд критично ставиться до твердження прокурора, що запобігти цьому ризику можна лише шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою.
При цьому суд враховує особу обвинуваченого, а саме, наявність в нього постійного місця проживання, наявності на його утриманні двох малолітніх дітей, незадовільний стан здоров'я, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності вперше, тяжкість покарання що йому загрожує, а також обставини через які обвинувачений виїхав за межі місця проживання.
За таких обставин у межах даного провадження, слід дослідити можливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу.
Зокрема, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.
Отже, в даному випадку слід прийняти до уваги те, що ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням вогнепальної зброї, за яке він може бути засуджений до позбавлення волі згідно ч. 4 ст. 296 КК України. Водночас суд також враховує непрацевлаштованість обвинуваченого, його соціальні зв'язки, що у свою чергу слугувало безперешкодний виїздив за межі держави.
Ураховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що можливим і достатнім запобіжним заходом, який слід застосувати до ОСОБА_5 є домашній арешт, пов'язаний із забороною обвинуваченому залишати житло з 20.00 години вечора до 08.00 години ранку поклавши на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 184, 193, 194 КПК України, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 28 лютого 2022 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1)прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою, що обґрунтовується необхідністю проведення з ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
2)не залишати місце тимчасового проживання - АДРЕСА_2 .
3)повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Попередити ОСОБА_5 що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали покласти на працівників Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Суддя:
З ухвалою ознайомлений: “___” __________ року.
_______________ ОСОБА_7