Справа №705/3863/21
2-о/705/105/21
13 грудня 2021 року Уманський міськрайонним суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Романовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Уманська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, яку обґрунтовує наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , дівоче прізвище якої ОСОБА_3 і у свідоцтві про її народження батьком вказаний ОСОБА_4 .
Мати заявника до шлюбу також мала прізвище ОСОБА_5 , і у свідоцтві про її народження батьком також зазначений ОСОБА_4 . Зазначене підтверджує родинні стосунки між ними.
За адресою: АДРЕСА_1 з 1970 року проживали однією родиною чоловік ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_6 , діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , при чому, ОСОБА_6 була мачухою дітям, одружилися вони у 1965 році і з того часу постійно проживали однією родиною. Спочатку ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 і там залишилися проживати всі вище перелічені, крім ОСОБА_10 , яка вийшла заміж та переїхала проживати за іншою адресою.
В подальшому, приблизно в 1983 році також виїхала і почала окремо проживати ОСОБА_11 і за вказаною адресою залишилися проживати ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , яка в 1988 році одружилася і переїхала проживати до чоловіка, однак через деякий час, приблизно в 1995 році вона повернулася до ОСОБА_6 і далі вони проживали разом, вели спільне господарство, купували спільно продукти харчування, спільно готували їжу та мали спільний побут до 14.10.2011 року, тобто до моменту смерті ОСОБА_2 , після чого там залишилася проживати ОСОБА_6 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Приблизно за три роки до смерті ОСОБА_2 тяжко захворіла і ці роки ОСОБА_6 доглядала її.
За життя ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого все наявне у неї майно на момент смерті заповіла заявнику. У зв'язку з тим, що після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса ніхто не звертався, спадщину ніхто не приймав, однак ОСОБА_6 постійно з нею проживала і набула право на спадщину в четверту чергу спадкування.
Коли ОСОБА_2 померла, то ОСОБА_6 здійснила її поховання за власні кошти, а заявник допомагала останній в організації похорон. Після смерті ОСОБА_2 у неї залишилася спадщина, а саме частка будинку по АДРЕСА_1 .
В 2020 році вона звернулася до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадщини і їй пояснили, що ОСОБА_6 зверталася до приватного нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , але їй було відмовлено, у зв'язку з тим, що не підтверджено родинні відносини між ними.
На цей час вона позбавлена можливості оформити право на спадкове майно без встановлення в судовому порядку факту проживання ОСОБА_6 зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю, не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Просить суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 1995 року до моменту смерті - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність та у відсутність її представника, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить суд позов задовольнити.
Представник заінтересованої особи Семененко О.С. в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника, при розгляді справи покладаються на думку суду.
Свідок ОСОБА_12 на адресу суду направила письмову заяву та оригінал письмового пояснення, у якому вказує, що з 1971 року проживає по сусідству з родиною ОСОБА_3 і дійсно, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з 1995 року проживали однією сім'єю і вели спільне господарство. ОСОБА_2 останні роки свого життя тяжко хворіла, а ОСОБА_13 весь час її доглядала.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України судом можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належить не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали із спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Під час розгляду справи судом встановлено, що матір'ю заявника по справі ОСОБА_14 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 ) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Уманським міським відділом ЗАГС Черкаської області.
Сестрою матері заявника - ОСОБА_5 є ОСОБА_16 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження сформованим 28.07.2021 року за № 00031847133, згідно якого батьками ОСОБА_16 є: ОСОБА_4 та ОСОБА_17 ; а також копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , згідно якого батьками останньої також є: ОСОБА_4 та ОСОБА_17 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Уманським міським відділом РАГС, ОСОБА_16 20 травня 1988 року уклала шлюб з ОСОБА_18 і прийняла його прізвище.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Умані Уманського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки № 69 виданої 02 серпня 2021 року головою квартального комітету № 1 виконавчого комітету Уманської міської ради ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею з 1965 року проживала та була зареєстрована ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , актовий запис про смерть № 140.
Після смерті ОСОБА_6 була відкрита спадкова справа, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру, виданим 27.02.2020 року за № 59611657, приватним нотаріусом Животовською Н.Г. під номером 16-2020.
ОСОБА_6 за життя 21 січня 2014 року склала заповіт, який зареєстровано в реєстрі за № 3-28, та посвідченого Дашицькою Л.Л., державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори, згідно якого спадкодавець усе своє майно, у тому числі належну їй на праві особистої власності частину надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , заповіла заявнику по справі - ОСОБА_1 .
Згідно матеріалів спадкової справи, на запит нотаріуса було надано інформаційну довідку Уманського відділку КП «ЧООБТІ» у якій вказано, що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , є в тому числі ОСОБА_7 .
07 вересня 2020 року, ОСОБА_19 , приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області, винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Згідно вказаної постанови, нотаріусом встановлено, що 23 жовтня 2019 року виносилися постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель та споруд за номером АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ст. 1264 ЦК України як особі, що проживала разом із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження прийняття спадщини та факту проживання спадкоємця зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 375, виданого ОСОБА_20 , державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 , спадкоємцями в рівних долях кожен є його дружина ОСОБА_6 , та дочка ОСОБА_16 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 і згідно відмітки у вказаному свідоцтві вказане право власності зареєстроване за № 2815, інвентаризаційна справа № 49.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 , яка була дружиною ОСОБА_21 , проживала разом з дочкою останнього від першого шлюбу - ОСОБА_22 . Згідно обставин, викладених у заяві та підтверджених письмовими доказами, в тому числі поясненнями свідків, вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, у них був спільний бюджет, приймали участь у спільних витратах, а після погіршення стану здоров'я внаслідок тяжкої хвороби, ОСОБА_6 доглядала ОСОБА_23 , після її смерті здійснила поховання разом із заявником ОСОБА_1 , як її спадкоємцем.
Судом також встановлено, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 була саме ОСОБА_6 , оскільки вони проживали разом на час відкриття спадщини, але не оформила свої права на спадкове майно.
Дані обставини знайшли своє підтвердження в ході досліджених матеріалів справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що факт проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, підтверджено в судовому засіданні і вказаний факт встановлюється заявником по справі для оформлення своїх спадкових прав.
У своїй заяві ОСОБА_1 просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_2 з 1995 року до моменту смерті останньої, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Досліджені в судовому засіданні докази дають підстави суду стверджувати, що дійсно в цей період ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , проживали спільно, були пов'язані спільним побутом та мали між собою взаємні права та обов'язки. Проте, щодо періоду спільного проживання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Заявляючи вимогу про встановлення факту проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_2 однією сім'єю, заявник посилається на необхідність оформлення спадкових прав за наслідком встановлення зазначеного факту як спадкоємцем за заповітом.
Відповідно до п. 1 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, цей Кодекс набув чинності з 01 січня 2004 року.
Так, згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно п.п. 4, 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила статті 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.
Прикінцевими положеннями Сімейного кодексу України визначено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року.
Таким чином, норми СК України розповсюджуються на правовідносини, які виникли чи існували з січня 2004 року.
Згідно з вимогами статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Обґрунтовуючи обставини, необхідні для встановлення зазначеного факту, заявник посилається на проживання ОСОБА_6 зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Але факт проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_2 набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України з 01 січня 2004 року, а КпШС України не передбачав юридичних наслідків для осіб, які проживали однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Тому встановлення такого факту проживання однією сім'єю в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17.
Судом встановлено, що факт, який просить встановити заявник, має для нього юридичне зазначення, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, тому суд дійшов висновку, що вимоги заявника слід задовольнити частково, а саме встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 01 січня 2004 року до часу відкриття спадщини, оскільки правовідносини щодо проживання осіб однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Уманська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити частково.
Визнати встановленим факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 01.01.2004 року до моменту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 .
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський