23 грудня 2021 року Справа № 915/154/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали заяви позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі
за позовом: Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка (55002, м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, буд. 16; адреса електронної пошти: osvita_yu@ukr.net; ідентифікаційний код 04653220)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Давіскіби Ігоря Євгеновича ( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про: зобов'язання повернути майно, стягнення штрафних санкцій,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2021 у справі № 915/154/21 було частково задоволено позов Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка до Фізичної особи-підприємця Давіскіби Ігоря Євгеновича; зобов'язано відповідача повернути позивачу в натурі майно, передане на зберігання за Договором відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709 та Акту № 01 приймання передачі майна до Договору відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709, а саме: Стіл холодильний з нержавіючої сталі СХ 1800x700*850 - 1 одиниця; стягнуто з відповідача на користь позивача пеню від вартості несвоєчасно повернутого Товару із зберігання у розмірі 25592,00 грн, а також 4500,18 грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 457,00 грн відмовлено позивачу.
Рішення суду набрало законної сили 23.06.2021.
29.06.2021 на виконання вказаного рішення стягувачу було видано відповідні накази.
09.12.2021 до суду від позивача надійшла заява № 2155/01-15 від 07.12.2021 про зміну способу виконання рішення суду, в якій заявник просить суд:
1. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі №915/154/21 від 25.05.2021 року;
2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Давіскібу Ігоря Євгеновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути Управлінню освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка (55002, м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, буд. 16; ідентифікаційний код 04653220) стіл холодильний СХС 1800x700x850 з нержавіючої сталі марки Аіsі 201, 430 замість столу холодильного з нержавіючої сталі СХ 1800*700*850, виробник КИЙ-В, переданого на зберігання за Договором відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709 та Акта № 01 приймання передачі майна до Договору відповідального зберігання майна від 28.10.2020 №709.
Вказана заява обґрунтована тим, що 11.10.2021 до позивача від відповідача надійшов лист з пропозицією повернути зі зберігання стіл холодильний СХС 1800x700x850 з нержавіючої сталі марки Аіsі 201, 430 замість столу холодильного з нержавіючої сталі СХ 1800*700*850, виробник КИЙ-В. У вказаному листі відповідач зазначив про виникнення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/154/21 від 25.05.2021, зокрема втратою речі столу холодильного з нержавіючої сталі СХ 1800*700*850, виробник КИЙ-В.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 06.12.2021 по 10.12.2021, відповідну заяву передано на розгляд судді у перший день після виходу з лікарняного - 13.12.2021.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 13.12.2021 розгляд заяви Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка № 2155/01-15 від 07.12.2021 про зміну способу виконання рішення суду у справі № 915/154/21 було призначено на 23 грудня 2021 року о 13:45; запропоновано Фізичній особі-підприємцю Давіскібі Ігорю Євгеновичу надати до суду письмові пояснення щодо заяви Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка № 2155/01-15 від 07.12.2021 про зміну способу виконання рішення суду.
20.12.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшла заява № 2246/01-15 від 20.12.2021 про розгляд заяви про зміну способу виконання рішення суду за відсутності позивача (стягувача).
Примірник вказаної заяви додатково надійшов на адресу суду засобами поштового зв'язку 23.12.2021.
22.12.2021 на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшов лист № 22/12-850 від 22.12.2021 за змістом якого Фізична особа-підприємець Давіскіба Ігор Євгенович повідомляє, що підтримує заяву Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка від 07.12.2021 № 2155/01-15 про зміну способу виконання рішення суду та вже повернув стіл холодильний згідно листа від 05.10.2021 № 05/10-716 та накладної № 23 від 08.10.2021.
Водночас, суд зауважує, що вказаний документ, який надійшов на електронну пошту суду не підписаний електронним цифровим підписом, про що свідчить Акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2021.
Станом на момент проведення судового засідання будь-яких інших заяв чи клопотань з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
23.12.2021 представники учасників справи в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
При цьому, як уже було наведено вище, позивач просив суд розглянути заяву про зміну способу виконання рішення суду за відсутності позивача.
Беручи до уваги приписи ч.2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України та оскільки учасників справи було належним чином повідомлено про дату та місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про зміну способу виконання рішення суду у справі № 915/154/21 за відсутності представників учасників справи.
23.12.2021 за результатами розгляду заяви Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка № 2155/01-15 від 07.12.2021 про зміну способу виконання рішення суду у справі № 915/154/21, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частини ухвали.
Ознайомившись з матеріалами заяви, дослідивши надані докази у їх сукупності, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює відповідні відносини, суд дійшов таких висновків.
Виходячи зі змісту законодавства України, обов'язковість виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю правовою природою належить до основних засад судочинства, що узгоджується із приписами ст. 129 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України.
Право на виконання судового рішення згідно з практикою Європейського суду з прав людини є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Приписи ч. 2, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України надають право суду, за заявою стягувача чи виконавця встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Підставою для зміни способу або порядку виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з п. 7.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений ст. 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення, в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Звертаючись до суду з відповідною заявою, заявник зазначив про втрату відповідачем майна - столу холодильного з нержавіючої сталі СХ 1800x700*850, переданого фізичній особі-підприємцю на зберігання за Договором відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709 та Акту № 01 приймання передачі майна до Договору відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709.
У зв'язку з наведеним позивач просить суд змінити спосіб виконання рішення шляхом покладання на відповідача обов'язку повернути позивачу стіл холодильний СХС 1800x700x850 з нержавіючої сталі марки Аіsі 201, 430 замість столу холодильного з нержавіючої сталі СХ 1800*700*850, виробник КИЙ-В, переданого на зберігання за Договором відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709 та Акта № 01 приймання передачі майна до Договору відповідального зберігання майна від 28.10.2020 №709.
З урахуванням наведеного, суд відмічає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексу України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, які підлягають примусовому виконанню, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Таким чином, підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом спосіб.
Відтак, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у визначений судом спосіб. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Матеріали справи свідчать про те, що судове рішення у справі № 915/154/21 від 25.05.2021, яким зобов'язано відповідача повернути позивачу в натурі майно, передане на зберігання за Договором відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709 та Акту № 01 приймання передачі майна до Договору відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709, а саме: Стіл холодильний з нержавіючої сталі СХ 1800x700*850 - залишилось не виконаним.
Однак, на переконання суду, заявником при поданні заяви про зміну способу виконання рішення повинен бути обраний визначений законом спосіб його виконання, який не буде суперечити цьому судовому рішенню, встановленим у ньому обставинам, та не змінюватиме його по суті.
У справі № 915/154/21 між контрагентами виник спір, щодо правовідносин, які виникли між ними, внаслідок укладення Договору відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709.
Факт виконання умов укладеного правочину, та прийняття відповідачем на відповідальне зберігання майна підтверджується відповідним актом приймання передачі майна, який підписано сторонами без зауважень та заперечень, що зазначено у рішенні в даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
При розгляді даної справи суд установив, що позивач належними, допустимими і достовірними доказами довів порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів управління як поклажодавця, а тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу майно, передане на зберігання за Договором відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709 та Акту № 01 приймання передачі майна до Договору відповідального зберігання майна від 28.10.2020 № 709, а саме: Стіл холодильний з нержавіючої сталі СХ 1800x700*850 - 1 одиниця була задоволена судом в повному обсязі.
Поряд з цим, суд зазначає, що у випадку якщо майно передане на зберігання відсутнє в натурі (його втрата, нестача) поклажедавцю згідно положень цивільного законодавства, що регулюють надання послуг за договором зберігання, можуть бути відшкодовані збитки (а не повернуто інше майно, як просить заявник).
За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (частина перша статті 950 ЦК України). Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця (частина друга статті 950 ЦК України).
Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності (частина друга статті 950 ЦК України).
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості (пункт 1 частини першої статті 951 ЦК України).
Суд зазначає, що за загальним правилом, за втрату речі, під час строку зберігання, зберігач відповідає, якщо: відбулося порушення обов'язку повернути поклажодавцеві у схоронності річ; поклажодавцеві завдано збитків у вигляді втрати речі; наявний причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) зберігача і негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності); вини зберігача у настанні щодо речі негативних наслідків, яка проявилась у будь-якій формі, тобто умислу чи необережності зберігача до невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків. У разі якщо зберігання здійснюється зберігачем після закінчення строку зберігання, то зберігач відповідає лише за наявності його умислу або грубої необережності. Розмір збитків завданих втратою речі зберігачем має доводитися поклажодавцем (кредитором).
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 15 квітня 2020 р. у справі № 643/14079/17.
Тобто для відшкодування збитків завданих поклажодавцеві втратою (нестачею) речі необхідно встановлювати обставини пов'язані із фактом завдання таких збитків, що наведені вище.
Разом із тим змінюючи спосіб виконання рішення суд не встановлює нові обставини, а виходить з наявних у справі матеріалів.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Таким чином, проаналізувавши подану заяву про зміну способу виконання рішення, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача повернути позивачу інше майно, ніж те, яке було встановлене в рішенні суду, не є зміною способу виконання судового рішення у даному випадку. Натомість, така зміна способу виконання призведе до зміни рішення суду по суті, оскільки, фактично зміниться предмет позовних вимог.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка № 2155/01-15 від 07.12.2021 про зміну способу виконання рішення суду у справі № 915/154/21.
Таким чином, керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 220, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка № 2155/01-15 від 07.12.2021 про зміну способу виконання рішення суду у справі № 915/154/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано судом 28.12.2021.
Суддя О.Г. Смородінова