23 грудня 2021 року Справа № 915/1561/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1; адреса електронної пошти: kanc@elektropostach.mk.ua; ідентифікаційний код 42129888)
до відповідача: Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, 129-А; адреса електронної пошти: pervovodokanal@gmail.com; ідентифікаційний код 42700456)
про: стягнення 141 953,35 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
26.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 29-17/2864 від 25.10.2021 (з додатками) про стягнення з Комунального підприємства Первомайськводоканал» Первомайської міської ради пені у розмірі 36 220,17 грн, інфляційних витрат у сумі 76 102,81 грн, 3 % річних у сумі 29 630,37 грн, а також судового збору в сумі 2270,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору № 56/1737 від 17.07.2019 про постачання електричної енергії споживачу, з додатками та додатковими угодами до нього; Договору № 56/1737 від 15.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, з додатками та додатковими угодами до нього; рахунків (13 шт.); рахунку розшифровки (1 шт.); актів про прийняття-передавання послуг (7 шт.); платіжних доручень (144 шт.); довідки № 27-17/3724 від 21.09.2021 про отримання оплати; довідки щодо заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради станом на 01.09.2021; застосування норм статей 525, 526, 625, 714 Цивільного кодексу України, статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»; та мотивовані несвоєчасним виконанням боржником договірних грошових зобов'язань за спожиту активну електричну енергію протягом періоду з листопада 2020 року по квітень 2021 року.
Ухвалою суду від 01.11.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1561/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 30 листопада 2021 року о 09:30; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
05.11.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання № 03/13-1630 від 05.11.2021 про розгляд справи за відсутності представника позивача. Вказане клопотання додатково надійшло до Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області 08.11.2021.
26.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 582 від 23.11.2021, у якому Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради проти заявлених позовних вимог заперечує частково, зокрема, посилаючись на те, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено здійснення відповідачем планових платежів, при цьому комунальне підприємство не мало змоги диктувати свої умови щодо сплати планових платежів за електроенергію, і в подальшому сторони дійшли згоди відмінити та не нараховувати планові платежі. Крім того, у відзиві викладено клопотання про зменшення розміру неустойки заявленої до стягнення на 50 %.
29.11.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 03/13-1824 від 26.11.2021, якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» зазначає, що укладений між сторонами договір, на підставі якого заявлені позовні вимоги у даній справі, є публічним договором приєднання. Відповідач підписавши заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу та обравши відповідну комерційну пропозицію сам визначив для себе умови постачання електричної енергії. Крім того, у відповіді на відзив позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення пені.
В судовому засіданні 30.11.2021 суд, за участю представника відповідача розпочав розгляд справи по суті та за наслідками проведеного засідання дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 23 грудня 2021 року о 12:00.
Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.
В судове засідання 23.12.2021 учасники своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 23.12.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
17 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» та Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради був укладений Договір № 56/1737 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
За умовами наведеного договору:
- цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору (п. 1.1);
- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1);
- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4);
- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5);
- оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (п. 5.7);
- у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього Договору (п. 5.8);
- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1);
- цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1).
Відповідно до умов п.п. 2, 3, 5 Комерційної пропозиції (в редакції додаткової угоди від 09.12.2019) споживач протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі на рахунок постачальника через банківську установу або іншим способом, незабороненим чинним законодавством: до 25 числа поточного місяця 100 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника. У випадку співпадіння дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню. Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок постачальника.
Постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці.
У разі несвоєчасної оплати платежів за фактично спожиту електричну енергію, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за кожен день прострочення платежу: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Додатковою угодою до Договору від 01.08.2019 сторони виклали додаток «Комерційна пропозиція» у новій редакції.
Додатковою угодою до Договору від 01.11.2019 сторони виклали п. 2 Комерційної пропозиції в новій редакції.
Додатковою угодою до Договору від 09.12.2019 сторони виклали додаток «Комерційна пропозиція» у новій редакції.
У подальшому 15.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» та Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради був укладений Договір № 56/1737 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
За умовами наведеного договору:
- цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником (п. 1.1);
- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією постачальника (Додаток № 1 до Договору) (п. 5.1);
- ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4);
- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5);
- оплата електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем за фактично спожиту електричну енергію до 20 числа місяця наступного за місяцем постачання електричної енергії на підставі акту приймання-передачі підписаного сторонами та рахунку-фактури постачальника (п. 5.7);
- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 8.1);
- цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання електричної енергії з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2021 року, а в частині грошових зобов'язань - до повного розрахунку (п. 14.1, в редакції додаткової угоди від 16.08.2021).
Додатковими угодами від 26.02.2021, від 06.04.2021, від 16.08.2021, від 28.08.2021 сторони вносили зміни до наведеного договору в частині обсягів постачання та вартості електричної енергії, строк дії договору.
Вищенаведені договори з додатками та додатковими угодами до них скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога постачальника електричної енергії до споживача про стягнення пені, інфляційних витрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спожиту активну електричну енергію.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення споживачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором постачання електричної енергії, в частині своєчасності здійснення розрахунків з постачальником електричної енергії.
Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- Договір № 56/1737 від 17.07.2019 про постачання електричної енергії споживачу, з додатками та додатковими угодами до нього;
- Договір № 56/1737 від 15.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, з додатками та додатковими угодами до нього;
- рахунки (13 шт.);
- рахунок розшифровка (1 шт.);
- акти про прийняття-передавання послуг (7 шт.);
- платіжні доручення (144 шт.);
- довідка № 27-17/3724 від 21.09.2021 про отримання оплати;
- довідка щодо заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради станом на 01.09.2021.
Відповідач на підтвердження власної правової позиції у встановленому процесуальним законом порядку доказів суду не надав.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про електропостачання.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», як виконавцем, було надано Комунальному підприємству «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради як замовнику, роботи (послуги), а саме - активну електроенергію, що підтверджується актами про прийняття-передавання послуг:
- від 03.12.2020 на суму 1330846,80 грн (за листопад 2020 р.);
- від 31.12.2020 на суму 1294459,43 грн (за грудень 2020 р.);
- від 31.01.2021 на суму 1323525,79 грн (за січень 2021 р.), з урахуванням акту від 31.03.2021 суму -198487,21 грн, послуг за січень надано на суму 1125038,58 грн;
- від 28.02.2021 на суму 1163084,21 (за лютий 2021 р.);
- від 31.03.2021 на суму 1151188,26 грн (за березень 2021 р.);
- від 30.04.2021 на суму 1143805,56 грн (за квітень 2021 р.).
Всього на загальну суму 7208422,84 грн.
Постачальником також надавалися споживачу рахунки відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції:
- № 56/1737/11/1 від 03.12.2020 на суму 1330846,80 грн (за листопад 2020 р.);
- № 56/1737/12/1 від 04.01.2021 на суму 1294459,43 грн (за грудень 2020 р.);
- № 56/1737/1/1 від 05.02.2021 на суму 1323525,79 грн (за січень 2021 р.), з урахуванням перерахунку відповідно до рахунку розшифровки № 56/1737/1/1 від 05.02.2021 та рахунку № 56/1737/3/1 від 10.03.2021 на суму -198487,21 грн до сплати за січень - 1125038,58 грн;
- № 56/1737/2/1 від 04.03.2021 на суму 1163084,21 (за лютий 2021 р.);
- № 56/1737/3/1 від 03.04.2021 на суму 1151188,26 грн (за березень 2021 р.);
- № 56/1737/4/1 від 05.05.2021 на суму 1143805,56 грн (за квітень 2021 р.).
Всього на загальну суму 7208422,84 грн.
Крім того, позивачем надано до матеріалів справи рахунок № 56/1737/12/1/П1 від 03.12.2020 (планові нарахування за грудень 2020 р.) на суму 1605752,92 грн.
Також, на виконання п. 5 Комерційної пропозиції постачальником виставлялися споживачу рахунки щодо оплати пені, інфляційних витрат та 3 % річних: № 56/1737/12/1 від 04.01.2021 на суму 47799,49 грн (за період з листопада по грудень 2020 р.), № 56/1737/1/1 від 05.02.2021 на суму 70590,89 грн (за період з грудня 2019 р. по січень 2021 р.), № 56/1737/2/1 від 04.03.2021 на суму 25099,49 (за період з січня по лютий 2021 р.), № 56/1737/3/1 від 03.03.2021 на суму 16804,16 грн (за березень 2021 р.), № 56/1737/4/1 від 05.05.2021 на суму 42780,79 грн (за період з березня по квітень 2021 р.).
Відповідачем були здійснені відповідні оплати за спожиту активну електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень:
- за рахунком № 56/1737/11/1 від 03.12.2020 - 21 платіжне доручення за період з 06.01.2021 по 05.02.2021 (а.с. 40-62);
- за рахунком № 56/1737/12/1 від 04.01.2021 - 18 платіжних доручень за період з 09.02.2021 по 05.03.2021 (а.с. 65-82), у тому числі частково платіжним дорученням № 8322 від 05.03.2021;
- за рахунком № 56/1737/1/1 від 05.02.2021 та рахунком № 56/1737/3/1 від 10.03.2021 - 30 платіжних доручень за період з 05.03.2021 по 20.04.2021 (а.с. 90-119), у тому числі частково платіжним дорученням № 8322 від 05.03.2021;
- за рахунком № 56/1737/2/1 від 04.03.2021 - 21 платіжне доручення за період з 21.04.2021 по 27.05.2021 (а.с. 122-142);
- за рахунком № 56/1737/3/1 від 03.04.2021 - 29 платіжних доручення за період з 28.05.2021 по 13.07.2021 (а.с. 145-173), у тому числі частково платіжним дорученням № 9985 від 13.07.2021;
- за рахунком № 56/1737/4/1 від 05.05.2021 - 27 платіжних доручення за період з 13.07.2021 по 19.08.2021 (а.с. 176-202), у тому числі частково платіжним дорученням № 9985 від 13.07.2021.
Таким чином, відповідно до наданих суду позивачем доказів та вищезазначених обставин, що не спростовані та не заперечені відповідачем, останній у повному обсязі розрахувався за спожиту активну електричну енергію, водночас дійсно порушив договірні зобов'язання в частині своєчасності здійснення відповідних платежів за розрахунковий період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, що і спонукало позивача звернутися до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за отриману активну електроенергію закон покладає на споживача.
Як свідчать матеріали справи, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум відповідачем не спростовано, контррозрахунок не надано, заперечень щодо факту порушення строків оплати не висловлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даних правовідносинах позивачем доведено, а відповідачем не заперечено, що останнім дійсно у спірний період з листопада 2020 року по квітень 2021 року порушені норми та приписи чинного законодавства, в частині своєчасності проведення оплати за поставлену активну електричну енергію, в зв'язку із чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що укладений між сторонами договір, на підставі якого заявлені позовні вимоги у даній справі, є публічним договором приєднання. Відповідач підписавши заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу та обравши відповідну комерційну пропозицію сам визначив для себе умови постачання електричної енергії та порядок розрахунків.
Так, внаслідок неналежного виконання зобов'язань по сплаті рахунків за спожиту активну електричну енергію відповідачу позивачем було нараховано:
1. Пеню на загальну суму 36220,17 грн, у тому числі:
- по рахунку № 56/1737/11/1 від 03.12.2020 (за листопад 2020 р.) за сукупний період (з урахуванням періодичності здійснення оплат) з 10.12.2020 по 04.02.2021 на загальну суму 18643,24 грн;
- по рахунку № 56/1737/12/1 від 04.01.2021 (за грудень 2020 р.) за сукупний період (з урахуванням періодичності здійснення оплат) з 13.01.2021 по 04.03.2021 на загальну суму 15997,50 грн;
- по рахунку № 56/1737/12/1/П1 від 03.12.2020 (планові нарахування за грудень 2020 р.) за період з 29.12.2020 по 31.12.2020 на суму 1579,43 грн.
2. 3 % річних на загальну суму 29630,37 грн, у тому числі:
- по рахунку № 56/1737/11/1 від 03.12.2020 (за листопад 2020 р.) за сукупний період (з урахуванням періодичності здійснення оплат) з 10.12.2020 по 04.02.2021 на загальну суму 4660,82 грн;
- по рахунку № 56/1737/12/1/П1 від 03.12.2020 (планові нарахування за грудень 2020 р.) за період з 29.12.2020 по 31.12.2020 на суму 394,87 грн.
- по рахунку № 56/1737/12/1 від 04.01.2021 (за грудень 2020 р.) за сукупний період (з урахуванням періодичності здійснення оплат) з 13.01.2021 по 04.03.2021 на загальну суму 3999,37 грн;
- по рахунку № 56/1737/1/1 від 05.02.2021 (за січень 2021 р.) за сукупний період (з урахуванням періодичності здійснення оплат) з 23.02.2021 по 19.04.2021 на загальну суму 3266,15 грн;
- по рахунку № 56/1737/2/1 від 04.03.2021 (за лютий 2021 р.) за сукупний період (з урахуванням періодичності здійснення оплат) з 23.03.2021 по 26.05.2021 на загальну суму 4554,91 грн;
- по рахунку № 56/1737/3/1 від 03.04.2021 (за березень 2021 р.) за сукупний період (з урахуванням періодичності здійснення оплат) з 20.04.2021 по 12.07.2021 на загальну суму 5921,42 грн;
- по рахунку № 56/1737/4/1 від 05.05.2021 (за квітень 2021 р.) за сукупний період (з урахуванням періодичності здійснення оплат) з 22.05.2021 по 19.08.2021 на загальну суму 6832,83 грн.
3. Інфляційні витрати на загальну суму 76102,81 грн, у тому числі:
- по рахунку № 56/1737/11/1 від 03.12.2020 (за листопад 2020 р.) за період з 10.12.2020 по 11.01.2021 (виходячи із суми заборгованості 1280846,80 грн) на суму 11527,62 грн;
- по рахунку № 56/1737/12/1 від 04.01.2021 (за грудень 2020 р.) за період з 12.01.2021 по 12.02.2021 (виходячи із суми заборгованості 1109459,43 грн) на суму 14422,97 грн;
- по рахунку № 56/1737/1/1 від 05.02.2021 (за січень 2021 р.) за період з 22.02.2021 по 22.03.2021 (виходячи із суми заборгованості 820000,00 грн) на суму 8200,00 грн;
- по рахунку № 56/1737/2/1 від 04.03.2021 (за лютий 2021 р.) за період з 22.03.2021 по 22.04.2021 (виходячи із суми заборгованості 1119084,21 грн) на суму 19024,43 грн;
- по рахунку № 56/1737/3/1 від 03.04.2021 (за березень 2021 р.) за період з 20.04.2021 по 20.05.2021 (виходячи із суми заборгованості 1151188,26 грн) на суму 8058,32 грн;
- по рахунку № 56/1737/4/1 від 05.05.2021 (за квітень 2021 р.) за період з 22.05.2021 по 21.06.2021 (виходячи із суми заборгованості 1143805,56 грн) на суму 14869,47 грн.
Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд зазначає таке.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За правилами п. 5 Комерційної пропозиції, у разі несвоєчасної оплати платежів за фактично спожиту електричну енергію, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування.
Таким чином, на підставі ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України та відповідних положень Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Суд перевірив розрахунок пені наданий позивачем, та дійшов висновку про те, що відповідне нарахування заявником проведено вірно.
Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Водночас, суд зауважує, що відповідачем у відзиві заявлялося клопотання про зменшення розміру стягуваної пені. В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилаючись на приписи ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, звертає увагу суду на те, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. За такого відповідач просить суд здійснити оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов'язання за Договором, взявши до уваги, що відповідачем виконані зобов'язання за Договором щодо сплати заборгованості за поставлений позивачем товар, врахувати, що відповідач є підприємством, яке надає послуги населенню та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати заборгованості по Договору.
Позивач, у відповіді на відзив проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що правила роботи в умовах нового ринку електричної енергії змушують позивача акумулювати кошти для забезпечення сталого процесу закупівлі обсягів електричної енергії, достатніх задовольнити потреби споживачів позивача та виконувати в повному обсязі умови укладених договорів про постачання електричної енергії та договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Крім того, у випадку несвоєчасної оплати за купівлю електричної енергії позивачу також нараховуються штрафні санкції його контрагентами. Отже, несвоєчасна оплата споживачами в тому числі і відповідачем платежів за спожиту електричну енергію має негативні наслідки фінансового характеру для позивача, що в свою чергу може ускладнити або поставити під загрозу постачання електричної енергії всім споживачам позивача в тому числі і побутовим споживачам на території всієї Миколаївської області. Крім того, товариство наголошує, що відповідач систематично порушує умови договору в частині своєчасної оплати платежів за спожиту електричну енергію. Отже порушення мають постійний та тривалий характер. Зазначені обставини змушують позивача неодноразово звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.
Розглянувши клопотання Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради про зменшення розміру стягнення пені, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке:
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, за своєю правовою природою пеня, як один із видів штрафних санкцій, виконує стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Як свідчать матеріали справи, Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради є комунальною установою, яка здійснює діяльність з забору та постачання води (діяльність у сфері надання комунальних послуг). Тому будь-яке надмірне стягнення з відповідача грошових сум може призвести до неспроможності підприємства належним чином виконувати свої функції.
Судом також враховано, що на момент звернення позивача до суду відповідач не мав заборгованості з наданих послуг за спірний період та повністю виконав свої договірні зобов'язання.
При цьому, господарський суд вважає необхідним зазначити, що використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Надмірне ж зменшення пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін
Отже, враховуючи те, що відповідач є комунальною установою, що здійснює свою діяльність у сфері надання житлово-комунальних послуг, та оскільки в матеріалах справи позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору № 56/1737 від 17.07.2019 про постачання електричної енергії споживачу, беручи до уваги факт погашення відповідачем основної заборгованості за договором за спірний період, суд вважає, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. За такого суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені на 30%, зокрема встановивши розмір належної до стягнення пені - 25 354,12 грн (70% обґрунтовано заявленого до стягнення розміру).
У задоволені ж позову про стягнення пені в іншій частині, а саме - в сумі 10 866,05 грн, господарський суд відмовляє.
Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних.
За перевіркою суду, позивач нарахування інфляційних втрат та процентів річних виконав правильно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Крім того, відповідно до положень п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
З урахуванням наведеного, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, буд. 129-А; ідентифікаційний код 42700456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1; ідентифікаційний код 42129888) пеню у розмірі 25 354,12 грн, інфляційні втрати в сумі 76 102,81 грн, 3 % річних у сумі 29 630,37 грн, а також 2270,00 грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 10 866,05 грн відмовити позивачу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 39/1; ідентифікаційний код 42129888);
Відповідач: Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (55210, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, буд. 129-А; ідентифікаційний код 42700456).
Повне рішення складено та підписано судом 28.12.2021.
Суддя О.Г. Смородінова