Справа № 580/6565/21
Номер провадження 2-а/712/142/21
28 грудня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Марцішевської О.М.,
за участі секретаря судового засідання Вдовенко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної Митної Служби України в особі Полтавської митниці про скасування постанови, -
31.08.2021 р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Полтавської Митниці Державної Митної Служби України, в якому просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0207/11000/21 від 16.08.2021 р., ухвалену в.о. начальника Полтавської митниці Державної митної служби України Бабич В.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.485 МК України - та провадження у справі при порушення митних правил закрити у зв'язку з відсутністю у діях особи ознак порушення митних правил.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що позивачем 19 серпня отримана постанова в справі про порушення ним митних правил. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 488956,77 грн. Відповідно до листа Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 16.02.2021 № 14/2241 в Дніпровській митниці Держмитслужби проводились перевірочні заходи з приводу перебування та використання на митній території України транспортного засобу «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_1 ) кузов № НОМЕР_2 . За результатами перевірки з'ясовано, що згідно бази даних АСМО «Інспектор» вищезазначений автомобіль 11.04.2018 року був ввезений АСHILOVA GULSHAT на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року в зоні діяльності Харківської митниці ДФС. Згідно листа УСБУ в Полтавській області від 24.03.2021 № 14/2195 надана інформація у листі від 09.03.2021 № 3989/41/26/03-2021 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Полтавській області, де повідомлено про факти використання ОСОБА_1 (позивачем) транспортного засобу з іноземною реєстрацією «OPEL VECTRA», р/н, ЕТММТ52(РL) кузов № НОМЕР_2 , а саме на протязі 2020-2021 років відносно ОСОБА_1 поліцейськими УПП в Полтавській області ДПП неодноразово виносились постанови про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху під час керування ним даним автомобілем. Позивач не являється ні власником ТЗ, ні особою - декларантом, відповідальною за митний режим ТЗ. Разом з цим позивач «не міг мати прямий умисел на вчинення будь-якого порушення митних правил, оскільки не є ані власником транспортного засобу, ані особою, відповідальною за дотримання правил митного режиму, ані взагалі заінтересованою в цьому особою».
Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року справу направлено для розгляду за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
04 листопада 2021 року справа надійшла до суду, що є підставою для вирішення питання про відкриття провадження у справі за умови відповідності позовної заяви вимогам ст.160, 161 КАС України.
08 листопада 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської митниці Державної Митної Служби України про скасування постанови залишено без руху.
22 листопада 2021 року позивач скерував до суду заяву про усунення недоліків.
23 листопада 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
14 грудня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач вказує на те, що Полтавська митниця висновки та вимоги, зазначені в адміністративному позові ОСОБА_1 не визнає повністю, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до листа Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 16.02.2021 №14/2241 в Дніпровській митниці Держмитслужби проводились перевірочні заходи з приводу перебування та використання на митній території України транспортного засобу «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 .
За результатами перевірки з'ясовано, що згідно бази даних з програмно-інформаційного комплексу автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» вищезазначений автомобіль 11.04.2018 року був ввезений ACHILOVA GULSHAT на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року в зоні діяльності Харківської митниці ДФС.
Згідно листа УСБУ в Полтавській області від 24.03.2021 № 14/2195 надана інформація у листі від 09.03.2021 № 3989/41/26/03-2021 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Полтавській області, де повідомлено про факти використання ОСОБА_1 транспортного засобу з іноземною реєстрацією «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , а саме на протязі 2020-2021 років відносно ОСОБА_1 поліцейськими УШІ в Полтавській області ДПП неодноразово виносились постанови про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху під час керування ним даним автомобілем.
Таким чином, ОСОБА_1 використовував транспортний засіб з іноземною реєстрацією «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , ввезений на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року, стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Відповідно до службової записки митного поста «Полтава» Дніпровській митниці Держмитслужби від 25.03.2021 № 259/7.5-28-17 загальна сума несплачених митних платежів становить 162985,59 грн.
07.05.2021 відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил № 0207/11000/21 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
16.08.2021 Полтавською митницею винесено постанову в справі про порушення митних правил №0207/11000/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 488956 грн. 77 коп.
З урахуванням усього вищевикладеного вважають, що ОСОБА_1 був правомірно притягнутий 16.08.2021 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Відповідно до ч.1 ст.276 МК України Платником мита є особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення згідно з цим Кодексом, іншими законами України, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу);
Відповідно до ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо при вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Відповідно до ч. 3 ст. 325 МК України Користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Відповідно до ч. 6 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Так, статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає, у тому числі, у використанні товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
При цьому, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст. 485 Митного кодексу України) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Таким чином, сукупний аналіз наведених вище норм діючого законодавства дає підстави для висновку про те, що використання транспортного засобу особистого користування іншою особою, крім тієї, яка здійснила ввезення такого транспортного засобу, становить порушення режиму тимчасового ввезення, яке, зокрема, виявляється у використанні відповідного транспортного засобу, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими надано пільги щодо оподаткування.
При цьому, суб'єктом відповідальності за таке протиправне використання товару (транспортного засобу особистого користування) є особа, яка здійснює таке використання.
Аналогічна правова позиція стосовно висновку, хто в даних відносинах є суб'єктом правопорушення, висловлена Верховним Судом у постановах від 18.12.2018 р. у справі №295/16296/16-а та від 29.08.2019 р. у справі №697/12/17.
Як передбачено ч.1 ст.466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Як визначено ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через 6 (шість) місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил не пізніше, ніж через 6 (шість) місяців з дня виявлення цих правопорушень.
В теорії адміністративного права під «триваючими» адміністративними проступками розуміють проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, що припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.
Тобто, «триваючі» правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
За положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Частинами першою та другою статті 7КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог статті 256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Системний аналіз норм ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП дає підстави для висновку, що протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 268 КУпАП Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною першою статті 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0207/11000/21 від 07 травня 2021 року час та суть порушення викладені наступні чином: в Дніпровській митниці Держмитслужби за листом УСБУ в Полтавській області від 24.03.2021 № 14/2195 проводились перевірочні заходи з приводу перебування та використання громадянином України ОСОБА_1 на митній території України транспортного засобу «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_1 ) кузов № НОМЕР_2 . За результатами яких з'ясовано, що відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» зазначений вище автомобіль 07.04.2021 року в зоні діяльності Харківської митниці ДФС на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року ввіз АСHILOVA GULSHAT. Вищевказаним листом УСБУ в Полтавській області відповідно до інформації Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області (лист від 09.03.2021№ 3989/41/26/03-2021) було повідомлено про факти використання ОСОБА_1 транспортного засобу з іноземною реєстрацією «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_2 , а саме на протязі 2020-2021 років відносно ОСОБА_1 поліцейськими УПП в Полтавській області ДПП неодноразово виносились постанови про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху під час керування ним автомобілем «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_5 . Згідно службової записки митного поста «Полтава» Дніпровській митниці Держмитслужби від 25.03.2021 № 259/7.5-28-17 загальна сума несплачених митних платежів становить 162985,59 грн. Таким чином, ОСОБА_1 використовував транспортний засіб з іноземною реєстрацією«OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_2 , ввезений на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення» до 1 року, стосовно якого були надані пільги по сплаті митних платежів, інших цілях ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Аналогічною є встановлення порушення позивачем у постанові Державної митної служби України Полтавська митниця в справі про порушення митних правил № 0207/11000/21 від 16 серпня 2021 року.
Отже, у порушення ст.256,284КУпАП у спірній постанові та протоколі про порушення митних правил, на підставі якого винесена спірна постанова, не встановлено часу вчинення адміністративного правопорушення, а саме періоду використання позивачем транспортного засобу, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Суд виходить з того, що вимоги ст.256, 284 КУпАП про встановлення часу вчинення адміністративного правопорушення є категоричними і встановлення часу вчинення діяння чи діянь, які мають ознаки порушення митних правил як триваючих, так і інших, є необхідним для вирішення питання дотримання строку накладення за порушення митних правил.
Фактично конкретизація періоду користування позивачем вказаним у спірній постанові транспортним засобом аргументувалась відповідачем вже під час розгляду даної справи, зокрема у доданій до відзиву інформації з бази даних про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху під час керування автомобілем «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_5 30.07.2020 р., 17.09.2020 р., 31.01.2021 р.
Разом з тим, вказані аргументи щодо періоду користування позивачем автомобілем «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_5 не були зазначені відповідачем у спірній постанові про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, крім того після розгляду справи відповідач в ході судового розгляду не вправі змінювати чи доповнювати зміст спірної постанови, в тому числі щодо її додаткового обґрунтування.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить повного опису обставин, установлених під час розгляду справи про порушення митних правил, зокрема часу вчинення порушення митних правил - періоду використання транспортного засобу, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, що свідчить про недотримання під час винесення вказаної постанови ч. 2 ст. 283 КУпАП.
Крім того, відповідачем не доведено дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи правові положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Як встановлено судом, складення протоколу про адміністративне правопорушення відбулося за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується.
Так, до відзиву відповідач додав копію протоколу про порушення митних правил від 07.05.2021 року з інформацією про розгляд справи 08.07.2021р. о 11 год. 15 хв. та поштову квитанцію про надіслання вказаного протоколу позивачу.
Разом з тим, спірна постанова винесена 16 серпня 2021 року у відсутність позивача, однак відповідачем не надано суду доказів про своєчасне сповіщення позивача про час та місце розгляду справи 16.08.2021р.
В своїй прецедентній практиці даючи тлумачення Конвенції Європейський Суд неодноразово повторював, що з метою забезпечення змагальності процесу всі докази мають, як правило, подаватися у присутності особи, яка притягається до відповідальності з наданням достатньої і належної можливості спростувати такі докази під час розгляду справи. Із цього природно випливає, що в разі, якщо особа, що притягається до відповідальності, не мала можливості ефективно здійснювати процесуальні права з отриманням правничої допомоги за її клопотанням, права сторони захисту виявляються обмеженими настільки, що передбачені статтею 6 Конвенції гарантії виявляються порушеними. Обвинувачення не може ґрунтуватися виключно або вирішальною мірою на доказах, які сторона захисту не мала можливості спростувати (пункт 41 справи «Олег Колесник проти України» , пункт 54 Рішення Європейського Суду у справі «Корнєв і Карпенко проти України»).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення права на захист позивача під час розгляду адміністративної справи, оскільки останній під час розгляду адміністративної справи не був завчасно завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, у протоколі про порушення митних правил органм, який розглянув справу, не було встановлено часу вчинення адміністративного правопорушення отже позивач був позбавлений можливості ефективно здійснювати передбачені законом процесуальні права.
Наявність процедурних порушень є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення та дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є не доведеним, тому підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавської митниці Державної Митної Служби України про скасування постанови.
Як вбачається з квитанції від 30.08.2021 року, позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 сформульований правовий висновок, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2021 році розмір вказаного судового збору складає 454 грн. (2270*04).
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відшкодувати позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної Митної Служби України про скасування постанови
Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Позовні вимоги задоволити.
Скасувати постанову Державної митної служби України Полтавська митниця в справі про порушення митних правил № 0207/11000/21 від 16 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 185 Митного кодексу України та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної Митної Служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Дата виготовлення повного тексту рішення 28 грудня 2021 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 .ю РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: Державна Митна Служба України в особі Полтавської митниці (м. Полтава, вул.. Анатолія Кукоби, 28, код ЄДРПОУ 43997576)