79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.12.2021 справа № 914/1113/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Брок”, м. Львів
до відповідача: Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого” в особі Львівської філії Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого”, смт. Магерів, Жовківський р-н, Львівська обл.
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ТзОВ “Стир-Агротех”, Львівська обл., Буський р-н, с. Тур”я;
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ФОП Гавришків Тарас Володимирович, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Бужок,
про стягнення 1 781 420,19грн. заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Побігайленко Ю.-Б.
За участю представників сторін:
Від позивача: Скочипець А.Б.
Від відповідача- Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого”: Мельник О.М.
Від відповідача- Львівської філії Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого”: Медвідь В.О.
Від третіх осіб-1,2: не з'явилися
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Брок” до Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого” в особі Львівської філії Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого”, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ТзОВ “Стир-Агротех” та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ФОП Гавришків Тарас Володимирович про стягнення 1 781 420,19грню заборгованості.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03.06.2021 року. Рух справи відображено в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 09.09.2021 року клопотання (вх.№3613/21) Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого” в особі Львівської філії Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого” про залучення ТзОВ “Стир-Агротех” та ФОП Гавришків Тараса Володимировича до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - задоволено. Залучено ТзОВ “Стир-Агротех” (80523, Львівська обл., Буський р-н, с. Тур”я, вул. Центральна, 1а, код ЄДРПОУ: 40269653) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача до участі у справі № 914/1113/21 та ФОП Гавришків Тараса Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача до участі у справі № 914/1113/21.
За приписами статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 07.10 2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
У судове засідання 17.12.2021 сторони з'явилися, підтримали основу своїх вимог та заперечень. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи учасників справи
Позиція позивача.
07.03.2018 Львівська філія Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОК» (замовник) уклала договір підряду №2 «Г» на вирощування сільськогосподарської продукції.
На виконання умов договору, позивач передав відповідачу згідно актів приймання-передачі за №1 від 18.04.2018 та за №2 від 20.04.2018 наступні матеріали для виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції по договору підряду №2Г від 07.03.2018:
- 22 тонни Sіаrkороl-Таrnоgran РK на суму 252 680,10 грн;
- 40 тон сульфату амонію Pulsar на суму 386 390,00 грн;
- 25 тон карбаміду на суму 275 000,00 грн;
- 33 тонни Pulan Аміачної селітри 34,4% N на суму 295 350,00 грн.
та згідно акту приймання-передачі за №2 від 20.04.2018:
- 22 тонни насіння сої Султана на суму 572 000,09 грн.
У зв'язку з невиконанням умов договору просить стягнути 1 781 420,19грн. заборгованості, що еквівалентна вартості переданого для виконання за договором підряду вартості матеріалів.
Позиція відповідача.
Проти позову заперечує, з підстав зазначених у відзиві. Наголошує, що на підтвердження виконаних на підставі договору підряду №2Г від 07.03.2018 робіт відповідач додав до матеріалів справи наступні акти здачі-приймання робіт:№1-Г від 05.05.2018 на суму 189 576,90грн, згідно з яким проведено роботи по дискуванню поля під сою трактором Т-150К+БДВ-36 площею 100га, на підставі договору №29-05/18 з ТОВ «Вам -Агро» площею 120га, витрачено паливо на дискування в кількості 2345 л; №2-Г від 11.05.2018 на суму 71 620,54грн, згідно з яким проведено роботи по культивації поля під сою трактором МТЗ-82+КСП-4 площею 241га та витрачено паливо на культивацію в кількості 1395л;№3-Г від 18.05.2018 на суму 56 704,20грн, згідно з яким проведено роботи по внесенню добрив під сою трактором МТЗ-82+МВД -900 площею 257га та витрачено паливо на внесення добрив в кількості 766л;№4-Г від 24.05.2018 на суму 98 487,08грн, згідно з яким проведено роботи по передпосівному обробітку грунту під сою трактором Т-150+РВК-5,4 площею 229га та витрачено паливо по передпосівному обробітку грунту в кількості 1740л;№5-Г від 30.05.2018 на суму 161 142,53грн, згідно з яким проведено роботи по посіву сої трактором МТЗ-82+С3-3,6А площею 368га та витрачено паливо на посів в кількості 1520л;№6-Г від 31.05.2018 на суму 56 679,00грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої досходовими гербіцидами трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 368га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-99год та витрачено палива по обприскуванню сої досходовими гербіцидами в кількості 550л;№7-Г від 02.07.2018 на суму 111 743,40грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-150год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1 202л;№8-Г від 30.07.2018 на суму 105 601,50грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-124год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1305л.
Також подає інші докази на спростування факту невиконання ним умов договору.
У задоволенні позову просить відмовити.
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ТзОВ “Стир-Агротех”третя та третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ФОП Гавришків Тарас Володимирович вимог ухвал суду не виконали. ТзОВ “Стир-Агротех” подало заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі доказами.
Обставини, встановлені судом.
07.03.2018 Львівська філія Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (підрядник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОК» (замовник) укладено договір підряду №2 «Г» на вирощування сільськогосподарської продукції (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням замовника роботи з вирощування сільськогосподарської продукції задля отримання врожаю зернових культур та бобових (підготовка посівних площ-земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вирощування врожаю), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Згідно з п.1.4 договору підрядник виконує передбачені у п.1.1 договору роботи на земельних ділянках, що належать йому на правах користування і які розташовані в адміністративних межах Магерівської селищної ради Жовківського району Львівської обасті загальною площею 375га.
Роботи з вирощування врожаю сільськогосподарської продукції здійснюються підрядником із використанням сільськогосподарської техніки, обладнання, інструменту та матеріалів підрядника, за винятком тих матеріалів та сільськогосподарської техніки, які надає замовник (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору замовник для виконання робіт надає матеріали, перелічені в додатку до даного договору. Даний додаток є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.2.3 договору замовник для виконання робіт надає оприскувач польовий штанговий ОПШ -24-21.6 (п.2.3).
Матеріали, зазначені у п.2.2 цього договору, передаються підряднику для виконання робіт за актом після підписання цього договору (п.2.6 договору).
Відповідно до п.2.8 договору підрядник використовує для виконання робіт власні матеріали, перелічені в додатку до договору, який є невід'ємною його частиною.
Розмір винагороди підрядника визначається згідно із кошторисом після виконання робіт з вирощування сільськогосподарської продукції і становить 17% від понесених підрядником витрат (п.3.1 договору).
Згідно з п.3.2 договору витрати щодо виконання робіт визначаються відповідно до кошторису.
У п.3.4 сторони передбачили термін оплати. Зокрема, після а)підписання договору замовник щомісячно перераховує підряднику кошти на витрати, пов'язані з виконанням робіт, згідно з поданої заявки з обгрунтуванням такої потреби; б) протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт-остаточний розрахунок.
Згідно п.3.5. договору оплата проводиться у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця.
Відповідно до п.4.1, 4.2, 4.3. договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт після підписання договору, перерахування авансу та надання необхідних матеріалів. Підрядник зобов'язується виконати роботи згідно агротехнічних термінів. Після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету підряду до здачі протягом 3 календарних днів.
Згідно з пунктами 5.1, 5.3 договору підрядник зобов'язується інформувати замовника про перебіг виконання робіт. Підрядник та замовник узгоджують процес виконання роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.
Відповідно до п. 6.2 договору роботи за договором вважаються виконаними, а продукція - переданою підрядником і прийнятою замовником після її передачі у незібраному виді, готовою до збору, та підписання кошторису та акта передачі-приймання виконаних робіт і продукції, що підтверджує виконання робіт і свідчить про відсутність претензій з боку замовника щодо якості та кількості прийнятої продукції і виконаних робіт.
У термін 5 календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання підрядник зобов'язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу (п.6.3 договору).
Умовами п.7.1 передбачені зобов'язання підрядника, зокрема: своїми силами виконати всі роботи, передбачені в п.1.1 договору, в обсягах та в строки, передбачені календарним планом; у термін до 5 календарних днів з моменту завершення робіт, визначених в п.1.1 договору, подати замовнику на підписання кошторис та у термін до 10 календарних днів -акт здавання-приймання; вести бухгалтерський та податковий облік.
Згідно з п. 7.3. договору замовник зобов'язаний надати підряднику необхідні матеріали для вирощування сільськогосподарської продукції відповідно до п.2.2 договору, прийняти надані виконавцем роботи та підписати акт здавання-приймання та кошторис протягом 3 (трьох) календарних днів з дати одержання названого акта та кошторису від виконавця та оплатити виконавцю роботи, визначені у п. 1.1 цього договору, в розмірах і в строки, встановлені договором.
Жодна зі сторін не має права передавати свої права за цим договором третій особі без письмової згоди третьої сторони (п.11.6 договору).
Відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі за №1 від 18.04.2018 та за №2 від 20.04.2018 позивач передав відповідачу наступні матеріали для виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції по договору підряду №2Г від 07.03.2018:
- 22 тонни Sіаrkороl-Таrnоgran РK на суму 252 680,10 грн;
- 40 тон сульфату амонію Pulsar на суму 386 390,00 грн;
- 25 тон карбаміду на суму 275 000,00 грн;
- 33 тонни Pulan Аміачної селітри 34,4% N на суму 295 350,00 грн.
та згідно акту приймання-передачі за №2 від 20.04.2018:
- 22 тонни насіння сої Султана на суму 572 000,09 грн.
Як на підтвердження виконаних на підставі договору підряду №2Г від 07.03.2018 робіт відповідач додав до матеріалів справи наступні акти здачі-приймання робіт:№1-Г від 05.05.2018 на суму 189 576,90грн, згідно з яким проведено роботи по дискуванню поля під сою трактором Т-150К+БДВ-36 площею 100га, на підставі договору №29-05/18 з ТОВ «Вам -Агро» площею 120га, витрачено паливо на дискування в кількості 2345 л; №2-Г від 11.05.2018 на суму 71 620,54грн, згідно з яким проведено роботи по культивації поля під сою трактором МТЗ-82+КСП-4 площею 241га та витрачено паливо на культивацію в кількості 1395л;№3-Г від 18.05.2018 на суму 56 704,20грн, згідно з яким проведено роботи по внесенню добрив під сою трактором МТЗ-82+МВД -900 площею 257га та витрачено паливо на внесення добрив в кількості 766л;№4-Г від 24.05.2018 на суму 98 487,08грн, згідно з яким проведено роботи по передпосівному обробітку грунту під сою трактором Т-150+РВК-5,4 площею 229га та витрачено паливо по передпосівному обробітку грунту в кількості 1740л;№5-Г від 30.05.2018 на суму 161 142,53грн, згідно з яким проведено роботи по посіву сої трактором МТЗ-82+С3-3,6А площею 368га та витрачено паливо на посів в кількості 1520л;№6-Г від 31.05.2018 на суму 56 679,00грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої досходовими гербіцидами трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 368га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-99год та витрачено палива по обприскуванню сої досходовими гербіцидами в кількості 550л;№7-Г від 02.07.2018 на суму 111 743,40грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-150год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1 202л;№8-Г від 30.07.2018 на суму 105 601,50грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-124год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1305л.
Також матеріали справи містять Акт приймання -передачі від 25.09.2018 року за Договором підряду №2 «Г» від 07.03.2018 року про прийняття на виконання п.6.2. договору сої, готової до збору. Цей акт підписаний одноособово відповідачем.
Вказані акти підписані та скріплені печатки лише зі сторони підрядника.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені акти були надіслані позивачу 07.03.2019 разом із претензією їх підписати та провести розрахунок за виконані роботи.
До матеріалів справи відповідач долучив укладений ним та ТОВ «Вам Агро» договір №29-05/18 від 07.05.2018 на виконання робіт по дискуванню дослідних полів на площі 120га, на підставі якого сторони склали акт здачі-приймання робіт від 07.05.2018 по дискуванню дослідних полів на площі 120га на суму 90 000,00грн і такі роботи позивач платіжним дорученням №157 від 07.05.2018 на суму 90 000,00грн оплатив.
В матеріалах справах наявна копія укладеного ТОВ «Брок» (замовником) та ТОВ «Стир-Агротех» (виконавцем) договору про надання послуг зі збирання врожаю від 10.10.2018 №01/10/2018, на підставі якого виконавець надав змовнику послуги в рослинництві по обмолу сої на 346га на загальну суму 519 000,00грн, які оплачені замовником.
Також долучено протокол допиту свідка ОСОБА_1 , комбайнера ТОВ «Стир-Агротех» від 31.08.2021 року в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141240000357.
На замовлення відповідача судовим експертом Бурдьо І. М. було складено висновок №1 від 27.01.2020 судово-економічної експертизи, згідно з яким документально підтверджується розмір понесених позивачем витрат, пов'язаних з виконанням договору підряду №2Г від 07.03.2018 на загальну суму 842,402грн, сума винагороди позивача ( 17% від понесених витрат) становить 143 208,35грн.
Також, 31.03.2020 Львівським науково-дослідним центром продуктивності АПК Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на замовлення позивача було надано висновок, відповідно до якого нормативи протруювачів насіння, внесення мінеральних добрив, гербіцидів, засобів захисту та стимуляторів росту рослин, в тому числі і сої, які використані позивачем на землях Магерівської ОТГ у 2017-2018 роках, які перебувають у користуванні Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого», відповідають економічним нормативним джерелам.
У розділі «норми висіву» вказаного висновку зазначено, що в умовах Львівської філії «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого» висів сої складає 122кг/га при нормі 132кг/га.
24.09.2021 року відповідачем надано суду протоколи допиту свідка ОСОБА_2 від 21.09.2021 року, який зареєстрований як ФОП та залучений до участі у справі як третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141240000357 та заяву свідка Куліш Олега Володимировича, засвідчену приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області про відомі йому обставини щодо укладення та виконання договору підряду,
На підтвердження факту виконання договору відповідачем надано суду (вх.№29710/21) копію протоколу допиту свідка - заступника директора Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» ОСОБА_3 від 07 грудня 2021 року, в порядку досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141240000357 та Акт №1-Г від 31 травня 2018 року здачі-приймання робіт за квітень-травень 2018 року по договору підряду №2»Г» від 07.03.2018 року, підписаного від підрядника (відповідача у справі) ОСОБА_3 та від замовника (позивача у справі) директором ТОВ «БРОК» Хомляком В.М. на суму 140 742,00грн
18.10.2019 року позивач надіслав відповідачу претензію на суму 1 781 420,19 грн. з вимогою повернути матеріали, що були предметом передачі згідно актів для виконання умов договору або перерахувати кошти.
У відповідь на претензію від 31.10.2019 року відповідач повідомив, що ним виконано умови договору, а також повідомлено про те, що у провадженні господарського суду перебуває на розгляді справа про стягнення з ТОВ «БРОК» заборгованості за договором в розмірі 996 319,53 грн.
У провадженні Західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга ТОВ “БРОК” на рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 у справі №914/2117/19, яким позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 972 307,45 грн основного боргу, 14 749,86 грн 3% річних, 9670,44 грн інфляційних втрат та 14 949,89 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №914/2117/19 апеляційну скаргу ТОВ «БРОК» задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 у справі №914/2117/19 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Державної наукової установи “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого” до ТОВ «Брок» про стягнення 1 181 715,78 грн -відмовлено. Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 22 424,84грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.
01.10.2021 ДНУ “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого” в особі Львівської філії “УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого” подала до суду заяву про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року відкрито провадження за заявою ДНУ “Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого” в особі Львівської філії “УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого” про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №914/2117/19 за нововиявленими обставинами.
Зокрема, як нововиявлені обставини, заявник зазначає ряд обставин, які, на його думку, свідчать про факт виконання ним договору. Станом на час ухвалення рішення суду у справі №914/1113/21 справа №914/2117/19 перебуває на стадії розгляду.
Норми права та мотиви суду.
Предметом доказування є факт існування договірних відносин між сторонами, невиконання умов договору, а відтак стягнення коштів, що еквівалентна вартості переданих замовником (позивачем) підряднику (відповідачу) матеріалів в розмірі 1 781 420,19грн.
Відповідно до п. 3.1 Положення Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», затвердженого наказом Державної наукової установи “ УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого ” №116 від 25.07.2017, філію створено як відокремлений підрозділ державної наукової установи з метою здійснення наукової та науково -технічної експертизи, досліджень випробувань, аналізу, оцінки комплексів машин та технологій для сільськогосподарського виробництва і підготовки обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо їх використання в аграрному секторів економіки відповідно до законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про пестециди і агрохімікакти», «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин», «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Філія не є юридичною особою, а є відокремленим структурним підрозділом УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, яка є державною бюджетною неприбутковою науковою установою та має закрпілене за нею майно (п.4.1 Положення).
Згідно з п.5.1 Положення майно філії є державною власністю, передане УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, і закрпілене за нею на основі права оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, філія користується та розпоряджається майном відповідно до законодавства. Усі питання, які стосуються відмови від права на земельні ділянки, що знаходяться у користувані філії або їх відчуження, вирішується виключно УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого і Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Відповідно до п.5.3 Положення контроль за ефективністю використання, зберігання та обліком закріпленого за філією майна здійснює УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого і Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Філія має право укладати договори та угоди, набувати майнові права та особисті немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем, відповідачем чи третьою особою у судах (п.7.1.5 Положення).
Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Між сторонами виникли правовідносини в силу договору підряду, факт укладення якого сторонами не заперечується.
Згідно з ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. За приписами частин 1, 2 статті 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Згідно з п.2.1 підписаного сторонами договору роботи з вирощування врожаю сільськогосподарської продукції здійснюються підрядником із використанням сільськогосподарської техніки, обладнання, інструменту та матеріалів підрядника, за винятком тих матеріалів та сільськогосподарської техніки, які надає замовник (п.2.1 договору).
Замовник для виконання робіт надає матеріали, перелічені в додатку до даного договору. Даний додаток є невід'ємною частиною договору. Матеріали, зазначені у п.2.2 цього договору, передаються підряднику для виконання робіт за актом після підписання цього договору (п.п.2.2, 2.6 договору).
Згідно з п.2.8 договору підрядник використовує для виконання робіт власні матеріали, перелічені в додатку до договору, який є невід'ємною його частиною.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу матеріали, а саме: - 22 тонни Sіаrkороl-Таrnоgran РK на суму 252 680,10 грн; - 40 тон сульфату амонію Pulsar на суму 386 390,00 грн; - 25 тон карбаміду на суму 275 000,00 грн; - 33 тонни Pulan Аміачної селітри 34,4% N на суму 295 350,00 грн.; 22 тонни насіння сої Султана на суму 572 000,09 грн. Ця обставинами сторонами не заперечується.
Відповідно до ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач обгрунтовує позов, а відтак і порушення свого суб'єктивного права наступними обставинами.
Так, позивач стверджує, що відповідач «не вчинив жодних дій для реалізації умов договору, не підписав додаток до договору, не надав позивачу відповідного кошторису, та інших документів».
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до п.7.3.1. договору позивач (замовник) зобов'язаний надати підряднику необхідні матеріали для вирощування сільськогосподарської продукції згідно п.2.2. Згідно п.2.2. договору замовник для виконання робіт надає матеріали, перелічені в додатку до даного договору. Даний додаток до договору є невід'ємною частиною до договору.
Матеріали справи не містять додаток до договору, його направлення відповідачу для підписання, а відтак і відмову від підписання відповідачем цього додатку. Зміст договору не передбачає обов'язок складання додатку до договору саме відповідачем. При цьому згідно з п.2.6. договору матеріали, зазначені у п.2.2. (а п.2.2. не містить переліку матеріалів, а відсилає до додатку до договору) передаються підрядником для виконання робіт за актом після підписання цього договору.
Суд доходить висновку, що аргументи позивача у цій частині є необгрунтованими та суперечливими, оскільки, на думку позивача, свій обов'язок щодо передачі матеріалів він виконав і без додатку до договору шляхом оформлення акту прийому -передачі.
Відповідно до ч.1 ст.844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Зі змісту п.4.1 договору вбачається, що зобов'язання підрядника розпочати виконання робіт виникає з моменту після підписання договору, перерахування авансу та надання необхідних матеріалів.
Умовами договору не визначено обов'язок складання кошторису перед підписанням договору саме відповідачем. Аналогічно таких приписів не встановлено нормами ЦК, які регулюють ці відносини. Суд зауважує, що згідно з п. 7.1.4. та 7.3.2. договору сторони домовилися про підписання кошторису після завершення робіт. Відтак доводи позивача в цій частині судом відхиляються.
Те, що позивачем, як він стверджує у позові, не перераховувався аванс відповідно до п. 3.4. та 4.1. договору свідчить про недотримання позивачем умов договору та загальних засад цивільного законодавства, що закріплені у ст.3 ЦК України, як-то справедливості, добросовісності та розумності, оскільки договором сторони передбачили обов'язок підрядника розпочати виконання робіт після підписання договору та перерахування авансу.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Щодо твердження позивача про невчинення відповідачем дій з приводу виконання умов договору після його підписання, на думку суду у цій справі не доведений належними та допустимими доказами. Суд, дослідивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позивач також не вчиняв дії щодо належного виконання умов договору, контролю за його виконанням, що передбачені, зокрема розділом 5 договору.
Порядок та термін здійснення оплати виконаних підрядником робіт сторони встановили у п.3.4 договору, а саме, що після підписання договору замовник щомісячно перераховує підряднику кошти на витрати, пов'язані з виконанням робіт, згідно поданої заявки з обгрунтуванням такої потреби; протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт-остаточний розрахунок.
Оплата проводиться у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.5 договору). Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Так, згідно з пунктом 6.1 договору встановлено, що здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 10 календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання.
Відповідно до п.7.1 договору підрядник зобов'язаний у термін до 5 календарних днів з моменту завершення робіт, визначених в п.1.1 договору, подати замовнику на підписання кошторис та у термін до 10 календарних днів -акт здавання-приймання.
Згідно з п. 6.2 договору роботи за договором вважаються виконаними, а продукція - переданою підрядником і прийнятою замовником після її передачі у незібраному виді, готовою до збору, та підписання кошторису та акта передачі-приймання виконаних робіт і продукції, що підтверджує виконання робіт і свідчить про відсутність претензій з боку замовника щодо якості та кількості прийнятої продукції і виконаних робіт.
У термін 5 календарних днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання підрядник зобов'язаний надати замовнику звіт про використання матеріалу (п.6.3 договору).
Згідно з п. 7.3. договору замовник зобов'язаний прийняти надані виконавцем роботи та підписати акт здавання-приймання та кошторис протягом 3 календарних днів з дати одержання названого акта та кошторису від виконавця та оплатити виконавцю роботи, визначені у п. 1.1 цього договору, в розмірах і в строки, встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як на підтвердження виконаних на підставі договору підряду №2Г від 07.03.2018 робіт позивач додав до матеріалів справи наступні акти здачі-приймання робіт:№1-Г від 05.05.2018 на суму 189 576,90грн, згідно з яким проведено роботи по дискуванню поля під сою трактором Т-150К+БДВ-36 площею 100га, на підставі договору №29-05/18 з ТОВ «Вам -Агро» площею 120га, витрачено паливо на дискування в кількості 2345 л; №2-Г від 11.05.2018 на суму 71 620,54грн, згідно з яким проведено роботи по культивації поля під сою трактором МТЗ-82+КСП-4 площею 241га та витрачено паливо на культивацію в кількості 1395л;№3-Г від 18.05.2018 на суму 56 704,20грн, згідно з яким проведено роботи по внесенню добрив під сою трактором МТЗ-82+МВД -900 площею 257га та витрачено паливо на внесення добрив в кількості 766л;№4-Г від 24.05.2018 на суму 98 487,08грн, згідно з яким проведено роботи по передпосівному обробітку грунту під сою трактором Т-150+РВК-5,4 площею 229га та витрачено паливо по передпосівному обробітку грунту в кількості 1740л;№5-Г від 30.05.2018 на суму 161 142,53грн, згідно з яким проведено роботи по посіву сої трактором МТЗ-82+С3-3,6А площею 368га та витрачено паливо на посів в кількості 1520л;№6-Г від 31.05.2018 на суму 56 679,00грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої досходовими гербіцидами трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 368га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-99год та витрачено палива по обприскуванню сої досходовими гербіцидами в кількості 550л;№7-Г від 02.07.2018 на суму 111 743,40грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-150год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1 202л;№8-Г від 30.07.2018 на суму 105 601,50грн, згідно з яким проведено роботи по обприскуванню сої трактор МТЗ-82+ОП 2000 площею 736га, підвезено трактором МТЗ-82+2ПТС води-124год та витрачено палива по обприскуванню сої в кількості 1305л.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені акти були надіслані відповідачу 07.03.2019 разом із претензією їх підписати та провести розрахунок за виконані роботи.
Поряд з тим, незважаючи про обізнаність таких актів, позивачем не вчинено жодних дій щодо їх підписання чи відмову у підписанні із зазначенням причин чи недоліків.
Суд звертає увагу, що претензія позивача про невиконання умов договору та стягнення коштів чи повернення переданих матеріалів, яка направлялася перед зверненням до суду у справі 914/1113/21, була направлена відповідачу тільки 18.10.2019 року, перед постановленням ухвали від 22.10.2019 року у справі 914/2117/19 за позовом відповідача до ТОВ «БРОК» про стягнення коштів за виконання умов договору.
Суд зауважує, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Позивач в обгрунтування позовних вимог про стягнення коштів, зазначаючи при цьому загальні положення ст. 174 ГК України, ч.1 ст.509 ЦК України, ст.610 ЦК України, ч.1 ст.629 ЦК України та спеціальні норми, що регулюють підрядні відносини, а саме ч.1 ст.840 ЦК України, ч.1 ст.841 ЦК України посилається на ст.1212 ЦК України. При цьому зазначає, що оскільки «на ряд матеріалів закінчився термін придатності та у зв'язку з відсутністю необхідності позивача у цих матеріалах вважаємо, що позивач повинен відшкодувати вартість переданих матеріалів у грошовому еквіваленті».
З цього приводу суд зазначає таке.
Згідно з ч.1 ст.840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Відповідно до ч.1 ст.841 ЦК України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Однак позивач не надав суду докази того, що на переданий ним матеріал закінчився термін зберігання. Позиція про те, що цей матеріал позивачу не потрібний судом відхиляється як не аргументований та суперечить суті договору підряду, оскільки ч.2 ст.840 ЦК України встановлює правило, що якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Зокрема у надісланій претензії від 18.10.2019 року позивач наголошував на поверненні саме матеріалів, що були надані відповідачу або перерахування коштів.
Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК. Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку з зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
Позивач у підставі позову, посилаючись на ст.1212 ЦК України, не називає правову підставу, яка у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена чи відсутня.
Згідно з п.4.2. договору підрядник зобов'язується виконати роботу згідно агротехнічних термінів. Більш детальної інформації з приводу агротехнічних термінів виконання робіт щодо сільськогосподарської продукції, що складає предмет договору останній не містить.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Обов'язок з повернення матеріалів, який наданий підряднику, врегульований нормами Глави 61 ЦК України «Підряд».
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач обгрунтовує вимогу невиконанням договору зі сторони відповідача (підрядника). Суд, дослідивши наявні у справі докази, доходить висновку про передчасність констатації факту невиконання відповідачем умов договору і при цьому звертає увагу на таке.
Обгрунтовуючи факт виконання умов договору, відповідачем надано копію протоколу допиту свідка - заступника директора Львівської філії Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» ОСОБА_3 від 07 грудня 2021 року, в порядку досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141240000357 та Акт №1-Г від 31 травня 2018 року здачі-приймання робіт за квітень-травень 2018 року по договору підряду №2»Г» від 07.03.2018 року, підписаного від підрядника (відповідача у справі) Сало Я. М. та від замовника (позивача у справі) директором ТОВ «БРОК» Хомляком В.М. на суму 140 742,00грн., скріплений печатками. Оригінал цього акту судом оглянуто в судовому засіданні.
Суд дослідив інформацію, що міститься в цьому акті. Так, за цим актом сторони погодили факт виконання підрядником таких робіт: витрати палива на внесення добрив МВД-900 л 766 19,75 15128,50; витрати палива на обприскування сої до сходовими гербіцидами ОП-2000 л 550 19,75 10862,50; витрати палива на посів сої С3- 3,6 л 1520 19,75 30020,00; оплата праці працівників при виконанні даних робіт грн 57787,00; амортизація грн 3487,00. Всього витрат 117285,00 ПДВ-20% 23457,00 Разом 140742,00. Загальна вартість робіт (послуг) склала: 140742,00 грн. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має.
Відповідно до п.2.8. договору підрядник використовує для виконання робіт власні матеріали, перелічені в додатку до даного договору (додаток відсутній).
Належних та допустимих доказів на спростування цих обставин позивачем суду не надано.
Також судом дослідження подану відповідачем заяву свідка гр. ОСОБА_4 і встановлено таке.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідка.
Відповідно до ч.1 ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.
У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.
Подана відповідачем заява свідка відповідає вимогам ст.88 ГПК України.
Зокрема, свідок - гр. ОСОБА_4 зазначив, що « в період вересня-жовтня 2018 року, Львівською філією УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого було передано ТзОВ «БРОК» на полі врожай сої, на виконання договору підряду №2-Г від 07 березня 2018 року. ТзОВ «БРОК» за допомого ТзОВ «СТИР-АГРОТЕХ» зібрало врожай сої з поля площею 346 га в моїй особистій присутності, оскільки контроль по збору врожаю я здійснював щоденно. 22 га площі засіяної сої було зібрано власними силами ТзОВ «БРОК».».
Судом проаналізовано також протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 21.09.2021 року - у справі №914/1113/21 його залучено як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача - у рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141240000357. Свідок зазначив, що будучи зареєстрованим як ФОП, уклав договір з ТОВ «Брок» на перевезення сої і приблизно у вересні-жовтні 2018 року разом зі своїм водієм ОСОБА_5 здійснював таке перевезення з полів інституту (назву інституту не зазначено).
Доказів на спростування цих обставин позивачем суду не надано. Враховуючи наведене вище, аргументи позивача про невиконання умов договору відповідачем, а відтак і вимога про стягнення коштів, що еквівалентна вартості переданого матеріалу, на думку суду є передчасною, що також підтверджує і відсутність порушеного суб'єктивного права позивача.
Відповідно до ч.1 ст.89 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Враховуючи наведене вище, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення коштів за невиконання умов договору підряду, еквіваленту вартості переданих на виконання умов договору матеріалів, що зазначена у відповідних актах є передчасною, не обгрунтованою належними та допустимими доказами, а відтак такою, що не підлягає задоволенню.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
У задоволені позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.12. 2021.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua
Суддя Коссак С.М.