79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
про залишення позовної заяви без руху
28.12.2021 р. Справа № 914/3305/20(914/3931/21)
Суддя Морозюк А.Я., розглянувши матеріали
за позовом: Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”, м. Львів, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України», м. Київ
про: визнання правочинів недійсними
у межах справи № 914/3305/20
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЗІ СОФТ”, м. Київ
про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс” (79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 106, ідентифікаційний код 41538642)
Приватне підприємство “Церера Технолоджіс”, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України» про визнання правочину недійсним в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, в якому просить: визнати недійсним Договір №001 про відступлення права вимоги від 20 грудня 2019 року, укладений між Приватним підприємством “Церера Технолоджіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України» з моменту його укладення, а також визнати недійсними із дати їх укладення пов'язані із Договором №001 про відступлення права вимоги від 20 грудня 2019 року наступні правочини: Додаткову угоду №1 від 20 грудня 2019 року до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІЯ МОТОРС», Приватним підприємством “Церера Технолоджіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України», та Додаткову угоду №2 від 02 березня 2020 року до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІЯ МОТОРС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України».
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, при розподілі позовної заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи 914/3305/20(914/3931/21)), головуючим суддею визначено суддю Морозюка А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”, провадження у якій відкрито ухвалою суду від 05.01.2021 р. і триває на даний час.
Частиною 1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (який введено в дію з 21.10.2019 р.) визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 та частини 3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відтак, з врахуванням предмету позову, суд дійшов висновку що вищезазначений позов має розглядатися Господарським судом Львівської області за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”.
Разом з цим, судом встановлено, що позовна заява Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України» про визнання правочинів недійсними, підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовної заяви додано докази сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн., тоді як в прохальній частині позовної заяви заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, а саме про: визнання недійсним Договору №001 про відступлення права вимоги від 20 грудня 2019 року; визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 20 грудня 2019 року до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року; визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 02 березня 2020 року до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року.
При цьому слід зазначити, що Додаткова угода №1 від 20 грудня 2019 року та Додаткова угода №2 від 02 березня 2020 року, укладені до Договору №19124 від 25 жовтня 2019 року (а не до Договору №001 про відступлення права вимоги від 20 грудня 2019 року), до того ж однією із сторін вказаних додаткових угод є Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІЯ МОТОРС», яке не є відповідачем у даній позовній заяві.
Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті, за три немайнових вимоги становить 6 810 грн. 00 коп. (2 270 х 3 =6 810).
Таким чином позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, тобто не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Відповідно до п. 9 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Проте попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позовна заява не містить.
Згідно із ч. 2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч.4 ст. 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", чинного з 01.09.2021 р. та затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 р. № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте додані до позовної заяви додаток №10 «копія договору №001 від 20.12.2019 р.», додаток №17 «копія платіжного доручення №2559 від 28.02.2020 р., подані в незасвідчених копіях. Інші додані до заяви копії документів не містять дати засвідчення копії.
Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (про що зазначено у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17).
Відповідно до вимог ч. 1-4,8 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Виходячи із наведеного, керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 2, п. 5 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 та ч. 2 ст. 174, ст. 234 ГПК України, суд-
ухвалив:
1. Позовну заяву Приватного підприємства “Церера Технолоджіс”, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України» про визнання правочинів недійсними - залишити без руху.
2. Встановити Приватному підприємству “Церера Технолоджіс”, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тимофєєвої Оксани Анатоліївни строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
3. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремо оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.
Суддя Морозюк А.Я.