Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 755/15008/21
23 грудня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ», треті особи: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 09.09.2021 справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду справи № 755/15008/21 (провадження № 2/711/2847/21).
Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято до провадження справу та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, ухвалою суду від 11.10.2021 задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2805, виданого 25.02.2021 приватним нотаріусом приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
22.11.2021 відповідачем до суду направлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судове засідання позивачка неодноразово не з'являлася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомленою про день, час і місце розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у відзиві просили розгляд справи проводити без їхньої участі.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду, виходячи з такого.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивачка повідомлялася про судові засідання, які призначалися на 01.12.2021 та 23.12.2021 рекомендованими листами з повідомленням за адресою, що зазначена в позові, у вказані судові засідання не з'явилася без поважних причин.
Тож, позивач належним чином повідомлялася про час, дату та місце розгляду справи, однак в судові засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, жодних клопотань про перенесення розгляду справи з поважних причин чи про можливість розгляду справи за його відсутності, не надала.
За таких обставин, судом визнано факти неявки в судові засідання позивача, як такі, що відбулися без поважних причин.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема “Іззетов проти України”, “Пискал проти України”, “Майстер проти України”, “Субот проти України”, “Крюков проти України”, “Крат проти України”, “Сокор проти України”, “Кобченко проти України”, “Шульга проти України”, “Лагун проти України”, “Буряк проти України”, “ТОВ “ФПК “ГРОСС” проти України”, “Гержик проти України” суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому не з'являється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому не з'являється в призначене судове засідання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачка, будучи завчасно повідомленою про судові засідання, не є заінтересованою у судовому вирішенні даної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, як вказано вище, в ході розгляду ухвалою суду від 11.10.2021 було задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Частинами 1, 4 статті 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10. ст. 158 ЦПК України).
Тож, у зв'язку із залишенням позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду слід скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом відповідно до ухвали від 11.10.2021.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 158, 200, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ», треті особи: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, які накладені ухвалою суду від 11.10.2021, а саме: зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2805, виданого 25.02.2021 приватним нотаріусом приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
Після набрання законної сили копію ухвали надіслати на виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денису Олеговичу (05073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 172, оф. 65) - для здійснення відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадацяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий: Н. М. Кондрацька