вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" грудня 2021 р. м. Київ Справа №911/2639/21
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання - помічник судді: Кулакова С.С.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг"
до Броварської міської ради Броварського району Київської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - житлово - будівельного кооперативу "Діамант",
про визнання незаконними та скасування пунктів рішення,
за участю представників:
позивача: Ліщинського В.С. - адвоката (посвідчення №3680/10 від 22.05.2008 року);
відповідача: Шкардун М.В. - адвоката (посвідчення №924 від 16.04.2009 року);
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
Павленка В.В. - керівника (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.07.2019 року),
07 вересня 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг" (далі - позивач) до Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування пункту рішення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на протиправність рішення, прийнятого відповідачем 22 травня 2020 року.
Ухвалою суду від 13.09.2021 відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 13 жовтня 2021 року.
07 жовтня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
13 жовтня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, в задоволенні якої судом було відмовлено.
Також, 13 жовтня 2021 року через канцелярію суду надійшла заява представника житлово - будівельного кооперативу "Діамант", в якій він просив залучити третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - житлово - будівельний кооператив "Діамант".
13 жовтня 2021 року в засіданні представник відповідача проти задоволення вищевказаного клопотання не заперечувала.
Представник позивача в засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши у засіданні клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - житлово - будівельного кооперативу "Діамант", визнав його таким, що підлягало задоволенню.
Ухвалою суду від 13.10.2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - житлово - будівельний кооператив "Діамант" (далі - третя особа), підготовче засідання відкладено на 10 листопада 2021 року.
29 жовтня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2021 року, яка підлягала задоволенню судом.
04 листопада 2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про доповнення позовних вимог, в якій представник позивача просив:
- визнати незаконним та скасувати п. 4 рішення Броварської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області" №1876-75-07 від 22.05.2020 року;
- визнати незаконним та скасувати п. 10 рішення Броварської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області" №1876-75-07 від 22.05.2020 року.
Суд, розглянувши у засіданні заяву представника позивача про доповнення позовних вимог та заслухавши пояснення представників учасників справи, дійшов висновку про те, що вищевказана заява підлягала прийняттю до розгляду судом.
08 листопада 2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли заперечення на відзив, а 10 листопада 2021 року надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про поновлення пропущеного строку для надання заперечень на відзив на позовну заяву та долучення вищевказаних документів, у зв'язку з хворобою його дружини та перебуванням представника позивача на самоізоляції.
10 листопада 2021 року в засіданні представник позивача клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для надання заперечень на відзив на позовну заяву та долучення документів до матеріалів справи підтримав.
Представники відповідача та третьої особи проти задоволення клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку для надання заперечень на відзив на позовну заяву не заперечували, в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для долучення документів до матеріалів справи просили суд відмовити.
Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для надання заперечень на відзив на позовну заяву та долучення документів до матеріалів справи, визнав їх такими, що підлягали задоволенню, причини пропуску процесуального строку поважними, поновив його, прийняв до розгляду заперечення на відзив на позовну заяву та долучив документи до матеріалів справи.
Представник відповідача в засіданні просила суд відкласти розгляд справи для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.
Представник позивача в засіданні проти задоволення вищевказаного клопотання не заперечував.
Ухвалою суду від 10.11.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, представнику відповідача надано строк до наступного засідання для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, підготовче засідання відкладено на 08 грудня 2021 року.
07 грудня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про застосування заходів процесуального примусу, в якій вона просила суд стягнути з позивача та його представника штраф, у зв'язку із зловживанням ними процесуальними правами.
08 грудня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
08 грудня 2021 року в засіданні представник відповідача заяву про застосування заходів процесуального примусу підтримав.
Представник позивача в засіданні проти задоволення вищевказаної заяви заперечував.
Представник третьої особи просив заяву представника відповідача задовільнити.
Суд, розглянувши у засіданні заяву представника відповідача про застосування заходів процесуального примусу та заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку про те, що вищевказана заява задоволенню не підлягала.
Крім цього, в засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення із поданими представником відповідача запереченнями на відповідь на відзив, яке підлягало задоволенню судом.
У підготовчому засіданні 08 грудня 2021 року оголошено перерву до 22 грудня 2021 року.
17 грудня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на заперечення на відповідь на відзив, а 22 грудня 2021 року надійшли письмові пояснення щодо обставин справи.
22 грудня 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
22 грудня 2021 року в засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.
Представник відповідача в засіданні проти задоволення позову заперечувала.
Представник третьої особи надав пояснення щодо обставин справи.
Згідно з ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
У підготовчому засіданні представники учасників справи надали письмову згоду на закриття підготовчого провадження та розгляд справи судом по суті.
Так, суд закрив підготовче провадження і перейшов до судового розгляду справи по суті.
22 грудня 2021 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.
Представник третьої особи надав пояснення щодо обставин справи.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
На виконання розпорядження міського голови "Про утворення робочої групи" №202-ОД від 13.11.2019 року проведена перевірка фактичного стану ведення будівництва багатоквартирної забудови на земельній ділянці по вул. Київська в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області, кадастровий номер 3210600000:00:063:0982, про що складено акт.
За твердженнями представника позивача, згідно з вищевказаним актом, зокрема, встановлено, що секції №4, №5, №6 та №7, а також двоповерхова адміністративна будівля, були створені в результаті проведення будівельних робіт у відповідності до вимог будівельних норм, а замовником будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 3210600000:00:063:0982, є позивач, що підтверджується повідомленням Державної архітектурно - будівельної інспекції України про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт №40-13449 від 17.08.2015 року.
Так, за твердженнями представника позивача, позивач є власником об'єкта будівництва та результатів будівельних робіт у вигляді створених об'єктів, розташованих на земельній ділянці за кадастровим номером 3210600000:00:063:0982.
22 травня 2020 року Броварською міською радою Київської області було прийнято рішення "Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області" №1876-75-07 (далі - рішення Броварською міською радою від 22.05.2020 року).
Броварською міською радою Київської області було змінено назву на Броварську міську раду Броварського району Київської області (далі - відповідач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з п. 4 рішення Броварською міською радою від 22.05.2020 року, надано в постійне користування управлінню будівництва, житлово - комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області земельну ділянку площею 2,8837 га, з них 0,6523 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку - землі житлової та громадської забудови, в 5 мікрорайоні IV житлового району. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:0982.
За твердженнями представника позивача, прийняттям вищевказаного рішення відповідач позбавив позивача доступу до майна, яке належить позивачу, а також позбавив його можливості завершити будівельні роботи, тому позивач звернувся до суду, просив визнати незаконним та скасувати п. 4 рішення Броварської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області" №1876-75-07 від 22.05.2020 року.
04 листопада 2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про доповнення позовних вимог, в якій представник позивача просив:
- визнати незаконним та скасувати п. 4 рішення Броварської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області" №1876-75-07 від 22.05.2020 року;
- визнати незаконним та скасувати п. 10 рішення Броварської міської ради "Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області" №1876-75-07 від 22.05.2020 року.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
07 жовтня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, послалась на те, що позивачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження його права власності на об'єкт будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 3210600000:00:063:0982, тому вимоги представника позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (ст. 876 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно з п. а) ч. 1 ст. 13 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду, просив визнати незаконними та скасувати пункти 4 та 10 рішення Броварської міської ради №1876-75-07 від 22 травня 2020 року, оскільки вищевказаними пунктами рішення Броварська міська рада, на думку представника позивача, порушила права позивача та позбавила його можливості зареєструвати право власності на незавершене будівництво відповідно до положень чинного законодавства, а також розпоряджатися належним йому майном.
Так, згідно з п. 4 вищевказаного рішення Броварської міської ради, надано в постійне користування управлінню будівництва, житлово - комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області земельну ділянку площею 2,8837 га, з них 0,6523 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку - землі житлової та громадської забудови, в 5 мікрорайоні IV житлового району. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:0982.
Відповідно до п. 10 вищевказаного рішення Броварської міської ради, надано згоду управлінню будівництва, житлово - комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області на поділ земельної ділянки площею 2,8837 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку - землі житлової та громадської забудови, в 5 мікрорайоні IV житлового району. Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:0982.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача послався на те, що право власності позивача на земельну ділянку та майно, яке знаходиться на ній, підтверджується актом проведення перевірки фактичного стану ведення будівництва багатоквартирної забудови на земельній ділянці по вул. Київська в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області від 14.11.2019 року (далі - акт), повідомленням Державної архітектурно - будівельної інспекції України про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт №40-13449 від 17.08.2015 року, копією договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва від 09.06.2009 року, копією акту приймання - передачі земельної ділянки та будівельного майданчику з об'єктами незавершеного будівництва (багатоповерхова житлова забудова) від 22 серпня 2018 року та витягом із сайту Державної архітектурно - будівельної інспекції України.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Частиною 2 ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Судом встановлено, що 09 червня 2009 року між закритим акціонерним товариством "Планета - Буд" та позивачем був укладений договір купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва (далі - договір від 09.06.2009 року), відповідно до умов якого закрите акціонерне товариство "Планета - Буд" зобов'язувалось продати, а позивач зобов'язувався купити об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000000150532.
Так, документів, що підтверджували б право власності позивача на земельну ділянку за кадастровим номером 3210600000:00:063:0982, представником позивача суду не надано, оскільки укладений договір від 09.06.2009 року, акт від 14.11.2019 року, а також повідомлення Державної архітектурно - будівельної інспекції України про зміну даних у виданому дозволі на виконання будівельних робіт №40-13449 від 17.08.2015 року, не є належними та допустимими доказами, які підтверджували б реєстрацію права власності позивачем у встановленому законом порядку.
12 січня 2015 року між позивачем та третьою особою був укладений договір №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" в місті Бровари Київської області.
За твердженнями представника позивача, 16 липня 2018 року між позивачем, третьою особою та обслуговуючим кооперативом "Житлово - будівельний кооператив "Діамант плюс" був укладений договір №1 від 16.07.2018 року про заміну сторони у зобов'язанні та внесення змін до договору №12-01/15-1 (далі - договір від 16.07.2018 року), згідно з умовами якого третя особа зобов'язувалась передати, а обслуговуючий кооператив "Житлово - будівельний кооператив "Діамант плюс" зобов'язувався прийняти всі права та обов'язки третьої особи, які належать останній за договором №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області від 12.01.2015 року.
22 серпня 2018 року, на виконання умов вищевказаного договору, між позивачем та обслуговуючим кооперативом "Житлово - будівельний кооператив "Діамант плюс" був складений акт приймання - передачі земельної ділянки та будівельного майданчику з об'єктами незавершеного будівництва (багатоповерхова житлова забудова) (далі - акт).
Згідно з п. 1 акту, позивач передав обслуговуючому кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Діамант плюс" земельну ділянку, загальною площею 2,8837 га, розташовану по вул. Київській в м. Бровари Київської області, кадастровий номер 3210600000:00:063:0982, а також будівельний майданчик з об'єктами незавершеного будівництва (багатоповерхова житлова забудова), що знаходяться на ній.
Відповідно до рішення Господарського суду Київської області в справі №911/604/19 від 31.05.2021 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір №1 від 16.07.2018 про заміну сторони у зобов'язанні та внесення змін до договору №12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житлової забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК «Діамант» в місті Бровари Київської області.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, вищевказаний акт складений на підставі договору, який визнаний у судовому порядку недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації (позивача у справі).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконувати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Так, доводи представника позивача належними та допустимими доказами не підтверджені, тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 4 ст. 41 ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 25, ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. а) ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 92, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 317, ч. ч. 1, 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 327, ч. 1 ст. 328, ч. ч. 1, 2 ст. 331, ст. 876 Цивільного кодексу України, п ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ч. ч. 1, 2 ст. 16, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 4 ст. 75, ч. 1 ст. 77, ст. 86, ст. 123, п. 2 ч. 4 ст. 129, ч. 6 ст. 183, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити повністю у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Будстандартінжиніринг" до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання незаконними та скасування пунктів рішення.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 28.12.2021 року.
Суддя С. Грабець