вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1456/21
Розглянувши матеріали справи за позовом Керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Узинської міської територіальної громади
до Узинської міської ради
Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський»
про визнання недійсним рішення та договору оренди
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від прокуратури: не з'явився;
від позивача : не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Керівника Білоцерківської окружної прокуратури (далі - прокурор, прокуратура) в інтересах держави в особі Узинської міської територіальної громади (далі - позивач) до Узинської міської ради (далі - відповідач 1) та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» (далі - відповідач 2) про:
- визнання недійсним рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930, які розташовані на території Узинської міської ради», яким передано в оренду строком на вісім місяців земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3220410500:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га, для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Розаліївський»;
- визнання недійсним договору оренди землі від 24.02.2021 року, укладеного між Узинською міською радою та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський», яким передано в оренду строком на вісім місяців земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3220410500:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га, для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2021 року відкрито провадження у справі № 911/1456/21, справу призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.06.2021 року.
18.06.2021 року представником відповідача 2 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Сторони в підготовче судове засідання 23.06.2021 року не з'явилися, вимогу хвали суду від 23.06.2021 року не виконали, позивач та відповідач 1 про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2021 року підготовче засідання відкладалось на 14.07.2021 року.
07.07.2021 року представником відповідача 2 подано відзив на позов, яким останній проти задоволення позову заперечує та просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
14.07.2021 року прокуратурою подано відповідь на відзив.
В судовому засіданні 14.07.2021 року прокурор позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримали в повному обсязі, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що прокурором повідомлено всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
В судове засідання 14.07.2021 року представники позивача, відповідача 1, 2 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач 1 відзив на позов не надав.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.08.2021 року.
В судовому засіданні 04.08.2021 року суд встановив, що позовна заява Керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Узинської міської територіальної громади не відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає залишенню без руху після відкриття провадження у справі в порядку ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2021 року суд повернувся на стадію підготовчого провадження у справі № 911/1456/21. Позовну заяву Керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Узинської міської територіальної громади до Узинської міської ради та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» про визнання недійсним рішення та договору оренди залишено без руху. Запропоновано керівнику Білоцерківської окружної прокуратури усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованих письмових пояснень щодо суб'єктного складу учасників даного позову в розрізі положень ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію Господарського суду Київської області заявником у встановлений судом строк подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2021 року підготовче засідання у справі 911/1456/21 призначено на 06.10.2021 року.
04.10.2021 року прокурором подано клопотання про долучення додаткових доказів по суті спору.
Прокурор в судовому засіданні 06.10.2021 року позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що ним повідомлені всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 06.10.2021 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, поданому 07.07.2021 року. Також зазначив і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 06.10.2021 року не з'явився, однак позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що ним повідомлені всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Відповідач 1, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 06.10.2021 року не з'явився.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.10.2021 року.
В судовому засіданні 25.10.2021 року оголошувалась перерва в розгляді справи по суті на 03.11.2021 року.
В судове засідання 03.11.2021 року учасники справи не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 03.11.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Як вбачається з викладених у позові обставин, Білоцерківською окружною прокуратурою за результатами опрацювання матеріалів, отриманих в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлені порушення вимог земельного законодавства під час передачі Узинською міською радою в оренду Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Розаліївський» земельних ділянок з кадастровими номерами 3220410500:05:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га.
Рішенням Узинської міської ради № 03-52/2021 від 27.01.2021 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок земель запасу Узинської міської територіальної громади в особі Узинської міської ради» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок земель запасу Узинської міської територіальної громади в особі Узинської міської ради для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 308,0930 га, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, які розташовані в межах Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області з кадастровими номерами 3220410500:05:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га.
В подальшому, рішенням Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930 га, які розташовані на території Узинської міської ради» передано в оренду строком на вісім місяців Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Розаліївський» земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3220410500:05:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га, для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
На підставі вказаного рішення 24.02.2021 року між Узинською міською радою (Орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський» (Орендар) укладено договір оренди землі, яким передано орендареві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220410500:05:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га, для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості строком на вісім місяців.
Однак, як зазначає в позові керівник Білоцерківської окружної прокуратури, рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський» прийняте з порушенням вимог законодавства та всупереч інтересам Узинської міської територіальної громади, внаслідок чого вказане рішення та укладений на його підставі договір оренди спірних земельних ділянок підлягають визнанню недійсними.
Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, вичерпний перелік випадків, коли земельні ділянки та права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах визначено ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України.
Вивченням інформації Узинської міської ради, наданих нею документів та рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930 га, які розташовані на території Узинської міської ради» не встановлено підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, які надають право передавати в оренду Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Розаліївський» спірні земельні ділянки комунальної власності без проведення конкурсних торгів.
Таким чином, спірні земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3220410500:05:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га не підпадають під виключення, наведені в ч.ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, тому передані в оренду Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Розаліївський» всупереч вимогам ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України.
У зв'язку з чим, керівник Білоцерківської окружної прокуратури в позові стверджує, що рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930 га, які розташовані на території Узинської міської ради» прийняте з порушенням вимог ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України і має бути визнане судом недійсним, як і укладений на його підставі договір оренди землі від 24.02.2021 року. Крім того, здійснення Узинською міською радою права власності, зокрема розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.
В ході розгляду спору відповідачем 2 (СВК «Розалївський») подано відзив, в якому позовні вимоги заперечено з посиланням на відсутність у прокуратури права на звернення до суду з даним позовом. Відповідач 2 зазначає, що розпорядження земельними ділянками належить до виключних повноважень органу місцевого самоврядування і не стосується інтересів держави. По суті наведених у позові порушень відповідач 2 інших пояснень чи заперечень не навів.
Узинською міською радою (відповідачем 1) в ході розгляду спору також подано відзив, в якому позовні вимоги заперечено з посиланням на відсутність у прокуратури підстав та права звертатись до суду з дним позовом, оскільки прокуратурою не дотримано порядку повідомлення компетентного органу про необхідність вжиття заходів для усунення порушення.
В спростування відповідних обставин Білоцерківською окружною прокуратурою надано пояснення, в яких зазначено, що обгрунтовуючи підстави представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі, враховуючи те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель комунальної власності, а Узинська міська рада, яка в силу ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджається землями територіальних громад, є відповідачем 1 у справі, а також той факт, що право територіальної громади на землі порушено, Білоцерківська окружна прокуратура звернулась до суду з даним позовом в інтересах саме Узинської територіальної громади про визнання недійсними рішення ради та договору оренди.
Судом враховано, що позов обґрунтовується перевищенням органом місцевого самоврядування - Узинською міською радою, що здійснює правомочності власника належної територіальній громаді землі, встановлених законом меж її владних повноважень, а також необхідністю захисту інтересів держави в частині забезпечення права місцевої громади розпоряджатися землею, яка їй належить. Захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі якщо саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 916/749/17.
Крім того, порушення має місце в діях самого органу місцевого самоврядування - Узинської міської ради, тому твердження відповідача1 про необхідність звернення до нього з вимогами про необхідність вжиття заходів для усунення порушення, є безпідставними.
Також в ході розгляду спору Узинською міською радою та СВК «Розалївський» подано клопотання про закриття провадження у справі № 911/1456/21 у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки 29.09.2021 року Узинська міська рада прийняла рішенням 12 сесії VІІІ скликання № 12-688/2021 «Про припинення дії договору оренди землі від 24.02.2021 року із СВК «Розалївський». Також, 04.10.20201 року укладено Додаткову угоду № 95 про припинення дії спірного Договору оренди землі від 24.02.2021 року та подано її примірник для реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В ході розгляду спору Білоцерківська окружна прокуратура заперечувала проти задоволення клопотань Узинської міської ради та СВК «Розалївський» про закриття провадження у справі № 911/1456/21.
Розглянувши клопотання Узинської міської ради та СВК «Розалївський» про закриття провадження у справі № 911/1456/21, судом встановлено відсутність підстав для їх задоволення та закриття провадження у справі. Зокрема, предметом спору у даній справі № 911/1456/21 є визнання недійсним рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930, які розташовані на території Узинської міської ради» та визнання недійсним договору оренди землі від 24.02.2021 року, укладеного між Узинською міською радою та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський» у зв'язку з їх неправомірністю.
З наданих відповідачами доказів вбачається врегулювання питання щодо припинення дії спірного договору оренди землі від 24.02.2021 року, а не встановлення його незаконності. Питання про неправомірність спірного рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930, які розташовані на території Узинської міської ради» сторонами не врегульовувалось.
Крім того, суд зазначає, що недійсність договору пов'язана з його неправомірністю, що має місце в момент укладення, тому припинення договору чи інші обставини, що мали місце після його укладення, не стосуються законності такого договору і не впливають на вирішення питання про його недійсність.
Оцінюючи подані учасниками провадження докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Крім цього, ст. 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Також, ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Як визначено ч. 1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення та укладення договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Як визначено ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як вбачається з наявних у справі доказів та пояснень, відповідач 2 не підпадає під виключення, наведені у ч.ч. 2, 3 ст.134 Земельного кодексу України, тому були відсутні підстави надання земельних ділянок в оренду поза конкурсом, земельні ділянки мали надаватись в оренду на конкурентних засадах з дотриманням ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України і підставою для укладення договору оренди в такому випадку мав бути протокол результатів земельних торгів.
Таким чином, має місце безконкурентне надання відповідачу 2 земельних ділянок, що є порушенням ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України.
Відповідно до положень ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України відповідно до якої одним з таких є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За приписами ст. 21 Цивільного кодексу України унормовано, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Аналізуючи наведені норми у їх сукупності, можна дійти висновку, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, пов'язаних із реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою для виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків фізичних та юридичних осіб.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України).
Частиною 2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Відтак, рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930, які розташовані на території Узинської міської ради» не відповідає приписам ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст. 116, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, порушує право на землю територіальної громади м. Узин, оскільки належні територіальній громаді земельні ділянки надані відповідачем 1 в оренду з порушенням встановленого земельним законодавством порядку та безпідставним наданням відповідачу 2 переваги.
Враховуючи викладені обставини справи, норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовної вимоги про визнання неправомірним та недійсним рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930, які розташовані на території Узинської міської ради», відповідна позовна вимога відповідачами не спростована, тому підлягає задоволенню.
На підставі рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930, які розташовані на території Узинської міської ради», між Узинською міською радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський» було укладено договір оренди землі від 24.02.2021 року, за яким передано в оренду строком на вісім місяців земельні ділянки комунальної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України).
З огляду на встановлену судом незаконність рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду СВК «Розаліївський», загальною площею 308,0930, які розташовані на території Узинської міської ради», були відсутні правові підстави для передачі відповідачем 1 в оренду відповідачу 2 земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 3220410500:05:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га, для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, тому укладений на підставі зазначеного рішення між Узинською міською радою та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський» договір оренди землі від 24.02.2021 року підлягає визнанню недійсним.
Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин, позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати недійсним рішення Узинської міської ради № 04-200/2021 від 24.02.2021 року «Про передачу земельних ділянок комунальної власності в оренду Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Розаліївський», загальною площею 308,0930, які розташовані на території Узинської міської ради, яким передано в оренду строком на вісім місяців земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3220410500:05:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га, для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості сільськогосподарському виробничому кооперативу «Розаліївський».
3. Визнати недійсним договір оренди землі від 24.02.2021 року, укладений між Узинською міською радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський», яким передано в оренду строком на вісім місяців земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 3220410500:05:008:0046 площею 20,4310 га, 3220410500:05:008:0081 площею 7,8786 га, 3220410500:05:008:0047 площею 17,2135 га, 3220410500:05:008:0082 площею 192,5331 га, 3220410500:05:008:0079 площею 70,0368 га, для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
4. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» (09144, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Розаліївка, вул. Народна, 71-б, код ЄДРПОУ 03755383) на користь Київської обласної прокуратури (р/р UA08201720343190001000015641, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві) код: 2909996) 4 540,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 28.12.2021 р.
Суддя Т.П. Карпечкін