ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.12.2021Справа № 910/12523/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Громадської спілки "Український музичний альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І"
про стягнення 2 561 365, 79 грн.
Представники:
від позивача: Лавриненко К.Л.;
від відповідач: Терземан Д.В.;
Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (далі - відповідач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" (далі - відповідач) про стягнення 921 789, 85 грн. відрахувань (відсотків).
14.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 2 561 365, 79 грн. відрахувань (відсотків).
Відповідна заява прийнята судом до розгляду та подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням нової ціни позову, а саме стягнення 2 561 365, 79 грн. відрахувань (відсотків).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" 63 911 (шістдесят три тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 96 коп. - відрахувань (відсотків) та 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 68 коп. - судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
13.08.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі № 910/12523/18 видано наказ.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 у справі № 910/12523/18 в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі № 910/12523/18 скасовано. Справу №910/12523/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
11.02.2020 матеріали справи № 910/12523/18 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Щербакова С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 (суддя Щербаков С.О.) прийнято справу № 910/12523/18 до провадження. Розгляд справи № 910/12523/18 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.2020.
11.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначає, що позивачем не вказано які саме документи не були подані відповідачем на вимогу експертів, що конкретно не враховано експертом з посиланням на відповідне обладнання та відповідну митну декларацію.
12.03.2020 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що на дослідження судовому експерту відповідачем було надано технічно-експлуатаційну документацію лише до частини обладнання, зазначеного у матеріалах справи та наданій ДФС інформації, у зв'язку з чим експертизу було проведено виключно відносно частини устаткування. Крім того, позивач зазначає, що всі необхідні документи для визначення точного розміру відрахувань знаходяться у відповідача, що унеможливлює самостійне отримання їх позивачем.
12.03.2020 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити строк на подання додаткових доказів визначений в п. 12 ухвали суду від 17.02.2020.
У судовому засіданні 12.03.2020, розглянувши клопотання відповідача в частині продовження строку, суд зазначив, що ст. 119 Господарського процесуального кодексу України передбачає продовження процесуального строку встановленого судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, проте у даному випадку відповідачем було подано відповідне клопотання про продовження встановленого судом строку на подання додаткових доказів після закінчення встановленого судом строку.
Суд також звернув увагу відповідача, що у разі пропуску процесуального строку подається заява/клопотання про поновлення процесуального строку разом із заявою стосовно якої пропущено строк, а не клопотання про продовження встановленого судом строку.
Крім того, суд зазначив, що відповідач не був обмежений у праві подати відповідні докази разом з відзивом на позовну заяву, чого останнім не вчинено, тож суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження процесуальних строків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 замінено позивача у справі № 910/14104/17 - Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" на його правонаступника - Громадську спілку «Український музичний альянс» (код ЄДРПОУ 31815383). Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "М Т І" у строк до 07.04.2020 надати суду всю технічно-експлуатаційну документацію до обладнання/устаткування (477 позицій згідно інформації наданої Державною фіскальною службою України листом від 02.11.2018 № 19966/5/99-99-11-04-02-16), ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018, на електронному носії. Зокрема, підготовче засідання відкладено на 09.04.2020.
31.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначає, що у матеріалах справи наявна вся технічно-експлуатаційна документація до обладнання, ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано будь-яких пояснень, стосовного того, яка саме технічно-експлуатаційна документація відсутня у матеріалах справи або щодо яких з 477 товарних позицій технічно-експлуатаційну документацію не надано відповідачем.
Судове засідання, призначене на 09.04.2020 не відбулося у зв'язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 підготовче засідання у справі № 910/12523/18 призначено на 07.05.2020.
05.05.2020 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач з урахуванням встановлення на всій території України карантину, запровадженого постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
У судовому засіданні 07.05.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 11.06.2020.
10.06.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначає, що цифра 477 не відноситься до кількості товарних позицій, а є загальною кількістю строк у файлі «Розрахунок МТІ з відрахуваннями.xls», який подано позивачем разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 призначено у справі № 910/12523/18 судову експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 910/12523/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи. Матеріали справи № 910/12523/18 надіслано до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
23.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшло клопотання експерта Богданової Я.О., в якому судовий експерт повідомляє про викладення питань № 4 та № 5 поставлених на вирішення експерта ухвалою суду від 11.06.2020 в редакції наведеній у клопотанні згідно п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
06.08.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшло клопотання експерта Голікової О.В., в якому судовий експерт просить надати повний перелік досліджуваних об'єктів, вказаних в п. 2 ухвали від 11.06.2020 та технічно-експлуатаційну документацію до них.
Листом № 01-37.1/573/20 від 10.08.2020 судом витребувано у Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України матеріали справи № 910/12523/18 для вирішення питання про надання додаткових матеріалів, необхідних судовому експерту для проведення експертизи та вирішення питання щодо викладення питань на вирішення експерта в редакції, запропонованій судовим експертом Богдановою Я.О.
07.09.2020 матеріали справи № 910/12523/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 поновлено провадження у справі № 910/12523/18. Розгляд клопотання судових експертів призначено на 08.10.2020. Зокрема, зобов'язано відповідача у строк до 06.10.2020 надати суду повний перелік досліджуваних об'єктів, вказаних в п. 2 ухвали суду від 11.06.2020 та технічно-експлуатаційну документацію до них відповідно до клопотання судового експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Голікової О.В.
08.10.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю представника відповідача прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 08.10.2020.
У судовому засіданні 08.10.2020 розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, оскільки юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "М Т І" у строк до 05.11.2020 надати суду письмові обгрунтовані пояснення із викладенням у вигляді таблиці повного переліку обладнання, яке ввезене Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 із посиланням на том та аркуш справи, в якому знаходиться файл (документ) з технічно-експлуатаційною документацією на вказане обладнання. Підготовче засідання відкладено на 05.11.2020.
03.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначає, що в матеріалах справи наявні всі необхідні документи, зокрема технічно-експлуатаційна документація щодо досліджуваних об'єктів та на виконання вимог ухвали суду зазначив том та аркуш справи в яких знаходиться відповідна документація.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 провадження у справі № 910/12523/18 зупинено до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020. Матеріали справи № 910/12523/18 надіслано до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
15.07.2021 матеріали справи № 910/12523/18 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з висновком експертів № 109/20 від 11.05.2021, в якому надано відповіді на поставленні питання №1-3, а також повідомленням № 109/20 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи від 02.07.2021 щодо поставлених питань №4 та № 5.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 поновлено провадження у справі № 910/12523/18. Підготовче засідання у справі № 910/12523/18 призначено на 19.08.2021.
17.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому просить суд викликати експертів - Голікову Олену Валеріївну та Заікіну Тетяну Василівну для надання усних пояснень щодо їх висновку.
У судовому засіданні 19.08.2021, розглянувши клопотання відповідача про виклик експертів, суд відмовив у його задоволенні, оскільки відповідачем у поданому клопотанні не наведено перелік питань на які необхідно надати відповідь експертам.
Також, у судовому засіданні 19.08.2021 оголошено перерву до 09.09.2021.
08.09.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про виклик експертів (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач повторно просить суд викликати експертів Голікову Олену Валеріївну та Заікіну Тетяну Василівну для надання додаткових роз'яснень та усних пояснень щодо їх висновку, а також наведено перелік питань на які необхідно надати відповіді.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" про виклик експертів - задоволено частково. Викликано у судове засідання експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Голікову Олену Валеріївну та Заікіну Тетяну Василівну для надання роз'яснень щодо висновку експертів № 109/20 за результатами проведення комісійної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності від 11.05.2021. Зокрема, підготовче засідання відкладено на 30.09.2021.
29.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Голікової О.В. та Заікіної Т.В. надійшли роз'яснення щодо висновку експертів № 109/20 від 11.05.2021 року.
У судовому засіданні 30.09.2021 оголошено перерву до 28.10.2021.
27.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про призначення додаткової експертизи, в якому просить суд призначити у даній справі додаткову судову експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів, проведення якої доручити експертам Центру судової експертизи та експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства «Інформаційні судові системи».
У судовому засіданні 28.10.2021 відкладено розгляд справи на 11.11.2021.
10.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав додаткові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що відповідач не є виробником спірного обладнання, не приймає участь у розробці та складанні технічної документації до обладнання та не зобов'язаний за законом зберігати таку документацію на підприємстві. Крім того, відповідач вказує, що вся технічна документація до обладнання є у відкритих веб-ресурсах у мережі Інтернет, а також зазначає, що цифра « 477» не відноситься до кількості товарних позицій (обладнання, ввезеного відповідачем на митну територію України), а є загальною кількістю рядків у файлі «Розрахунок _МТІ з відрахуваннями.xls». Також, разом з додатковими поясненнями, відповідачем надано звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет.
У судовому засіданні 11.11.2021 представник відповідача відкликав раніше подане клопотання про призначення додаткової експертизи та просив суд його не розглядати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/12523/18 призначено на 25.11.2021.
25.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
25.11.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав додаткові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства відповідач зобов'язаний щоквартально надавати позивачу технічну документацію щодо ввезеного ним обладнання, проте відповідачем така інформація у повному обсязі надана не була.
У судовом засіданні 25.11.2021 відкладено розгляд справи на 16.12.2021.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 16.12.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
З матеріалів справи вбачається, що Громадська спілка "Український музичний альянс" є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, що підтверджується свідоцтвом від 20.12.2007 № 2/У, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України - Об'єднанню підприємств «Український музичний альянс», правонаступником якого є позивач, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
16.06.2016 між Об'єднанням підприємств "Український музичний альянс" (далі - альянс) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" (далі - імпортер) укладено договір про виплату відрахувань (відсотків), умовами якого передбачено, що імпортет зобов'язується щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, сплачувати альянсу відрахування (відсотки) з вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених ним на митну територію України у звітному кварталі, в розмірі, встановленому додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 "Про розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" за виключенням, встановленим сторонами в пункті 9.2 договору. Відрахування (відсотки) сплачуються у гривні, виходячи з курсу валют Національного Банку України, встановленого на день митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв. Сторони мають право погодити окремою додатковою угодою відстрочення/розстрочення сплати відрахувань (відсотків).
В свою чергу, відповідно до п. 2.2. договору, альянс зобов'язується прийняти відрахування (відсотки) від імпортера для їх подальшого розподілу і виплати між авторами, виконавцями, виробниками фонограм і відеограм та іншими суб'єктами авторського права і суміжних прав.
Відповідно до розділу 1 договору, відрахування (відсотки) - це форма виплати винагороди на користь суб'єктів авторського права і суміжних прав за відтворення на території України фізичними особами в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах або відеограмах, а також аудіовізуальних творів.
Згідно п. 5.1. договору, імпортер зобов'язується щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати альянсу інформацію про факти митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту у звітному кварталі із зазначенням: найменування обладнання і матеріальних носіїв (включаючи торговельну марку товару, модель, інші ідентифікаційні особливості); код обладнання і матеріальних носіїв згідно з УКТЗЕД; кількість обладнання і матеріальних носіїв; вартість обладнання і матеріальних носіїв, що зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті), рахунку-фактурі чи інвойсі; відсоток відрахувань, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 для кожної ввезеної категорії обладнання і матеріальних носіїв; розмір відрахувань (відсотків), що повинен бути сплачений імпортером.
Інформація вказана у пункті 5.1. цього договору повинна надаватися у письмовій формі з відбитком печатки імпортера та підписом уповноваженої особи за формою, погодженою сторонами додатком № 1 до цього договору (п. 5.2. договору).
Пунктом 5.3. договору передбачено, що на вимогу альянсу імпортер повинен підтврдити інформацію, визначену п. 5.1. цього договору, шляхом подання належним чином засвідчених копій митних декларацій про ввезення обладнання і матеріальних носіїв на митну територію України.
За умовами п. 5.4. договору, у випадку ввезення імпортером на митну територію України товарів, перелік яких визначено постановою КМУ від 27.06.2003 № 992, що є професійними, не призначеними для використання в домашніх умовах, імпортер зобов'язаний повідомити про це альянс та на вимогу альянсу надати цьому документальне підтвердження.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Дія цього договору буде щоразу автоматично продовжуватися на один рік, якщо жодна із сторін не заявить у письмовій формі про своє бажання припинити його дію на наступний рік, не пізніше як за один місяць до його початку (п.п. 8.1.-8.2. договору).
Відповідно до п. 9.2. договору, всі права і обв'язки за даним договором поширюються на строк, починаючи з 01.01.2015. Обов'язок імпортера щодо сплати відрахувань за 2015 визначається в сумі 100 000, 00 грн та підлягає сплаті протягом 20 календарних днів з моменту підписання даного договору. Обов'язок імпортера щодо сплати відрахувань за перший і другий квартал 2016 року визначається в розмірі 50 000, 00 грн. та підлягає сплаті до 30.06.2016. Сторони зобов'язуються протягом 5 календарних днів письмово повідомляти одна одну про зміну місцезнаходження, банківських реквізитів, уповноважених осіб, характеру діяльності, про реорганізацію або припинення своєї діяльності.
Як вказує позивач, відповідач зобов'язаний був надати позивачу інформацію, вказану у п. 5.1. договору за 1 квартал 2018 до 15.04.2018; за 2 квартал 2018 - до 15.07.2018, а також у вказані строки сплати відрахування (відсотки) з вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених відповідачем на митну територію України.
Позивач також зазначає, що відповідачем у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 імпортовано на митну територію України товари (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом України "Про авторське право і суміжні права", а саме: планшетні комп'ютери з кодом згідно з УКТЗЕД 8471300000; ноутбуки з оптичним приводом для CD/DVD-RW-дисків з кодами згідно з УКТЗЕД 847130000 та 8471410000; диски для лазерних систем зчитування з кодом згідно з УКТЗЕД 8523492500; жорсткий диск комп'ютера "Стандарт" з кодом згідно з УКТЗЕД 8471705000; флеш-картки, карти пам'яті з кодами згідно з УКТЗЕД 8523519300 та 8471709800; запам'ятовувальні пристрої на жорстких дисках з кодом згідно з УКТЗЕД 8471705000.
У зв'язку з цим, позивач звертався до відповідача з вимогою № 01-28/08/18 від 28.08.2018, в якій просив відповідача надати відомості про факти митного оформлення імпортованих ТОВ "М Т І" у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 товарів, визначених додатком до Постанови КМУ № 992 від 27.06.2003 року із зазначенням наступної інформації: номер, тип і дату митної декларації; дату ввезення товару на митну територію України; код товару з УКТЗЕД; назву (опис) товару; вартість товару, заявлену ТОВ "М Т І".
Проте, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, інформацію не повідомив.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо виплати відрахувань з вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв, розмір яких становить 2 561 365, 79 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Суд зазначає, що відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» внесено відповідні зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Водночас, відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.
Так, Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набрав чинності з 22.07.2018, однак, враховуючи, що правовідносини між учасниками даного спору виникли раніше, суд застосовує при вирішенні спору норми Закону України «Про авторське право і суміжні права» у редакції на дату виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 9 ч. 1, ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.
Частиною 2-5 статті 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.
Передбачене частинами першою і другою цієї статті використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:
а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;
б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;
в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.
Розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.
Спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 №780/123/561 затверджено Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (далі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку визначено, що розмір відрахувань застосовується до обладнання та матеріальних носіїв (без податку на додану вартість), зазначених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 N 992 "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення у домашніх умовах творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 N 992):
- для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті);
- для виробників - у відсотках їх відпускної ціни.
Відповідно до п. 7 Порядку, під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року N 992, перераховують суми
відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення
творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З метою отримання інформації щодо митного оформлення ввезення на митну територію України товарів Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" судом було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та ухвалою суду від 24.09.2018 (суддя Кирилюк Т.Ю.) витребувано у Державної фіскальної служби України відомості про факти митного оформлення у митному режимі імпорту Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 товарів, визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД 8471 70 5000, назва товару: запам'ятовувальні пристрої на жорстких дисках, жорсткий диск комп'ютера "Стандарт"; 8471 30 машини автоматичного оброблення інформації портативні масою не більше як 10 кг, що мають принаймні центральний блок оброблення інформації, клавіатуру і дисплей, планшет, ноутбук з оптичним приводом для Cd/DVD-RW-дисків; 8523, диски, стрічки, твердотільні енергонезалежні пристрої для зберігання інформації, "smart-картки" та інші носії для запису звуку або інших явищ, записані або незаписані, включаючи матриці та форми для виготовлення дисків, крім виробів групи 37, карти пам'яті ("smart-картки"), флеш-картки; 8517 12 телефонні апарати для сотових мереж зв'язку та інших бездротових мереж зв'язку, радіотелефон системи стільникового зв'язку (мобільний телефон); 8471 машини автоматичного оброблення інформації та їх блоки; магнітні або оптичні зчитувальні пристрої, машини для перенесення даних на носії інформації у кодованому вигляді та машини для оброблення аналогічної інформації, в іншому місці не зазначені, записувач комп'ютерний для DVD-дисків, HD DVD-дисків або Вlu-Ray.
02.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва від Державної фіскальної служби України надійшов лист № 02.11.2018 № 19966/5/99-99-11-04-02-16 з інформацією на виконання ухвали суду від 24.09.2018.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 відповідач імпортував на митну територію України планшетні комп'ютери, ноутбуки, диски для лазерних систем зчитування, жорсткі диски, флеш-картки, карти пам'яті, запам'ятовувальні пристрої на жорстких дисках. Виходячи з вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача відрахування (відсотки) у розмірі 2 561 365, 79 грн.
В той же, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що вирішення питання щодо віднесення окремих товарних категорій виходячи з технічних характеристик товару можливо лише при дослідженні технічно-експлуатаційної документації щодо такого обладнання.
Тож, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 (суддя Кирилюк Т.Ю.) призначено у справі № 910/12523/18 судову експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів. Проведення експертизи доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
За результатами проведення комплексної комп'ютерно-технічної судової експертизи та судово-економічної експертизи у справі № 910/1253/18 судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Самелюк О.С., Собін О.К. та Дідоборщ В.А. складено висновок № 012/19 від 13.05.2019, відповідно до якого експерти дійшли наступних висновків, зокрема, що в об'ємі наданих документів, частково підтверджується розмір відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких виключно у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (визначених додатком до постанови КМУ № 992 від 27.06.2003), згідно матеріалів справи та наданої ДФС інформації, матеріальних носіїв та обладнання, ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 із кодами УКТЗЕД становить - 63 911, 96 грн, з них: за ноутбуками - 12 390, 74 грн; за планшетами - 38 775, 84 грн; запам'ятовувальні пристрої - 12 745, 38 грн.
Також судові експерти зазначили, що надати відповідь щодо загального розміру відрахувань, що сплачуються виробниками та імпортерами за обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких виключно у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (визначених додатком до постанови КМУ № 992 від 27.06.2003), згідно матеріалів справи та наданої ДФС інформації, матеріальних носіїв та обладнання, ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 із кодами УКТЗЕД не надається за можливе, у зв'язку з відсутністю повного комплекту документів.
Крім того, у висновку № 012/19 від 13.05.2019 судові експерти зазначили, що на дослідження надано технічно-експлуатаційну документацію лише щодо частини обладнання, зазначеного у матеріалах справи та у наданій ДФС інформації (розгорнуті відомості наведені у таблиці 2 висновку експерта).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у даній справі та передаючи справу № 910/12523/18 на новий розгляд, зазначив, що згідно висновку експертів №012/19 від 13.05.2019 на дослідження експертам було надано технічно-експлуатаційну документацію лише щодо частини обладнання, зазначеного у матеріалах справи та наданій ДФС інформації; виходячи з цього, дослідження за поставленими питаннями було проведено виключно відносно зазначеного устаткування. У зв'язку з цим у висновку №012/19 експертами було підтверджено розмір відрахувань, належних до сплати імпортерами, лише в обсязі наданих документів. З наведеного висновку також вбачається, що дослідження було проведено лише за 22 позиціями обладнання, в той час як з наданої ДФС інформації випливає, що позивачем було ввезено на митну територію України 477 позицій обладнання/устаткування у період з 01.01.2018 по 30.06.2018.
Також, Верховний Суд зазначив, що всі необхідні документи для визначення точного розміру відрахувань знаходяться у відповідача, що унеможливлює самостійне отримання їх позивачем.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції наявні в матеріалах справи докази - надані ДФС відомості, наявні в матеріалах справи описи товару та розрахунок позивача - кожен окремо та в їх сукупності не дослідили та правової оцінки їм не надали, чим порушили приписи статті 86 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином, з урахуванням вказівок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 28.01.2020 у справі № 910/12523/18, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Приймаючи до уваги вказівки Верховного Суду викладені у постанові від 28.01.2020 у даній справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "М Т І" у строк до 07.04.2020 надати суду всю технічно-експлуатаційну документацію до обладнання/устаткування (477 позицій згідно інформації наданої Державною фіскальною службою України листом від 02.11.2018 № 19966/5/99-99-11-04-02-16), ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018, на електронному носії.
31.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2020 подав письмові пояснення, в яких зазначив, що у матеріалах справи наявна вся технічно-експлуатаційна документація до обладнання, ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018. До вказаних пояснень відповідачем додано СD-диск з файлами технічно-експлуатаційної документації до обладнання ввезеного ТОВ «М Т І» на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018.
Крім того, 10.06.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що цифра 477 не відноситься до кількості товарних позицій, а є загальною кількістю строк у файлі «Розрахунок МТІ з відрахуваннями.xls», який подано позивачем разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог.
Тож, приймаючи до уваги вказівки Верховного Суду викладені у постанові від 28.01.2020, а також надання відповідачем додаткових матеріалів (технічно-експлуатаційну документацію на обладнання), оскільки, для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 призначено у справі № 910/12523/18 судову експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, за виключення експертів Самелюк О.С., Собін О.К. та Дідоборщ В.А.
На вирішення експерта винесено наступні питання:
- Яке обладнання, згідно матеріалів справи та наданої Державною фіскальною службою України інформації, ввезене Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 (визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003), із кодами згідно з УКТЗЕД, придатне для виготовлення одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі? Якщо придатне, то яке саме обладнання?;
- Яке обладнання, згідно матеріалів справи та наданої Державною фіскальною службою України інформації, ввезене Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 (визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003), із кодами згідно з УКТЗЕД, придатне для запису одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми для їх тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер? Якщо придатне, то яке саме обладнання?;
- Яке обладнання, згідно матеріалів справи та наданої Державною фіскальною службою України інформації, ввезене Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 (визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003) із кодами згідно з УКТЗЕД, призначене для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах?;
- Яка загальна вартість згідно матеріалів справи та наданої Державною фіскальною службою України інформації, матеріальних носіїв та обладнання, ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 (визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003) із кодами згідно з УКТЗЕД, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах?;
- Яка вартість згідно матеріалів справи та наданої Державною фіскальною службою України інформації, матеріальних носіїв та обладнання, ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 (визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003), окремо по кожному виду обладнання (матеріальних носіїв) згідно з УКТЗЕД, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах?
06.08.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшло клопотання експерта Голікової О.В. та Богданової Я.О., в якому судові експерти просили надати повний перелік досліджуваних об'єктів, вказаних в п. 2 ухвали від 11.06.2020 та технічно-експлуатаційну документацію до них.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "М Т І" у строк до 05.11.2020 надати суду письмові обґрунтовані пояснення із викладенням у вигляді таблиці повного переліку обладнання, яке ввезене Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 із посилання на том та аркуш справи, в якому знаходиться файл (документ) з технічно-експлуатаційною документацією на вказане обладнання.
03.11.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що в матеріалах справи наявні всі необхідні документи, зокрема технічно-експлуатаційна документація щодо досліджуваних об'єктів та на виконання вимог ухвали суду зазначив в якому том та аркуш справи в яких знаходиться відповідна документація.
Тож, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 було, зокрема погоджено викладення питань № 4 та № 5 поставлених на вирішення експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 у справі № 910/12523/18 в редакції, наведеній в клопотанні судового експерта Богданової Я.О. Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Матеріали справи № 910/12523/18 надіслано до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України для проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 11.06.2020.
15.07.2021 матеріали справи № 910/12523/18 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з висновком експертів № 109/20 від 11.05.2021, в якому надано відповіді на поставленні питання №1-3, а також повідомленням № 109/20 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи від 02.07.2021 щодо поставлених питань №4 та № 5.
Так, у повідомленні № 109/20 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи від 02.07.2021, судовим експертом Богдановою Я.О. зазначено, що у зв'язку з тим, що визначення розміру відрахувань (відсотків), що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, потребує вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, а наданих на дослідження документів недостатньо, щодо яких на експертизу поставлено питання № 4 та № 5, експертом повідомлено про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи.
Разом з тим, за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності судовими експертами Голіковою О.В. та Заікіною Т.В. надано висновок № 109/20 від 11.05.2021 в якому наведено відповіді на поставленні питання №1-3, щодо того, яке обладнання, згідно матеріалів справи та наданої Державною фіскальною службою України інформації, ввезене Товариством з обмеженою відповідальністю "МТІ" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 (визначених додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003), із кодами згідно з УКТЗЕД, придатне для виготовлення одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі / придатне для запису одного або більше примірників певного твору, відеограми, фонограми для їх тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер / призначене для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах.
При цьому, у висновку експертів № 109/20 від 11.05.2021 також зазначено, що на дослідження надана технічно-експлуатаційна документація лише до частини обладнання, зазначеного у матеріалах справи та у наданій ДФС інформації (розгорнуті відомості наведені у таблиці 1.1. висновку експерта), у зв'язку з чим дослідження за поставленими питаннями № 1-3 проведено виключно відносно вищезазначеного устаткування.
Частиною 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
За таких обставин, приймаючи до уваги заявлені позивачем вимоги, з метою отримання роз'яснення щодо висновку експертів № 109/20 від 11.05.2021, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 викликано у судове засідання експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Голікову Олену Валеріївну та Заікіну Тетяну Василівну для надання роз'яснень щодо висновку експертів № 109/20 за результатами проведення комісійної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності від 11.05.2021. Зобов'язано експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Голікову Олену Валеріївну та Заікіну Тетяну Василівну надати суду письмові роз'яснення на поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" питання щодо висновку експертів № 109/20 за результатами проведення комісійної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи у сфері інтелектуальної власності від 11.05.2021, зокрема щодо якого обладнання сторонами спору не було надано технічно-експлуатаційну документацію.
29.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Голікової О.В. та Заікіної Т.В. надійшли роз'яснення щодо висновку експертів № 109/20 від 11.05.2021 року, в яких, зокрема зазначено, що дослідження проводилось лише за відомостями та матеріалами, наявними у матеріалах справи, оскільки експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з частиною першою статті 257 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Таким чином, з наведеного вбачається, що всі необхідні документи для визначення точного розміру відрахувань знаходяться у відповідача, що унеможливлює самостійне отримання їх позивачем.
При цьому, відповідно до п. 5.1. договору, імпортер зобов'язується щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати альянсу інформацію про факти митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту у звітному кварталі із зазначенням: найменування обладнання і матеріальних носіїв (включаючи торговельну марку товару, модель, інші ідентифікаційні особливості); код обладнання і матеріальних носіїв згідно з УКТЗЕД; кількість обладнання і матеріальних носіїв; вартість обладнання і матеріальних носіїв, що зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті), рахунку-фактурі чи інвойсі; відсоток відрахувань, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 для кожної ввезеної категорії обладнання і матеріальних носіїв; розмір відрахувань (відсотків), що повинен бути сплачений імпортером.
Тобто, п. 5.1. договору також визначено, що всі документи необхідні для визначення точного розміру відрахувань знаходяться у відповідача і він зобов'язаний надавати таку документацію самостійно до організації колективного управління.
При цьому, суд неодноразово зобов'язував відповідача надати всю технічно-експлуатаційну документацію до обладнання, ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018, в тому числі на вимогу експертів, з метою визначення розміру відрахувань (відсотків), що сплачуються виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.
Проте, відповідачем така інформація на виконання вимог суду у повному обсязі надана не була, у зв'язку з чим дослідження проведено експертами лише щодо частини обладнання.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовного того, що технічно-експлуатаційна документація знаходиться у відкритому доступі в мережі інтернет, оскільки експертиза проводиться на підставі документів наявних у матеріалах справи.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на приписи ч.ч.2-3 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених норм, експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, тобто експертиза проводиться на підставі матеріалів справи, відповідно експерт не зобов'язаний був здійснювати пошук технічно-експлуатаційної документації обладнання ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 в мережі інтернет, оскільки таку інформацію зобов'язаний надати безпосередньо відповідач на виконання вимог суду та клопотання експертів, з метою визначення розміру відрахувань (відсотків).
Відповідно до ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Згідно п. 27 Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. N 992 «Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах», розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах щодо товарів, які ввозилися на територію України відповідачем становить:
- 0,15 % - планшетні комп'ютери з кодом згідно з УКТЗЕД 8471300000;
- 0, 2 % - ноутбуки з оптичним приводом для CD/DVD-RW-дисків з кодами згідно з УКТЗЕД 847130000 та 8471410000;
- 0, 75 % - диски для лазерних систем зчитування з кодом згідно з УКТЗЕД 8523492500;
- 0,3 % - жорсткий диск комп'ютера "Стандарт" з кодом згідно з УКТЗЕД 8471705000;
- 0, 75 % - флеш-картки, карти пам'яті з кодами згідно з УКТЗЕД 8523519300 та 8471709800;
- 0, 75 % - запам'ятовувальні пристрої на жорстких дисках з кодом згідно з УКТЗЕД 8471705000.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, враховуючи що відповідачем не було надано на вимогу суду всю технічно-експлуатаційну документацію обладнання ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю "М Т І" на митну територію України за період з 01.01.2018 по 30.06.2018, приймаючи до уваги, що така документація для визначення точного розміру відрахувань знаходиться у відповідача, суд з урахування положень ч. 4 ст. 102 ГПК України, приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний був сплатити позивачеві відрахування за імпортовані товари за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 під час розмитнення останніх у визначеному позивачем розмірі 2 561 365, 79 грн, які розраховані позивачем наступним чином:
1) планшетні комп'ютери (з кодом згідно з УКТЗЕД 8471300000): 8 344 697, 38 грн (вартість товару, зазначена у зовнішньоекономічному договорі) х 0,15 % (розмір відрахувань згідно постанови КМУ № 992) = 12 517, 05 грн;
2) ноутбуки з оптичним приводом для CD/DVD-RW-дисків (з кодами згідно з УКТЗЕД 847130000 та 8471410000): 10 043 012, 78 грн (вартість товару, зазначена у зовнішньоекономічному договорі) х 0,2 % (розмір відрахувань згідно постанови КМУ № 992) = 2 008 602, 56 грн;
3) диски для лазерних систем зчитування (з кодом згідно з УКТЗЕД 8523492500) 2 022 109, 96 грн (вартість товару, зазначена у зовнішньоекономічному договорі) х 0,75 % (розмір відрахувань згідно постанови КМУ № 992) = 15 165, 82 грн;
4) жорсткий диск комп'ютера "Стандарт" (з кодом згідно з УКТЗЕД 8471705000) 509 935, 19 грн (вартість товару, зазначена у зовнішньоекономічному договорі) х 0,3 % (розмір відрахувань згідно постанови КМУ № 992) = 1 529, 81 грн;;
5) флеш-картки, карти пам'яті (з кодами згідно з УКТЗЕД 8523519300 та 8471709800) 55 925 605, 58 грн (вартість товару, зазначена у зовнішньоекономічному договорі) х 0,75 % (розмір відрахувань згідно постанови КМУ № 992) = 419 442, 04 грн;;
6) запам'ятовувальні пристрої на жорстких дисках (з кодом згідно з УКТЗЕД 8471705000) 13 881 134, 16 грн (вартість товару, зазначена у зовнішньоекономічному договорі) х 0,75 % (розмір відрахувань згідно постанови КМУ № 992) = 104 108, 51 грн.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Суд зазначає, що зобов'язання, яке у даному випадку виникає безпосередньо із закону, полягає у перерахуванні імпортером на користь уповноваженої організації відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, під час ввезення такого обладнання та територію України у встановленому Постановою № 992 розмірі.
Сторонами господарського зобов'язання, яке виникло в силу законодавчих приписів, є:
- зобов'язана сторона (боржник) - імпортер обладнання, за допомогою якого можна здійснити відтворення. В даному випадку боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДФ ПЛЮС";
- управнена сторона (кредитор) - організація колективного управління, яка уповноважена Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збирання та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань. Законодавством України передбачена можливість існування необмеженого кола таких організацій. В даному випадку такою уповноваженою організацією колективного управління є позивач.
Змістом зобов'язання, про яке йдеться, є взаємні права і обов'язки, що виникають між боржником і кредитором безпосередньо із статті 42 Закону № 3792:
- обов'язок боржника полягає у перерахуванні суми відрахувань уповноваженим організаціям під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою № 992;
- кредитор, у свою чергу, має право вимагати від боржника виконання зобов'язання, яке має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Зобов'язання, суб'єктом якого є позивач, виникло безпосередньо з актів цивільного законодавства і полягає саме в перерахуванні суми відрахувань уповноваженим організаціям під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортерами відповідно до встановленого розміру.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/17375/16.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Проте, станом на час вирішення спору відповідач визначену суму відрахувань не сплатив, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 2 561 365, 79 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про виплату відрахувань (відсотків) від 16.06.2016, положення ч. 5 статті 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 561 365, 79 грн. відрахувань.
Тож, позовні вимоги Громадської спілки "Український музичний альянс" підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, витрати, понесені Громадською спілкою "Український музичний альянс" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 та за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 у справі № 910/12523/18 відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "М Т І".
Крім того, судом встановлено, що позивачем було переплачено судовий збір в сумі 1 000, 00 грн., так як, виходячи із заявленого розміру позовних вимог у даній справі (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 38 420, 49 грн., однак сплатив - 39 420, 49 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору позивачем не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Громадської спілки "Український музичний альянс" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М Т І" (бульвар Лесі Українки, 4, м. Київ, 01023, ідентифікаційний код - 13669756) на користь Громадської спілки "Український музичний альянс" (вул. Шовковична, буд. 10, офіс 28, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код - 31815383) 2 561 365 (два мільйона п'ятсот шістдесят одну тисячу триста шістдесят п'ять) грн 79 коп. - відрахувань, 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн 49 коп. - судового збору, 13 826 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 85 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги та 74 923 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 61 коп. - судового збору за подання касаційної скарги.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 28.12.2021
Суддя Щербаков С.О.