ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.12.2021Справа № 910/21451/21
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства «ГК «Феофанія»
до Національної академії наук України
про визнання права власності,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «ГК «Феофанія» до Національної академії наук України про визнання права власності позивача на нежитловий будинок - Готель «Феофанія» та ресторан Готелю «Феофанія», який знаходиться у м. Києві по вул. Метрологічній, 14-Б в приміщенні готелю «Феофанія» загальною площею 6620,7 кв.м.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
У згаданій позовній заяві позивачем заявлено майнову вимогу про визнання права власності на нерухоме майно та ціною позову, тобто вартістю майна, визначає суму 2 011 316,00 грн, на підтвердження чого надає довідку № 1, складену самим позивачем в особі директора та головного бухгалтера, про те, що станом на 01.01.2021 по даним бухгалтерського обліку на балансі Приватного підприємства «ГК «Феофанія» по коду рядка балансу 1010 залишкова (балансова) вартість нежитлового приміщення, що розташований за адресою м. Київ, вул. Метрологічна, 14-Б, становить 2 011 316,00 грн.
Суд наголошує, що з положень ч. 2 ст. 163 Господарського процесуального кодексу вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову повинна відповідати саме дійсній вартості спірного майна.
Також, Верховний Суд неодноразово зазначав, що при дослідженні питання правильності сплати судового збору у позовах про визнання права власності на майно або його витребування є необхідним з'ясування дійсної вартості спірного майна (ухвали Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/2607/19, від 16.03.2021 у справі № 920/1197/19, від 14.04.2021 у справі № 911/1058/19).
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 127/6582/16-ц.
Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, суд дійшов висновку про те, що поняття "дійсна вартість" є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття "ринкова вартість", під яким розуміється "вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу".
Приписами статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена можливість для встановлення дійсної вартості майна шляхом проведення оцінки майна та складення за її результатами звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), про визнання права власності на яке просить позивач.
З огляду на викладене, надана позивачем довідка № 1, складена ним самостійно, не є належним доказом у розумінні ч. 2 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, позивач не надав суду документів, що посвідчують на момент звернення із позовною заявою дійсну вартість майна, про визнання права власності на яке заявлено позовну вимогу, а визначена ціна позову в розмірі 2 011 316,00 грн, з якої було сплачено ставку судового збору - 30 169,74 грн, не підтверджена належними доказами, а відтак позивачем не доведено, що така ціна позову відповідає дійсній ринковій вартості спірного майна.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене вище, вказана позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву Приватного підприємства «ГК «Феофанія» залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів на підтвердження ціни позову для розрахунку правильної суми судового збору.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Трофименко