ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2021Справа № 910/14375/21
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліндстрем»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Спец Сервіс Лтд»
простягнення 54579,63 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліндстрем» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Спец Сервіс Лтд» 54579,63 грн компенсації вартості послуг за 12 місяців.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №952 про послуги з обслуговування наданого в користування робочого одягу від 19.08.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 відкрито провадження у справі №910/14375/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
У відповідності до вимог ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/14375/21 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04074, місто Київ, вулиця Новомостицька, будинок 25).
Однак, відповідне поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою про відсутність адресата з вказаною адресою.
Відтак, в силу приписів ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 у справі №910/14375/21 вважається врученою відповідачу 12.10.2021 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи №910/14375/21, однак відзиву на позов не надав, у відповідності до вимог ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними матеріалами.
20.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліндстрем» надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
19.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліндстрем» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Спец Сервіс Лтд» (замовник) було укладено договір №952 про послуги з обслуговування наданого в користування робочого одягу (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець надає замовнику в тимчасове оплатне користування робочий одяг (далі за текстом - одяг). Одяг належить виконавцю на правах власності. Виконавець також приймає на себе зобов'язання з надання послуг доставки, прання і ремонту, а також заміни зношеного одягу, який використовувався за його прямим призначенням (далі за текстом - послуги).
За умовами п. 2.1 Договору одяг надається на підставі заявки замовника - листа примірки (Додаток 1). Всі зміни в кількості наданих одиниць одягу оформлюються на підставі письмової заявки з підписом відповідальної особи та печаткою.
Відповідно до п. 2.2 Договору підставою для розрахунків за цим Договором є загальна кількість предметів одягу, які виконавець надав у користування замовнику.
У додатку 2 до Договору сторони погодили ціну та інші виплати за обслуговування наданого в користування робочого одягу з використанням шаф для його зберігання, видачі та збору.
У п. 3.1 Договору виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги, критерії якості яких узгоджуються сторонами і зазначені в Додатку 6 до цього Договору.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що замовник забезпечує передачу використаного одягу для обміну на чистий одяг в узгодженому місці на території замовника за адресою, вказаною у розділі 18 Договору, та в узгоджений день тижня, а також можливість вільного доступу до одягу для його обміну. Виконавець забирає використаний одяг для обслуговування один раз на тиждень.
Згідно з п.п. 9.1, 9.2 Договору сума оплати за цим договором визначається кількістю наданого в користування одягу та ціною його обслуговування, що вказана в додатку 2. Ненадання замовником одягу для обслуговування не може бути підставою для зміни суми рахунку.
Відповідно до п.п. 9.3, 9.4 Договору сторони домовились про те, що ціни за даним договором підлягають щорічній автоматичній індексації на рівень офіційно опублікованої інфляції в Україні за минулий календарний рік, починаючи з другого року співпраці. Нові ціни не вимагають підписання ніяких додаткових угод та вступають в дію автоматично. Ціни не включають в себе податок на додану вартість та інші збори податкового характеру.
Пунктом 9.5 Договору передбачено, що періодичність виставляння рахунків складає 4 тижні. Всі ціни зазначаються в українських гривнях і не включають ПДВ та інші податкові збори, які підлягають стягненню за діючими ставками. Разом із рахунком, замовнику направляються податкова накладна та акт виконаних робіт, який підтверджує надання послуг за цим договором. Рахунок, податкова накладна і акт доставляються замовнику поштою або службою доставки виконавця.
Згідно з п. 9.6 Договору послуги вважаються наданими в повному обсязі та без зауважень, якщо протягом 2-х тижнів з моменту відправлення рахунку, податкової накладної та акту, що підтверджує надання послуг, замовник не пред'явив жодних письмових претензій щодо якості наданих послуг.
За змістом п. 9.7 Договору, оплата за надані послуги здійснюється замовником в гривнях шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Термін оплати наданих послуг - 14 днів із дати виставлення рахунку. У випадку неналежного виконання замовником умов оплати, виконавець має право діяти згідно з чинним законодавством України.
Згідно з п. 11.1 Договору останній діє з моменту його підписання.
Відповідно до п. 12.3 Договору виконавець має право розірвати цей договір у разі, якщо замовник не оплачує рахунки у встановлений термін. В такому випадку виконавець має право вимагати від замовника компенсацію у сумі, яка дорівнює сумі вартості послуг за цим договором за останні 12 місяців.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов Договору відповідач більше ніж півроку не оплачував послуги, надані у період з березня по червень 2020 року загальною вартістю 20016,38 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення відповідної заборгованості і лише після відкриття виконавчого провадження з відповідача було стягнено суму послуг за вказаний період. Як зазначає позивач, через систематичне прострочення відповідачем оплати наданих послуг, позивачем на підставі п. 12.3 Договору було розірвано Договір в односторонньому порядку та нараховано відповідачу до сплати компенсацію на суму вартості послуг за 12 місяців у розмірі 54579,63 грн. Оскільки сума компенсації в добровільному порядку сплачена відповідачем не була, позивач звернуся з даним позовом до суду
За правовою природою укладений між сторонами Договір №952 від 19.08.2017 є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копії платіжних доручень №2881 від 24.07.2019 на суму 2717,42 грн, №№2913 від 16.08.2019 на суму 4064,98 грн, №3002 від 18.11.2019 на суму 4663,3 грн, №6 від 21.11.2019 на суму 4263,33 грн, №3104 від 11.02.2020 на суму 3901,87 грн, №3027 від 23.12.2019 на суму 4463,33 грн, №3105 від 11.02.2020 на суму 4463,33 грн, №3106 від 11.02.2020 на суму 4746,53 грн, №44 від 04.03.2020 на суму 1279,13 грн.
З наведених платіжних документів слідує, що протягом дії Договору відповідачем повністю були оплачені виставлені позивачем рахунки за послуги, надані у період з липня 2019 року по лютий 2020 року, а саме: рахунки на оплату №125448 від 15.07.2019 на суму 2717,42 грн, №128117 від 12.08.2019 на суму 4064,98 грн, №130536 від 09.09.2019 на суму 4463,33 грн, №133021 від 07.10.2019 на суму 4463,33 грн, №135577 від 04.11.2019 на суму 3901,87 грн, №138615 від 02.12.2019 на суму 4463,33 грн, №142948 від 30.12.2019 на суму 4463,33 грн, №144145 від 27.01.2020 на суму 4746,53 грн, №147341 від 24.02.2020 на суму 1279,13 грн.
В подальшому, як свідчать обставини справи та не спростовано відповідачем, позивачем були складені та направлені відповідачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунки на оплату на загальну суму 20016,38 грн за послуги, надані у період з березня по червень 2020, а саме:
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунок на оплату №150354 від 23.03.2020 на суму 5664,07 грн;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунок на оплату №154133 від 20.04.2020 на суму 5469,17 грн;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунок на оплату №155558 від 18.05.2020 на суму 5225,38 грн;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунок на оплату №157892 від 15.06.2020 на суму 3657,76 грн.
Однак, відповідач у встановлений Договором строк дані рахунки не оплатив.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліндстрем» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Спец Сервіс Лтд» заборгованості за надані у березні-червні 2020 року послуги у розмірі 20016,38 грн.
15.02.2021 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ №910/2058/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Спец Сервіс Лтд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліндстрем» заборгованості за Договором про послуги з обслуговування наданого в користування робочого одягу №952 від 19.08.2017 у розмірі 20016,38 грн.
Вказана заборгованість була погашена лише в ході примусового виконання даного судового наказу, що підтверджується платіжними дорученнями №3109 від 20.04.2021 та №3140 від 23.04.2021. Заяв про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 у справі №910/2058/21 в порядку ст. 157 Господарського процесуального кодексу України боржником не подавалось.
Отже, з матеріалів справи слідує, що відповідач у встановлений Договором строк не оплатив виставлені позивачем рахунки за послуги, надані у березні-червні 2020 року.
Доказів зворотного відповідач суду не надав. Так само у справі відсутні документи, які б свідчили про наявність у відповідача зауважень до якості та обсягу наданих позивачем у вказаний період послуг.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 188 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Пунктом 12.3 Договору передбачено, що виконавець має право розірвати цей договір у разі, якщо замовник не оплачує рахунки у встановлений термін.
Тобто, положеннями укладеного між сторонами Договору передбачено право виконавця на одностороннє розірвання договору у разі не оплати замовником рахунків у передбачений Договором строк.
01.02.2021 позивач направив відповідачу повідомлення (лист №П-1650 від 28.01.2021), в якому, посилаючись на тривале прострочення оплати рахунків №150354 від 23.03.2020, №154133 від 20.04.2020, №155558 від 18.05.2020, №157892 від 15.06.2020, повідомив відповідача про розірвання Договору на підставі п. 12.3 Договору.
У вказаному повідомленні позивач також вимагав, окрім заборгованості у сумі 20016,38 грн, сплатити компенсацію згідно з п. 12.3 Договору у розмірі 54579,64 грн.
Отже, позивачем було реалізовано своє право на дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за вказаним правочином, у зв'язку з чим з лютого 2021 року укладений між сторонами договір є розірваним.
Пунктом 12.3 Договору сторони передбачили, що у разі, якщо замовник не оплачує рахунки у встановлений термін, виконавець має право розірвати цей договір та вимагати від замовника компенсацію у сумі, яка дорівнює сумі вартості послуг за цим договором за останні 12 місяців.
Аналізуючи погоджену сторонами договірну відповідальність, суд враховує, що в силу приписів ст. 6, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Таким чином, уклавши договір, сторони передбачили відповідальність замовника (обов'язок відповідача компенсувати суму вартості послуг згідно з даним договором за 12 місяців) з урахуванням принципу свободи договору.
За таких обставин, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не спростовано факту порушення умов Договору в частині своєчасної оплати рахунків, враховуючи, що позивач реалізував своє право на розірвання договору в односторонньому порядку, доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача компенсації суми вартості послуг за останні 12 місяців на підставі п. 12.3 Договору є обґрунтованими.
З доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що розрахунок компенсації у розмірі 54579,63 грн здійснено позивачем шляхом додавання сум рахунків за надані послуги за 12 місяців - з 15.06.2019 по 15.06.2020, що включає 13 рахунків (№125448 від 15.07.2019 на суму 2717,42 грн, №128117 від 12.08.2019 на суму 4064,98 грн, №130536 від 09.09.2019 на суму 4463,33 грн, №133021 від 07.10.2019 на суму 4463,33 грн, №135577 від 04.11.2019 на суму 3901,87 грн, №138615 від 02.12.2019 на суму 4463,33 грн, №142948 від 30.12.2019 на суму 4463,33 грн, №144145 від 27.01.2020 на суму 4746,53 грн, №147341 від 24.02.2020 на суму 1279,13 грн, №150354 від 23.03.2020 на суму 5664,07 грн, №154133 від 20.04.2020 на суму 5469,17 грн, №155558 від 18.05.2020 на суму 5225,38 грн, №157892 від 15.06.2020 на суму 3657,76 грн).
Разом з тим, суд зауважує, що умовами п. 12.3 Договору передбачена компенсація, яка дорівнює сумі вартості послуг за цим договором за останні 12 місяців (тобто 12 місяців дії Договору, а не виходячи із останніх виставлених рахунків за 12 місяців).
Відтак, оскільки своє право на розірвання Договору позивач реалізував лише у лютому 2021 року, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація в порядку п. 12.3 Договору, що дорівнює сумі вартості послуг, наданих у період з лютого 2020 року по січень 2021 року (12 місяців до моменту розірвання Договору).
З наданих позивачем документів вбачається, що загальна сума наданих послуг у вказаний період становить 21295,51 грн (рахунки на оплату №147341 від 24.02.2020 на суму 1279,13 грн, №150354 від 23.03.2020 на суму 5664,07 грн, №154133 від 20.04.2020 на суму 5469,17 грн, №155558 від 18.05.2020 на суму 5225,38 грн, №157892 від 15.06.2020 на суму 3657,76 грн; доказів надання послуг після 15.06.2020 позивач не надав).
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума компенсації у розмірі 21295,51 грн.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Наданими позивачем документами, а саме: договором №08/30 надання професійної правничої допомоги від 30.08.2021, актом виконаних робіт від 01.12.2021, рахунком №01/12 від 01.12.2021 та платіжним дорученням №19277 від 02.12.202 підтверджується понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліндстрем» витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України від відповідача не надходило.
За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за результатами розгляду справи позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Спец Сервіс ЛТД» (Україна, 04074, місто Київ, вулиця Новомостицька, будинок 25, ідентифікаційний код 39952932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліндстрем» (Україна, 02094, місто Київ, вулиця Віскозна, будинок 8, ідентифікаційний код 34355058) компенсацію суми вартості послуг за 12 місяців у розмірі 21295 (двадцять одна тисяча двісті дев'яносто п'ять) грн 51 коп., судовий збір у розмірі 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) грн 69 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2731 (дві тисячі сімсот тридцять одна) грн 21 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова