Справа № 308/10164/21
16 грудня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого - судді Данко В.Й.,
з участю секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 14.05.2019 року уклав шлюб із ОСОБА_2 про що Виконавчим комітетом Холмівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис №14 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Вказує, що у даному шлюбі у народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
Зазначає, що на даний час шлюбні відносини між ним та відповідачем фактично не існують. З відповідачем шлюбні відносини не підтримує, спільного господарства не ведуть, втратили почуття любові один до одного, що призвело до розпаду сім'ї.
Посилаючись на те, що відносини не складались, постійно виникали розбіжності, по сьогоднішній день не підтримують сімейних відносин, шлюб існує лише формально, з відповідачем проживає окремо, просить шлюб, укладений між ним та відповідачем зареєстрований Виконавчим комітетом Холмівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 14 травня 2019 року, актовий запис №14, розірвати.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
02.11.2021 року через канцелярію суду зареєстровано зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.
Свій зустрічний позов відповідач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не бачив доньку тривалий час, не цікавиться її життям, а вона неодноразово випрошувала в нього кошти на утримання та забезпечення необхідним для доньки.
Зазначає, що ОСОБА_1 не забезпечує дитину продуктами харчування, одягом, взуттям, засобами гігієни, ліками, іграшками для розвитку тощо. Утримувати доньку їй допомагає мати та сестри, а дитина потребує значних коштів для утримання та розвитку, забезпечення всім необхідним для життєдіяльності, внаслідок чого вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Вказує, що ОСОБА_1 має нерегулярні доходи, є особою молодого віку, працездатний, здоровий, в нього відсутні будь-які захворювання, в нього немає інших дітей, він займається діяльністю з виготовлення та постачання суші.
Враховуючи вищевикладене, просить суд за наслідками розгляду зустрічного позову присудити до щомісячного стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 гривень щомісячно з врахуванням щорічної індексації, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття та присудити до щомісячного стягнення з ОСОБА_1 на її користь, аліменти на її утримання в сумі 2000 гривень щомісяця з врахуванням щорічної індексації, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.11.2021 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено прийняти зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
16.12.2021 року через канцелярію суду зареєстровано заяву представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про зменшення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 гривень щомісячно з врахуванням щорічної індексації, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття та присудити до щомісячного стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на її утримання в сумі 500 гривень щомісяця з врахуванням щорічної індексації, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач за первісною позовною заявою та відповідач за зустрічною позовною заявою у підготовче засідання не з'явився. Однак, представник ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи за відсутності позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом та його представника та просила задоволити первісний позов. Також вказує, що ОСОБА_1 визнає та просить задоволити зменшені позовні вимоги позивача за зустрічним позовом.
Відповідач за первісною позовною заявою та позивач за зустрічною позовною заявою в підготовче судове засідання не з'явилася. Однак, представник ОСОБА_4 надала суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом та її представника та просила задоволити зустрічну позовну заяву та визнала первісний позов.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
14.05.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, який був зареєстрований Виконавчим комітетом Холмівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №14, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружнє життя між позивачем та відповідачем не склалось, шлюбних стосунків вони не підтримують, даний шлюб існує тільки формально.
Оскільки позивач за первісним позовом наполягає на розірванні шлюбу, відповідач за первісним позовом визнав позов, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи наведене, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб підлягає розірванню.
Що стосується вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини за зустрічним позовом, то суд виходить з такого.
Судом встановлено, що від даного шлюбу у сторін народилася дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи, копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 12.08.2020 року, за актовим записом №922, виданого Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), батьками якої записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно дост.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статей 3, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».
Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів, може визначити їх розмір у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.3 ст.181, ч.2 ст.182 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі; розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є фізично здоровою особою та може виконувати обов'язок по утриманню дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес та розвиток дитини. Крім того, відповідач не заперечив проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом та погодився сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 3000, 00 грн.
За Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна,грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Таким чином, оскільки відповідач за зустрічним позовом визнав позовні вимоги, його платоспроможність та заявлений розмір аліментів на утримання дитини не підлягають доказуванню.
При таких обставинах, суд, оцінивши в сукупності встановлені по справі обставини, з врахуванням віку неповнолітньої дитини та потреб для забезпечення її здоров'я та гармонійного розвитку, враховуючи те, що відповідач за зустрічним позовом не заперечує проти розміру аліментів, заявлених позивачем за зустрічним позовом, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача за зустрічним позовом.
Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, а тому суд приходить до висновку, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років у розмірі 500 грн.
З огляду на викладене, виходячи з принципу розумності та справедливості, а також з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягує з відповідача (аліменти) на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 500 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст.4,19,258,263,264,265,268,352,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 14 травня 2019 року Виконавчим комітетом Холмівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, актовий запис №14 - розірвати.
Зменшений зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 02 листопада 2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 02 листопада 2021 року та до досягнення дитиною трьох років.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканець АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , мешканка АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 4 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: В.Й. Данко