Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 21 грудня 2021 року м. Харків Справа № 913/448/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Глущенка Д.В. (в порядку самопредставництва; Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 504282528387 від 23.09.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк Луганська область (вх. № 3621 Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 у справі № 913/448/21 (суддя Шеліхіна Р.М.; повний текст рішення складено та підписано 21.10.2021)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк Луганська область
до Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал», м. Сєвєродонецьк Луганська область
про стягнення заборгованості в сумі 2368932,05 грн,
05.07.2021 Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот»; позивач) звернулося до суду з позовною вимогою до Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал» (далі - КП «Сєвєродонецькводоканал»; відповідач) про стягнення боргу у сумі 2368932,05 грн, що є фактичними витратами, які були понесені позивачем при наданні відповідачу послуг по очищенню стічних вод в об'ємі 325700 м3 у жовтні 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що незважаючи на відсутність підписаного між сторонами договору про надання послуг з очищення стічних вод №24/ПО/20-04 від 28.04.2020, через неузгодженість його істотних умов в частині ціни, між позивачем та відповідачем виникли договірні стосунки у сфері надання послуг по очищенню стічних вод. Як вказує позивач, відповідачем було замовлено послугу по очищенню стічних вод, а позивач належним чином виконав зазначену послугу в повному обсязі. Відповідно до підписаного сторонами акту приймання-передачі стічних вод від 30.10.2020, у жовтні 2020 року відповідачем було передано, а позивачем прийнято на очистку 325700 м3 стічних вод на свої очисні споруди. Вартість очистки стічних вод у розмірі 325700 м3 за підрахунками позивача коштує 2368932,05 грн. При розрахунках позивач користується власно встановленою ціною без її узгодження з відповідачем, оскільки вважає саме таку вартість послуг об'єктивною та такою, що включає в себе усі витрати ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот».
Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 у справі № 913/448/21 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.
Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, тим, що:
-відповідно до акту приймання-передачі стічних вод від 30.10.2020 у жовтні відповідачем передано, а позивачем прийнято на очистку 325700 м3 стічних вод на свої очисні споруди за договором від 28.04.2020 № 24/ПО/20-04;
-взаємовідносини сторін у період з 01.04.2020 по 31.12.2020 врегульовані умовами договору від 28.04.2020 №24/ПО/20-04. Цей Договір є чинним та обов'язковим до виконання на тих умовах і за тією ціною, яку вказав відповідач у протоколі розбіжностей - вартість очищення стічних вод 1000 м3 становить 2520 грн;
-за умовами договору відповідач має оплатити позивачу надані послуги з очищення стічних вод в порядку, визначеному підпунктами 3.4. та 4.3. договору, тобто після того як позивач надасть відповідачу акти здачі-приймання наданих послуг за звітний місяць, а розрахунки за послуги, що були надані у жовтні 2020 року, повинні здійснюватися саме на підставі договору з урахуванням протоколу розбіжностей від 28.04.2020.
-позивач не дотримався виконання умов діючого договору в частині надання відповідачу складеного та підписаного примірника акту здачі-приймання наданих послуг у відповідності до приписів договору;
-ціна на послуги з очищення стічних вод є регульованою у правовідносинах між позивачем та відповідачем, а тому під час надання послуг з очищення стічних вод позивач має дотримуватися процедур, визначених чинним законодавством України та надавати послуги, виходячи з цін (тарифу), встановлених органом державного регулювання;
-визначена позивачем ціна за послуги з очищення стічних вод є незаконною та не узгоджується з ціною, визначеною у тендерній пропозиції, не передбачена жодним нормативним актом та договором з урахуванням протоколу розбіжностей від 28.04.2020;
-у справі відсутні належні, вірогідні та допустимі докази в підтвердження обставин, викладених в позовній заяві.
Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права та невірно застосовані норми матеріального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 у справі № 913/448/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача. Також в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач посилається на те, що договір №24/ПО/20-04 від 28.04.2020 між сторонами фактично не укладено, оскільки позивач та відповідач не дійшли згоди щодо ціни договору, а саме щодо вартості послуги з очищення стічних вод. Однак, незважаючи на відсутність підписаного між сторонами договору, з метою нормального функціонування комунальної сфери міста Сєвєродонецьк, починаючи з квітня 2020 року відповідач передає, а позивач приймає стічні води на очищення на свої очисні споруди, що підтверджується, зокрема, підписаним між сторонами актом від 30.10.2020 прийому-передачі стічних вод у жовтні 2020 року. Фактично відповідач замовив послугу з очищення стічних вод у певному об'ємі (325700 м3), а позивач належним чином виконав зазначену послугу у повному обсязі. Претензії відповідача з приводу неналежного виконання такої послуги відсутні, тому у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу усі фактичні витрати, понесені останнім на очищення вказаного об'єму стічних вод. Вимога про стягнення боргу у сумі 2368932,05 грн, які є фактичними витратами, понесеними позивачем при наданні послуг по очищенню стічних вод в об'ємі 325700 м3 у жовтні 2020 року, ґрунтується на безоплатному договорі, укладеному між сторонами у спрощений спосіб. Проте ці обставини залишені судом першої інстанції поза увагою.
20.11.2021 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про відшкодування фактичних витрат при наданні послуги з очищення стічних вод, але у задоволенні цієї вимоги відповідачем було безпідставно відмовлено.
На думку позивача усі ці обставини судом першої інстанції не були з'ясовані, що призвело до ухвалення помилкового та несправедливого рішення про відмову у задоволенні позову.
Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 913/448/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Медуниця О.Є., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021.
Ухвалою суду від 30.11.2021 поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 у справі № 913/448/21; відкрито апеляційне провадження у справі; відповідачу надано строк до 14.12.2021 для подачі відзиву на апеляційну скаргу; призначено справу № 913/448/21 до апеляційного розгляду на 21.12.2021 о 12:00 год.; явку представників сторін у судове засідання визнано необов'язковою.
08.12.2021 відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 14416), в якому проти доводів скаржника категорично заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що господарський суд під час вирішення спору у цій справі дослідив усі обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку, обґрунтовано встановивши, що саме ПрАТ Сєвєродонецьке об'єднання Азот» не дотрималось виконання умов діючого Договору від 28.04.2020 № 24/ПО/20-04 про надання послуг з очищення стічних вод з урахуванням протоколу розбіжностей від 28.04.2020 в частині надання КП «Сєвєродонецькводоканал» складеного та підписаного примірника акту здачі-приймання наданих послуг за жовтень 2020 року, адже матеріали справи не містять доказів двостороннього акту здачі-приймання наданих послуг за цінами та за об'ємами, вказаними в Договорі.
Доводи скаржника щодо неукладеності Договору від 28.04.2020 № 24/ПО/20-04 про надання послуг з очищення стічних вод з урахуванням протоколу розбіжностей від 28.04.2020, відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивач, як природний монополіст і виконавець за цим Договором, у строки, визначені частинами 5 - 7 ст. 181 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не передало до суду розбіжності КП «Сєвєродонецькводоканал», що залишились неврегульованими згідно протоколу розбіжностей. Натомість здійснило узгоджені дії по складенню та підписанню Акта здачі-прийому стічних вод від 30.04.2020, процедура складання якого прямо передбачена підпунктом 5.9. Договору, згідно якого Замовник та Виконавець щомісячно, не пізніше останньої доби місяця, складають двосторонні Акти про обсяг стічних вод, прийнятих на очистку за звітний період за показами комерційного вимірювального комплексу ВОДОМЕР-3 у двох примірниках, а також вчинило дії по складенню Акта «совместного отбора проб сточных вод» від 20.05.2020, процедура підписання якого прямо передбачена пунктом 2.3. Договору.
За вказаних обставин, відповідач вважає, що позивач прийняв пропозиції КП «Сєвєродонецькводоканал», що викладені у протоколі розбіжностей, а відтак і погодив ціну (тариф) за послуги з очищення стічних вод, яка і має застосовуватися у договірних взаємовідносинах сторін протягом 2020 року - 2520 грн. 00 коп. за 1000 м3 з ПДВ, яка до того ж є регульованою. Відповідач наполягає, що усі наведені у скарзі доводи позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 913/448/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 для розгляду справи № 913/448/21 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А.
У судовому засіданні 21.12.2021 уповноважений представник відповідача надав усні пояснення по апеляційній скарзі. Позивач свого представника у судове засідання не направив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення №6102256970480. Крім цього позивач не наполягав на обов'язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідних клопотань від позивача до суду не надходило. Колегія суддів зазначає, що неявка представника позивача у судове засідання 21.12.2021 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а тому враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, зважаючи на таке.
Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин убачається, що КП «Сєвєродонецькводоканал» звернулось до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» із листом від 15.01.2020 №26, в якому просило розглянути запропонований проєкт договору та укласти договір про закупівлю послуги з очищення стічних вод (водовідведення) у орієнтовному обсязі 4230 тис. м.куб на рік (т. 1 а.с.18).
Розглянувши пропозицію проєкту договору про надання послуг з очищення стічних вод від 28.04.2020 №24/ПО/20-04 ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» листом від 17.02.2020 №24-ПО/4636 надіслало на адресу позивача свій проєкт договору. У цьому листі позивач звернув увагу відповідача на те, що вартість послуги очищення стічних вод враховує усі витрати підприємства щодо очищення стічних вод міста Сєвєродонецька і складає 8500,00 грн за 1000 м3 без ПДВ (т.1 а.с.19-20).
Комунальне підприємство «Сєвєродонецькводоканал» у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України надіслало супровідним листом вих. № 118 від 28.04.2020 до ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» підписаний примірник Договору №24/ПО/20-04 від 28.04.2020 про надання послуг з очищення стічних вод. Разом із цим, відповідач повідомив позивача про те, що вказаний Договір підписано КП «Сєвєродонецькводоканал» із застереженням - протоколом розбіжностей від 28.04.2020, а тому відповідно до приписів чинного законодавства направив на розгляд позивачу та підписання два примірники протоколу розбіжностей від 28.04.2020 до Договору № 24/ПО/20-04 від 28.04.2020 про надання послуг з очищення стічних вод (т.1 а.с.21-29). Так, відповідач не погодився з ціною за послуги з очищення стічних вод, у зв'язку з чим у протоколі розбіжностей від 28.04.2020 до договору від 28.04.2020 №24/ПО/20-04 КП «Сєвєродонецькводоканал» виклав підпункт 3.1. пункту 3 договору в наступній редакції: «Орієнтовна ціна цього договору становить 8064000 грн. 00 коп., з ПДВ». Абзац 1 підпункту 3.3. пункту 3 договору викладено наступним чином: «На дату укладення цього договору ціна за послуги з очищення стічних вод становить 2100 грн. 00 коп. за 1000 м3 без ПДВ, з ПДВ - 2520 грн. 00 коп.».
КП «Сєвєродонецькводоканал» листом від 27.05.2020 №212, направленим на адресу ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» вказало, що позивачем не вжито в строки, визначенні ст.181 Господарським кодексом України, тобто у двадцятиденний строк з моменту отримання протоколу розбіжностей, заходів для врегулювання таких розбіжностей, зокрема позивач не надав контрагенту протокол врегулювання розбіжностей та/або не передав неврегульовані розбіжності до суду, у зв'язку з чим відповідач вказує, що ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» прийняло пропозиції комунального підприємства (т. 1 а.с.34).
Листами від 19.06.2020 №24-ПО/46-104 (т. 1 а.с.35) та від 08.07.2020 №24-ПО/46-112 (т.1 а.с.37), направленими на адресу відповідача, позивач висловив свою незгоду з отриманою редакцією договору разом з доданим до нього протоколом розбіжностей та вважає договір неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо ціни договору, а саме вартості послуг за очищення стічних вод.
Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 20.11.2020 №24-ПО/46-155, в якій вказано, що сума фактичних витрат, які позивач поніс при наданні послуги по очищенню стічних вод, наданих відповідачем у жовтні 2020 року в об'ємі 325700 м3, становить 2368932,05 грн з ПДВ та здійснена за наступним розрахунком: 325,7 тис. м3*6061,13 грн*1,2=2368932,05 грн, де 6061,13 грн - фактична собівартість очищення стічних вод за 1000 м3 без ПДВ за жовтень 2020 року. До вказаної вимоги позивачем було додано детальний перелік витрат на очищення стічних вод у жовтні 2020 року (т.1 а.с.40-41).
Листом від 25.11.2020 №981 відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимоги від 20.11.2020 №24-ПО/46-155 та зазначив, що договір 28.04.2020 №24/ПО/20-04, є укладеним, має виконуватися сторонами належним чином, а відшкодування витрат та їх ціна, на яких наполягає позивач, не випливає з з умов Договору (т. 1 а.с.42).
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 24.12.2020 №24-ПО/46-176 з вимогою погашення заборгованості протягом 30 календарних днів в розмірі 21181372,56 грн (т.1 а.с.43-44).
На вказану претензію відповідачем було направлено відповідь від 11.01.2021 №46, в якій відповідач КП «Сєвєродонецькводоканал» вказав, що не має підстав для її задоволення, оскільки ця претензія не випливає з логічної послідовності умов договору від 28.04.2020 року №24/ПО/20-04, який є обов'язковим для виконання сторонами і має виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання якого є недопустимою (т. 1 а.с.45).
Супровідним листом від 05.04.2021 №24-ПО/48-80 позивачем на адресу відповідача було направлено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за очищення стічних вод, які надійшли від КП «Сєвєродонецькводоканал», і були очищені на очисних спорудах ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» у квітні-грудні 2020 року (т. 1 а.с.46).
КП «Сєвєродонецькводоканал» на адресу ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» було повернуто без підписання примірник акту здачі-приймання (надання послуг) від 31.10.2020 №2209 на загальну суму 2368932,05 грн (т. 1 а.с.47).
У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано витрати, які позивач поніс при наданні послуг по очищенню стічних вод, в об'ємі 325700 м3 у жовтні 2020 року на суму 2368932,05 грн, вказане стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Звертаючись до господарського суду із позовом у цій справі ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» зазначило, що, незважаючи на відсутність підписаного сторонами договору, з метою забезпечення нормального функціонування комунальної сфери міста Сєвєродонецьк, починаючи з квітня 2020 року відповідач передає, а позивач приймає стічні води на очищення на свої очисні споруди.
Так, відповідно до акту приймання-передачі стічних вод від 30.10.2020, який підписано та скріплено печатками сторін без зауважень, у жовтні відповідачем передано, а позивачем прийнято на очистку 325700 м3 стічних вод на свої очисні споруди за договором від 28.04.2020 № 24/ПО/20-04 (т.1 а.с. 39). Вартість очистки стічних вод в об'ємі 325700 м3 за даними позивача коштує 2368932,05 грн.
На противагу цим доводам відповідач зазначив, що між сторонами фактично укладений Договір від 28.04.2020 №24/ПО/20-04 про надання послуг з очищення стічних вод, ціна послуг на очищення стічних вод за яким становить 2520 грн. 00 коп. за 1000 м3 з ПДВ, в той час як, позивач безпідставно стверджує про відсутність укладеного письмового договору і в односторонньому порядку розраховує послуги за своїми тарифами та ціною, що не погоджувалася із відповідачем, не передбачена чинним законодавством і є регульованою.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»), водовідведення це діяльність із збирання, транспортування та очищення стічних вод за допомогою систем централізованого водовідведення або інших споруд відведення та/або очищення стічних вод.
Отже, надання послуг з очищення стічних вод є складовою процесу водовідведення. Тобто питання надання вказаних послуг врегульовано Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», норми статті 11 якого відсилають до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.
За змістом Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 встановлено, що вони поширюється на суб'єктів господарювання, які надають послуги із централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод).
Таким чином обов'язок укладення договору на послуги з питного водопостачання та/або водовідведення у разі надання/отримання відповідних послуг визначено на законодавчому рівні.
Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Стаття 181 Господарського кодексу України містить такі норми:
1.Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
2.Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
3.Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
4.За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
5.Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
6.У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
7.Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Проаналізувавши з'ясовані судом першої інстанції обставини цієї справи і здійснивши їх перевірку наданими сторонами доказами, колегією суддів встановлено, що позивач, як сторона переддоговірного спору, не звертався до суду у встановлений законом строк для врегулювання розбіжностей при укладенні з відповідачем договору, а тому дійшла висновку, що договір №24/ПО/20-04 від 28.04.2020 про надання послуг з очищення стічних вод слід вважати укладеним між сторонами у справі на умовах (зокрема щодо вартості очищення стічних вод), запропонованих відповідачем у протоколі розбіжностей від 28.04.2020. Протилежне позивачем не доведено.
Отже, в силу вимог статей 204, 525, 526, 629 Цивільного кодексу та статті 193 Господарського кодексу України, вказаний Договір є обов'язковим до виконання сторонами належним чином, а також на тих умовах і за тією ціною, яку вказав відповідач у протоколі розбіжностей від 28.04.2020, а саме: вартість очищення стічних вод за 1000 м3 становить 2520,00 грн.
Крім того, сторонами не оспорюється, що вказаний договір, був укладений між сторонами у справі за наслідками застосування переговорної процедури закупівлі згідно Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, за наслідками цієї процедури через електронну систему публічних закупівель Prozorro відповідачем було оприлюднено звіт від 28.04.2020 про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-04-17-009892-b, у зв'язку з чим, оприлюднено інформацію: про тендерну пропозицію, про переможця і про укладення договору від 28.04.2020 №24/ПО/20-04 про надання послуг з очищення стічних вод з урахуванням протоколу розбіжностей.
Замовником у тендерній пропозиції було чітко визначено ціну пропозиції учасника у розмірі 8 064 000,00 грн., а також об'єм послуг з очищення стічних вод 3200000 м3.
Оскільки матеріалами справи достеменно підтверджується, що взаємовідносини сторін у справі, зокрема у спірний період, врегульовані умовами Договору №24/ПО/20-04 від 28.04.2020 про надання послуг з очищення стічних вод з урахуванням протоколу розбіжностей від 28.04.2020, який був укладений між сторонами за наслідками застосування переговорної процедури закупівлі згідно Закону України «Про публічні закупівлі», тому визначена позивачем ціна за послуги з очищення стічних вод (8500 грн. 00 коп. за 1000 м3 без ПДВ, з ПДВ - 10200 грн. 00 коп.), не узгоджується з ціною, визначеною Замовником у тендерній пропозиції, а отже є незаконною.
Також колегія суддів вважає, що позивачем в односторонньому порядку визначено ціну за послуги з очищення стічних вод в сумі 8500,00 грн. за 1000 м3 без ПДВ, з ПДВ - 10200,00 грн, незважаючи на те, що ціна на послуги з очищення стічних вод також є регульованою у правовідносинах між сторонами у справі, не передбачена жодним нормативним актом і не погоджувалася між сторонами у встановленому порядку.
Відповідно до частини першої статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про ціни та ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни та державні регульовані ціни.
Пунктом 1 частини першої статті 13 цього Закону передбачено, що державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання.
Тобто законом передбачено встановлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання цін, від яких сторони не мають відступати під час укладення договору.
Відповідно до відомостей з Реєстру суб'єктів природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» є природним монополістом, який проводить очищення стічних вод у межах міста Сєвєродонецьк Луганської області та є ліцензіатом НКРЕКП, у зв'язку з чим є правильними висновки суду першої інстанції про те, що на господарську діяльність позивача по наданню послуг з очищення стічних вод розповсюджується державне регулювання, а ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» під час надання послуг з очищення стічних вод має дотримуватися процедур, визначених чинним законодавством України та надавати послуги, виходячи з цін (тарифу), встановлених органом державного регулювання.
Згідно статті 3 Закону України «Про Національну комісію» Національна комісія здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та є центральним органом виконавчої влади, який здійснює формування та реалізацію цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно наявного у матеріалах справи листа Сєвєродонецької міської ради від 08.08.2008 №3933, адресованого голові правління ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», рада узгодила введення тарифу на очищення господарсько-побутових стоків у розмірі 2,52 грн/м3 з ПДВ з 01.11.2008, ураховуючи висновок Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області за №211 від 12.08.2008 щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водовідведення (очищення стоків).
Звідси є абсолютно правильним висновок суду першої інстанції про те, що визначена позивачем вартість послуг з очищення стічних вод не узгоджується з положенням частини першої статті 632 Цивільного кодексу України, в силу якої у даному випадку підлягають застосуванню ціни (тарифи) на послуги з очищення стічних вод, встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також низці вище перелічених законодавчих актів.
Тому ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» під час надання послуг з очищення стічних вод має дотримуватися процедур, визначених чинним законодавством України та надавати послуги, виходячи з цін (тарифу), встановлених органом державного регулювання.
Як вже було зазначено вище, взаємовідносини сторін у період з 01.04.2020 по 31.12.2020 врегульовані умовами договору від 28.04.2020 №24/ПО/20-04, які в силу статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 3.2. Договору остаточна загальна ціна договору визначається як сума всіх належних платежів за послуги з очищення стічних вод в період дії цього договору на підставі Актів здачі-приймання наданих послуг.
Згідно пункту 3.4. Договору оплата послуг здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дня підписання Замовником Акту здачі-приймання наданих послуг шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.
У відповідності до пункту 4.3. Договору виконавець (позивач) за кожний звітний місяць на підставі Акту, складеного у відповідності до підпункту 5.9. п.5 цього договору, складає Акт здачі-приймання наданих послуг та у двох примірниках надає його замовнику (відповідачу) для підписання.
Згідно пункту 5.9. Договору Замовник та Виконавець щомісячно, не пізніше останньої доби місяця, складають двосторонні Акти про обсяг стічних вод, прийнятих на очистку за звітній період за показами комерційного вимірювального комплексу ВОДОМЕР-Э у двох примірниках.
Зі змісту вказаних умов Договору випливає, що відповідач має оплатити позивачу надані послуги з очищення стічних вод в порядку, визначеному підпунктами 3.4. та 4.3. Договору, а саме після того як позивач надасть відповідачу акти здачі-приймання наданих послуг за звітний місяць.
Однак матеріали справи не містять доказів того, що позивач дотримався виконання умов діючого договору в частині надання відповідачу складеного та підписаного примірника акту здачі-приймання наданих послуг у відповідності до умов договору.
Також позивачем не надано до суду доказів підписання між сторонами двостороннього акту здачі-приймання наданих послуг за цінами та в об'ємі, зазначеними у Договорі.
При цьому розрахунки за послуги, що були надані позивачем відповідачу у жовтні 2020 року, повинні здійснюватися саме на підставі цього Договору з урахуванням протоколу розбіжностей від 28.04.2020.
За обставинами цього спору, саме ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» не дотрималось виконання умов діючого Договору від 28.04.2020 № 24/ПО/20-04 про надання послуг з очищення стічних вод з урахуванням протоколу розбіжностей від 28.04.2020 в частині надання КП «Сєвєродонецькводоканал» складеного та підписаного примірника акту здачі-приймання наданих послуг за жовтень 2020 року, оскільки матеріали справи не містять доказів двостороннього підписання акту здачі-приймання наданих послуг за цінами та за об'ємами, вказаними в Договорі.
Ураховуючи викладене колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції і також вважає, що заявлений у цій справі позов є необґрунтованим, не підтверджується належними доказами, а тому задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються ані на нормах законодавства, ані на матеріалах справи, а відтак, рішення Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 у справі № 913/448/21 про відмову в задоволенні позову до КП «Сєвєродонецькводоканал» про стягнення боргу у сумі 2368932,05 грн, ухвалене з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що у період з квітня 2020 року між ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» та КП «Сєвєродонецькводоканал» в спрощений спосіб укладено договір про надання послуг з очищення стічних вод на безоплатній основі, внаслідок чого згідно приписів ст.904 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору, зокрема відшкодовувати усі фактичні витрати, понесенні за надання послуг з очищення стічних вод у жовтні 2020 року в об'ємі 325700 м3 у сумі 2368932,05 грн, колегією суддів відхиляються, оскільки цим доводам суд першої інстанції вже надав належну та правильну правову оцінку, виходячи з аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Аргументи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому скарга позивача задоволенню не підлягає.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, ураховуючи, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», м. Сєвєродонецьк Луганська область без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 у справі № 913/448/21 - без змін.
З урахуванням залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», м. Сєвєродонецьк Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 у справі № 913/448/21 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Луганської області від 11.10.2021 у справі № 913/448/21 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28.12.2021.
Головуючий суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця