21 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/4039/21 пров. № А/857/18697/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,
за участю секретаря Пославського Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року (постановлену головуючим - суддею Маєцька Н.Д. у м. Ужгород) про повернення позовної заяви та скасування заходів забезпечення позову у справі № 260/4039/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича про визнання протиправним та скасування постанов та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 , в особі представника Марамигіна П.В., звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича, якою просила:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Секерні Є.М. про стягнення виконавчого збору № 47862171 від 25.06.2015, що перебуває на виконанні в виконавчому провадженні № 60657663 у зведеному виконавчому провадженні за № 47011859 Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороду Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ);
зобов'язати Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороду Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повернути позивачу зайво стягнуті з нього суми виконавчого збору на виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 47862171 від 25.06.2015;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича про стягнення з боржника основної винагороди від 04.12.2019 № 60791642;
зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича повернути позивачу зайво стягнуту з нього суму основної винагороди на виконання постанови про стягнення основної винагороди від 04.12.2019 р. № 60791642;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2020 № 62726053 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 04.12.2019 № 60791642.
зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича повернути позивачу зайво стягнуту з нього суму основної винагороди на виконання постанови про стягнення основної винагороди від 04.12.2019 № 60791642.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича про визнання протиправними та скасування постанов та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Зупинено стягнення на підставі постанови головного державного виконавця Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Секерня Є.М. про стягнення виконавчого збору № 47862171 від 25.06.2015, що перебуває на виконанні у виконавчому провадженні № 60657663 у зведеному виконавчому провадженні за № 47011859 Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгород Південно-Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 260/4039/21. Зупинено стягнення на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярощевського Дмитра Андрійовича про стягнення з боржника основної винагороди від 04.12.2019 у виконавчому провадженні № 60791642 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 260/4039/21. В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 позовна заява була залишена без руху, оскільки така не відповідає вимогам статей 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до вимог вказаної ухвали позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно було надати суду:
оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України «Про судовий збір» у розмірі 1934, 90 грн;
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до ст. 167 КАС України з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.
20.09.2021 до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви. До вказаної заяви представником позивача надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1934,00 грн та заяву про поновлення строків звернення до суду.
У вказаній заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає, що ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень № 47862171, № 60657663 у зведеному виконавчому провадженні за № 47011859 відбулось 05.08.2021 у відділу виконавчої служби у м. Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що підтверджується відміткою на заяві представника про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень. Також зазначає, що ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. № 60791642 і приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан П.І. № 62726053 відбулось 15.08.2021 за допомогою програмних засобів Автоматизованої системи виконавчих проваджень, що підтверджується датою витягів з АСВП.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Позовну заяву повернуто позивачеві. Скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 07.09.2021 в адміністративній справі № 260/4039/21.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 287 КАС України, зазначені позивачем в заяві від 20.09.2021 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважав за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві. Крім цього суд дійшов висновку, що з огляду на повернення позовної заяви позивачеві, наявні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 07.09.2021 відповідно до вимог ст. 157 КАС України.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що нею пропущено строки звернення до суду з поважних причин.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Також, ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відтак, враховуючи наведене вище, позовну заяву в цій справі може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення високої вірогідності того, що особа могла дізнатися про порушення своїх прав, зокрема, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Водночас, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з матеріалами виконавчих проваджень № 47862171 та № 60657663 у зведеному виконавчому провадженні № 47011859 ознайомився 05.08.2021, та з матеріалами виконавчого провадження № 60791642, № 62726053 - 15.08.2021.
В той же час, враховуючи, що позивач звернулася до суду з даною позовною заявою 06.09.2021, то навіть після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 05.08.2021 та 15.08.2021, нею порушено десятиденний строк звернення до суду, встановлений п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.
Крім цього апеляційний суд поділяє висновок суду першої інстанції, що ознайомлення представником позивача з матеріалами вказаних вище виконавчих проваджень 05.08.2021 та 15.08.2021 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав оскарженими постанови № 47862171 про стягнення виконавчого збору від 25.06.2015 року, про стягнення з боржника основної винагороди від 04.12.2019 № 60791642 та про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2020 № 62726053, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Так, як згадувалось вище повертаючи позовну заяву суд першої інстанції дійшов висновку, що належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивачем не наведено та не доведено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про не доведення позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч. 8 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі повернення позовної заяви.
З огляду на повернення позовної заяви позивачеві, наявні були правові підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду першої інстанції від 07.09.2021.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року про повернення позовної заяви та скасування заходів забезпечення позову у справі № 260/4039/21 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді В. З. Улицький
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 28 грудня 2021 року