21 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3175/21 пров. № А/857/19188/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.,
за участю секретаря Пославського Д.Б.,
представника апелянта Ковтун Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (ухвалене головуючим - суддею Могила А.Б. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/3175/21 за адміністративним позовом Управління Держпраці в Івано-Франківській області до Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що при проведені перевірки Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, виявлено порушення, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров'ю людей, до відповідача слід застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, шляхом заборони проведення робіт підвищеної небезпеки.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» (код ЄДРПОУ 30627043, вул.Шевченка, с.Підвисоке, Снятинський район, Івано-Франківська область) у вигляді:
заборони проведення робіт підвищеної небезпеки, а саме: відкриті гірничі роботи до отримання дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки;
заборони проведення робіт з промислової розробки Підвисоківського родовища глин в с. Підвисоке Снятинського району до моменту отримання розроблення та погодження у встановленому порядку технічного проекту та плану розробки родовищ корисних копалин.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю його працівників не надано, а ті порушення, які залишилися, продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей, а тому, що наявність наведених порушень вимог призводить до невиправданого ризику виникнення нещасних випадків на виробництві, та відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю працівників Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження».
За таких обставин, суд дійшов до висновку про необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження».
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що позивач з урахуванням принципу співмірності не обгрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування, окрім повної заборони (зупинення) виконання робіт, а якщо не можливо - то чому. Крім цього вказує, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявність порушень вимог законодавства, якими зумовлено звернення до суду із позовом. Більше того, вважає, що виявленні позивачем порушення не становлять загрози життю та здоров'ю працівникам відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
20.12.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки він здійснюватиме представництво інтересів позивача в іншій судовій справі
За результатами розгляду вказаного клопотання колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача (його представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та надала пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач, в судове засідання на виклик суду не з'явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що Наказом Держпраці від 29.11.2019 № 106 затверджено План заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2020 рік (а.с. 13, 14).
В свою чергу, наказом від 29.11.2019 № 1497-Д затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Управління Держпраці в Івано-Франківській області на 2020 рік (а.с. 15, 16 - 17).
Відповідно до вказаного плану на 2020 рік, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області направлено Приватному виробничо-орендному підприємству «Відродження» повідомлення про проведення у період з 20.07.2020 по 24.07.2020 планового заходу державного нагляду (контролю) щодо: додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового значення; додержання законодавства у сфері державного гірничого нагляду (а.с. 18).
В період з 22.07.2020 по 24.07.2020, на підставі наказу від 15.07.2020 № 769-Д, направлення від 15.07.2020 № 09-08/15-10/4610, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним виробничо-орендним підприємством «Відродження» вимог законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки, ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини (а.с. 19, 20).
За результатами вказаної перевірки Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області виявлено ряд порушень, які зафіксовані в акті від 24.07.2020 № 176/0225.
Акт від 24.07.2020 № 176/0225 підписаний директором Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» із зауваженнями, а саме вказано, що Підприємство розробку Підвисоківського родовища не проводить в зв'язку із проведенням переоцінки запасів корисних копалин (а.с. 21 - 25).
У зв'язку із виявленням порушень, зазначених у рядку № 3,5,6,7 таблиці акту, інспектором Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області попереджено Приватне виробничо-орендне підприємство «Відродження» про необхідність негайного призупинення відкритих гірничих робіт (а.с. 24).
Також позивачем видано припис від 24.07.2020 № 148/0225, яким зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення до 24.10.2020 (а.с. 26 - 27).
Даний припис отримано директором Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» 24.07.2020, що засвідчується його підписом на вказаному документі (а.с. 26 - 27).
У зв'язку із наведеними вище обставинами Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.07.2020 серії ІФ № 109 про притягнення до адміністративної відповідальності директора Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» ОСОБА_1 (а.с. 28).
За наслідками розгляду вказаного протоколу, головним державним інспектором прийнято постанову від 27.07.2020 серії ІФ № 103 про накладення адміністративного стягнення на директора Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за непроходження чергового навчання і перевірки знань з питань охорони праці (а.с. 29).
Штраф накладеней Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області сплачено ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією № ПН1618635 від 06.08.2020 (а.с. 30).
Приватним виробничо-орендним підприємством «Відродження» листом від 16.11.2020 № 16 повідомлено Управління Держпраці в Івано-Франківській області про виконання пунктів 1 - 3 припису від 24.07.2020 № 148/0225. Вказано, що пункти 4 - 7 не виконані, оскільки Підприємство не працює, про початок роботи та отримання відповідних дозвільних документів буде повідомлено додатково (а.с. 32).
Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, на підставі направлення від 07.06.2021 № 15-10/3794, проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження», щодо перевірки стану виконання припису від 24.07.2020 № 148/0225 (а.с. 34).
За наслідками перевірки складено акт від 09.06.2021 № ІФ-1584/0225/АВ, згідно якого вбачається, що Приватним виробничо-орендним підприємством «Відродження» не виконано вимоги припису від 24.07.2020 № 148/0225 щодо усунення порушень вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а саме:
п. 3 - не одержано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки відкриті гірничі роботи;
п. 5 - не розроблений та не погоджений план розвитку гірничих робіт Підвисоківскього родовища на 2020 рік;
п. 6 - на час перевірки відсутній «Робочий проект розробки Підвисоківскього родовища глин в с. Підвисоке Снятинського району»;
п. 7 - не погоджений робочий проект розробки родовища у встановленому порядку (а.с. 35 - 40).
Даний акт підписаний директором Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» без зауважень.
На підставі наведеного, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області видано припис від 09.06.2021 № ІФ-1584/0225/АВ/П1 (а.с. 41 - 43).
Акт від 09.06.2021 № ІФ-1584/0225/АВ та припис від 09.06.2021 № ІФ-1584/0225/АВ/П1 Управління Держпраці в Івано-Франківській області отримані директором Приватним виробничо-орендним підприємством «Відродження» 09.06.2021, що підтверджується його підписом на вказаний документах.
Крім цього, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 09.06.2021 № ІФ 147, постановою від 22.06.2021 № ІФ 151 на директора Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» накладено адміністративне стягення у вигляду штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 44, 45, 46 - 47)
Вказані вище порушення стали підставою для звернення Управління Держпраці в Івано-Франківській області до суду для застосування до Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до норм ст. 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
У відповідності до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Приписами норми ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
У відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі за текстом також - Положення) державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 16 п. 4 Положення передбачено, що Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці, навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Абзацом 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частиною 7 ст. 7 цього Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
З аналізу наведених вище положень слідує, що підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.
Як вже було встановлено судом вище, під час перевірки відповідача з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, позивачем встановлено порушенням вимог Закону України «Про охорону праці».
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що, державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Так, під час перевірки стану виконання припису від 24.07.2020 № 148/0225 Управління Держпраці в Івано-Франківській області встановлено порушення Приватним виробничо-орендним підприємством "Відродження" пункту 1.8 розділу IV Правил № 61 (відсутній дозвіл на виконання відкритих гірничих робіт), пункту 1.2 розділу IV Правил № 61 (не розроблений та не погоджений план розвитку гірничих робіт Підвисоківскього родовища на 2020 рік, відсутній «Робочий проект розробки Підвисоківскього родовища глин в с. Підвисоке Снятинського району»), статті 24 Гірничого закону України, статті 51 Кодексу України про надра (не погоджений робочий проект розробки родовища у встановленому порядку).
Статтею 24 Гірничого закону України встановлено, що гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).
Вся технічна документація повинна вестися відповідно до вимог правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів.
В свою чергу, частинами 2, 3 статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
В частинах 1, 2 статті 51 Кодексу України про надра вказано, що розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.
Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.
Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції, щодо не погодження з такими доводами відповідача, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
Тобто, чинним законодавством передбачено обов'язок підприємства при проведенні гірничих робіт мати відповідний дозвіл, технічний проект, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин для безпечних умов праці.
Сам по собі Наказ відповідача про заборону виконання робіт є тимчасовим заходом реагування на виявлені порушення з боку органу державного нагляду (контролю) і не засвідчує усунення виявлених порушень. Відповідач не надав доказів оформлення з червня 2020 року до вересня 2021 року дозвільних документів для здійснення розробки родовищ корисних копалин відкритим способом.
Колегія суддів наголошує, що під час проведення планової та позапланової перевірки позивачем виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення вимог щодо усунення порушень вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, в апеляційній скарзі відповідачем не спростовано наявність таких порушень, як і не надано доказів їх усунення.
Таким чином, можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров'я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов'язком держави. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які об'єктивно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та можуть бути усунуті.
З огляду на встановлене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дійшов вірного висновку, що існують очевидні підстави для задоволення позову шляхом застосування заходу реагування.
А тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Приватного виробничо-орендного підприємства «Відродження» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 300/3175/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді В. З. Улицький
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 28 грудня 2021 року