Справа № 561/1049/21
28 грудня 2021 року смт. Зарічне
Зарічненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Зарічне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021181120000021 від 02.04.2021 року, за обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, без постійного місця роботи, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України,
У третій декаді березня 2021 року ОСОБА_4 без отримання підтверджуючих документів придбав у невстановлених органом досудового розслідування осіб мотопомпу кустарного виробництва, обладнану двигуном внутрішнього згорання «Mersedes Benz», три пожежних рукави, дві металеві труби довжиною по 2 м. кожна, а також загострений металевий виріб «шрайбер» та два підсаки, з метою їх використання для видобування бурштину методом гідророзмиву ґрунту, які знаходилися в урочищі «Болото», розташованому близько 6 км на південь від с. Олександрове Вараського району Рівненської області, де впродовж декількох минулих років систематично та незаконно здійснювався незаконний видобуток бурштину.
01 квітня 2021 року близько 16 год. ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, прибув до урочища «Болото» та володіючи відповідними навиками незаконного видобутку бурштину, з метою незаконного видобутку бурштину, підготувавши придбані ним знаряддя, всупереч вимогам ст. 19 Кодексу України «Про надра» самовільно, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в порушення п.п. 2-5 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, п.п. 3-4 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 27.01.1995 року, шляхом гідророзмиву верхнього шару ґрунту видобув 5,41607 кг бурштину. Не бажаючи бути поміченим сторонніми особами, з настанням денної пори доби, вранці 02 квітня 2021 року ОСОБА_4 припинив роботу та залишив мотопомпу на тому ж місці, а інші знаряддя сховав у кущах, на березі меліоративної канави, маючи намір повернутися та продовжити свої протиправні дії, незаконно видобуте каміння бурштину вагою 5,41607 кг він незаконно перевіз до свого місця проживання та незаконно зберігав у житловому будинку по АДРЕСА_1 .
02 квітня 2021 року близько 17 год. ОСОБА_4 повторно прибув на місце незаконного видобування бурштину, однак, не виявив вказаної мотопомпи та інших знарядь для видобутку бурштину. З'ясувавши, що вони були виявлені та вилучені того ж дня близько 13 год. працівниками поліції під час патрулювання місць незаконного видобутку бурштину, він 13 квітня 2021 року прибув до територіального органу поліції з метою повернення вказаного майна.
Цього ж дня на підставі письмової заяви ОСОБА_4 проведено огляд його домоволодіння та вилучено каміння бурштину вагою 5,41607 кг, яке згідно до висновку експерта від 30.08.2021 року є бурштином у сировині, який належить до дорогоцінного каміння органогенного утворення, природного походження вартістю 22270 грн. 78 коп.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 240-1 КК України, - незаконне видобування, придбання, перевезення та зберігання бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 від 24 листопада 2021 року, за умовами якої сторони погодилися про повне беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України, узгодили покарання у виді обмеження волі строком на два роки та звільнення від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, визначених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , підтримавши угоду, повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України. При цьому пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, реально може виконати взяті на себе відповідно до цієї угоди зобов'язання та просив затвердити угоду.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, при цьому пояснив, що вона укладена сторонами добровільно, відповідає вимогам закону та інтересам суспільства, не порушує прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, наслідки її укладення сторонам зрозумілі.
Прокурор у ході судового розгляду вважав за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , оскільки вона відповідає вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність.
Перевіривши угоду про визнання винуватості та заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, суд дійшов висновку, що укладення зазначеної угоди сторонами є добровільним, вона відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, і підлягає затвердженню.
Відповідно до ч. 2 і ч. 4 ст. 469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 240-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна; умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб; відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за цією угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання ним винуватості.
При призначенні покарання суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає вимогам закону.
Сторони погоджуються на призначення такого покарання, розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Згідно до ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд також враховує положення ст. 50, 65 КК України, зокрема, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у виді обмеження волі строком на два роки.
Разом з цим, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання та у відповідності до ч. 2 ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на один рік із покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
П. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором і підозрюваним ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні складають 1372 грн. 96 коп.
Питання про розподіл процесуальних витрат та долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 368-371, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 від 24 листопада 2021 року.
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю один рік.
Покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 96 коп.
Речові докази - бурштин у сировині вагою 5416,07 г (5,41607 кг), який поміщений в спеціальний пакет Експертної служби МВС № 3342212 та мотопомпу кустарного виробництва, обладнану двигуном внутрішнього згорання «Mersedes Benz», три пожежних рукави, дві металеві труби довжиною по 2 м. кожна, а також загострений металевий виріб «шрайбер», два підсаки, які знаходяться на зберіганні у відділенні поліції № 2 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, після набрання вироком законної сили, - конфіскувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя : ОСОБА_1