21 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/4095/21 пров. № А/857/19395/21
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Волошин М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Тимощук О.Л.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови незаконною та зобов'язання до вчинення певних дій,-
У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання незаконною відмову відповідача у включенні до страхового стажу, в тому числі, пільгового стажу роботи водієм пасажирського міського транспорту та заробітної плати, періоди роботи позивача з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011, зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 , в тому числі і до пільгового стажу та заробітної плати, періоди роботи позивача водієм автобуса на регулярних пасажирських маршрутах в Державному унітарному підприємстві міста Москви «Мосгортранс» філіал західний з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011, зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 30.06.2021.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що після досягнення 55-ти років звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах як водію пасажирського міського транспорту. Разом із заявою, позивачем надано відповідний пакет документів для призначення пенсії, в тому числі трудову книжку, уточнюючу довідку та довідки про заробітну плату. Однак, відповідачем протиправно не зараховано до загального страхового стажу та спеціального стажу періоди його роботи водієм автобуса на регулярних пасажирських маршрутах в Державному унітарному підприємстві міста Москви «Мосгортранс» філіал західний з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. На переконання позивача, такі дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо неврахування даних періодів роботи є неправомірними, так як вважає, що трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії, підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження стажу роботи. Крім того, обставини щодо зайнятості позивача на пільгових умовах водієм пасажирського міського транспорту та щодо сплати страхових внесків додатково засвідчуються уточнюючою довідкою від 21.08.2020 №1256 та архівними довідками про заробітну плату від 22.03.2019 №№208, 209. Просив позов задовольнити в повному обсязі. Просив позов задоволити.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, оформлену рішенням від 30.07.2021 №091630007717 (повідомлення від 04.08.2021 №0900-0209-8/28208), у включенні ОСОБА_1 до страхового стажу, в тому числі пільгового стажу водія пасажирського міського транспорту, періодів роботи з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 , у тому числі пільгового стажу, періоди роботи з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011 - водієм автобуса на регулярних пасажирських маршрутах у Державному унітарному підприємстві міста Москви «Мосгортранс» філіал західний та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 30.06.2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржило Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з метою призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту, звернувся 30.06.2021 із відповідною заявою до відповідача, до якої долучено визначені в розписці-повідомленні документи.
Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 30.07.2021 №091630007717 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (а.с. 44), про що позивача повідомлено листом від 04.08.2021 за №0900-0209-8/28208 (а.с. 28-30).
Згідно змісту зазначеного рішення, до страхового і пільгового стажу не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 у філіалі Західний ГУП «Мосгортранс» з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011, за які не підтверджено сплату внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058-IV).
Згідно пункту «з» частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відтак, законодавством передбачені певні умови для призначення пенсія за віком на пільгових умовах для чоловіків: досягнення 55-ти річного віку, наявність не менше 30 років страхового стажу та наявність не менше 12 років 6 місяців пільгового стажу.
Пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що за відсутності страхового стажу, встановленого абзацами 2 - 3 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом 1 цього пункту і абзацами 3 - 13 пункту 2 частини 2 цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами 15 - 23 пункту 2 частини другої цієї статті.
За відсутності стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 07.06.2012, з 21.08.2012 по 12.06.2013 з 27.08.2013 по 09.06.2014 працював водієм автобуса на регулярних міських пасажирських маршрутах в унітарному підприємстві міста Москви «Мосгортранс» філіал західний, що підтвержується відповідними записами у трудовій книжці позивача (записи №29-47).
Згідно пунктів 1 та 2 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Частиною 2 статті 4 Закону №1058-IV визначено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Відтак, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку стажу ОСОБА_1 , періоди роботи позивача у зазначеному підприємстві водієм міського пасажирського транспорту і великовагових автомобілів зараховано, починаючи з 01.01.2012.
Натомість, періоди роботи ОСОБА_1 з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011 не зараховані ні до загального страхового стажу, ні до пільгового.
Єдиного підставою неврахування спірних періодів роботи на території Російської Федерації до стажу позивача слугувала обставина непідтвердження сплати страхових внесків за дані періоди роботи до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Єдиною підставою у не зарахуванні відповідачем спірних періодів є не підтвердження Пенсійним фондом Російської Федерації сплати страхових внесків роботодавцем позивача за періоди, які мали місце з 01.02.2008 по 31.12.2011.
Разом з тим, вказана відмова позивачу зроблена з формальних підстав та не містить в собі ніякого нормативного підґрунтя. Так, у листі Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації №9 по м.Москві і Московській області від 17.02.2021 №209-15/4-2505, на який посилається відповідач, вказано, що згідно виписки з індивідуального особового рахунку ОСОБА_1 підприємством здійснені відрахування страхових внесків в Пенсійний фонд Російської Федерації з 01.01.2012 по 09.06.2014.
Вказаний лист не засвідчує факту несплати страхових внесків за спірні періоди, а тільки зазначає, що такі внески були сплачені у період з 01.01.2012 по 09.06.2014.
Натомість, відсутність інформації про сплату страхових внесків у період до 01.01.2012 пов'язана з відсутністю звітності щодо сплати таких внесків, оскільки обов'язок реєстрації в системі обов'язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та сплати за них страхових внесків виник з 01.01.2012.
Звітність по вказаній категорії осіб надавалася починаючи зі звітного періоду - 1 квартал 2012 року, у зв'язку з чим лист Пенсійного фонду Російської Федерації від 17.01.2021 №209-15/4-2505 не містить інформації про сплату страхових внесків до 01.01.2012. При цьому незазначення такої інформації у згаданому листі жодним чином не підтверджує несплату таких внесків.
Відповідачем відмовляючи в призначенні пенсії не надано жодної правової оцінки поданим на підтвердження страхового стажу та стажу роботи водієм міського пасажирського транспорту довідкам від 21.08.2020 №1256 та від 22.03.2019 №№208, 209, які видані роботодавцем позивача та засвідчують як факт особливого характеру роботи (а.с.19-20), так і сплату у спірні періоди усіх необхідних внесків до Пенсійного фонду РФ (а.с.22-23). Необхідно наголосити, що вказані документи оформлені належним чином, факт підробки чи неналежність вказаних документів відповідачем не доведені.
Усі періоди роботи позивача відображені в трудовій книжці, записи оформлені у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять. Водночас, відповідач не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про роботу позивачем на регулярних міських пасажирських маршрутах (а.с.28-40). На переконання суду, записи в трудових книжках щодо роботи позивача самі по собі дають вичерпну інформацію про особливий характер його роботи.
Відмова у призначенні пенсії з єдиної підстави як не підтвердження сплати страхових внесків є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 27 березня 2018 року, справа № 208/6680/16-а; від 24 травня 2018 року, справа № 490/12392/16-а; від 20 березня 2019 року, справа № 688/947/17; від 9 вересня 2019 року, справа №242/5448/16-а; від 31 жовтня 2019 року, справа № 235/7373/16.
Відтак, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу та спеціального стажу водія міського пасажирського транспорту періоди роботи з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011, тому відповідача слід зобов'язати зарахувати позивачу вказані періоди роботи до страхового стажу та спеціального стажу.
Відмовляючи позивачу листом від 04.08.2021 за №0900-0209-8/28208 у призначенні пільгової пенсії, не навів жодного заперечення стосовно призначення позивачу пенсії з урахуванням при обчисленні її розміру заробітної плати позивача за певні періоди. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області констатував відсутність законних підстав для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії через відсутність необхідного стажу.
Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 17.12.1998, досягнув 55-ти річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Щодо страхового стажу, то безспірним є 27 років 5 місяців, з яких 11 років 2 місяці 8 днів пільгового, які самостійно визначені відповідачем. Окрім цього зарахуванню підлягають спірні періоди з 01.02.2008 по 10.08.2008, з 10.09.2008 по 12.01.2009, з 18.02.2009 по 12.09.2009, з 05.10.2009 по 02.12.2009, з 09.07.2010 по 14.04.2011, з 19.04.2011 по 27.06.2011, з 11.08.2011 по 31.12.2011 як робота водієм на регулярних пасажирських маршрутах у Державному унітарному підприємстві міста Москви «Мосгортранс» філіал західний.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача призначити пенсію за віком з 30.06.2021, тобто з дня звернення із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року у справі №300/4095/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 28.12.2021