єдиний унікальний номер справи 546/1038/21
номер провадження 2/546/477/21
24 грудня 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Романенко О.О.,
за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 546/1038/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича та приватного виконавця Гуріної Тетяни Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
27.10.2021 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича та приватного виконавця Гуріної Тетяни Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем 01.06.2021 видано виконавчий напис №3750 про стягнення з позивача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором. 19.10.2021 приватним виконавцем Гуріною Тетяною Вікторівною відкрито виконавче провадження №67164032 на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса.
Зазначає, що відповідач ніколи не повідомляв про існування заборгованості, що зазначена у виконавчому написі нотаріуса. Докази, що підтверджують безспірність заборгованості нотаріусом не перевірено. Про існування виконавчого напису позивач дізнався лише коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. Окрім того звертає увагу на те, що приватний нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис щодо заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору, що нотаріально не посвідчений.
Вважає, що видання виконавчого напису нотаріусом є безпідставним та необґрунтованим.
28.10.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 67164032 від 19.10.2021, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Тетяною Вікторівною на підставі виконавчого напису № 3750 від 01.06.2021 до закінчення розгляду справи.
01.11.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.
01.12.2021 ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 , витребувано докази від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О., від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ухвала суду не виконана, причини невиконання не повідомлені суду.
22.12.2021 на адресу суду від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. надійшли витребувані докази на виконання ухвали суду від 01.12.2021.
24.12.2021 у судове засідання учасники справи не з'явились, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи.
Позивач подав до суду клопотання про проведення розгляду справи у його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 45,59).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.49,84). Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав відзиву на позов чи заперечень проти зазначених у позові обставин.
Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату і місце розгляду справи (а.с. 48,85), направив суду заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.51).
Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Т.В. у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленою про час, дату і місце розгляду справи (а.с. 47,63), будь-яких заяв чи клопотань до суду не направила.
Отже, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини.
20.11.2020 між ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0543-6014. У зазначеному договорі зазначено анкетні дані ОСОБА_1 (номер та серія паспорту, ким та коли виданий паспорт, ідентифікаційний номер платника податків). Зазначений договір підписаний сторонами. Позичальником договір підписано електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) (номер пароля) А990 (а.с. 69).
Згідно пунктів 3.1., 4 вказаного договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надав позивачу позику у розмірі 9600 грн на строк до 10.12.2020, з фіксованою процентною ставкою 2% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування. Проценти нараховують з першого дня перерахування позичальнику суми кредиту до закінчення визначеного кредитним договором строку, на який надається кредит, річна процентна ставка становить 730 %.
Кредитний договір № 0543-6014 від 20.11.2020 нотаріально не посвідчений.
01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 3750, за яким із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 0543-6014 від 20.11.2020 у розмірі 28800,00 грн (а.с.10, 68).
Зі змісту виконавчого напису вбачається, що строк платежу за кредитним договором № 0543-6014 від 20.11.2020 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення проводиться за період з 11 грудня 2020 року по 12 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 28800,00 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9600,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 19200,00 грн. Окрім цього, з ОСОБА_1 стягнуто плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 350,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню - 29150,00 грн.
Вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В., що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 67164032 від 19.10.2021 (а.с.7, 70).
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
У постанові КЦС ВС від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, згідно з якою електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК і ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до кредитного договору № 0543-6014 від 20.11.2020 вбачається, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Решетилівським РВ УМВС 30.01.2007, ІПН НОМЕР_2 , укладено кредитний договір. Згідно з п. 19 зазначений договір підписаний сторонами. Позичальником договір підписано електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) (номер пароля) А990 (а.с. 69).
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, вчиняють нотаріальні написи.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Отже, станом на 01.06.2021 (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Встановлені обставини свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулось на підставі договору позики, який нотаріально не посвідчений.
Проте, незважаючи на це, всупереч вимогам закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус у свою чергу вчинив 01.06.2021 виконавчий напис № 3441, всупереч правилам встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 3750 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними ВП ВС у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (п. 77-95).
З метою надання оцінки у повному обсязі встановленим у справі фактичним обставинам, суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
У частині 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до пункту 3.4. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
З наявної у справі копії кредитного договору № № 0543-6014 від 20.11.2020 вбачається, що строк дії договору визначено до 10.12.2020, що є датою виникнення права вимоги. Виконавчий напис вчинено 01.06.2021, тобто у межами трирічного строку, визначеного нормами ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17, від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц, від 10.11.2021 у справі №758/14854/20, вбачається, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Зазначені висновки Верховного Суду зводяться до того, що кредитор повинен направити боржнику письмову вимогу про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису та на підтвердження цих дій надати нотаріусу відповідні докази.
Як вбачається з матеріалів справи письмову вимогу про погашення заборгованості для усунення порушень основного зобов'язання позивач по справі не отримував. Доказів на спростування даного твердження відповідачем суду не надано.
У постанові ВП ВС від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц зазначено, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса відповідно до пунктів 3.2, 3.5 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до пункту 1 вищевказаного Переліку, для одержання виконавчого напису про стягнення за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Суд зазначає, що проценти за правомірне користування грошовими коштами можуть нараховуватись лише в межах визначеного договором строку кредитування. Після спливу строку кредитування, нарахування процентів за користування кредитом припиняється в силу приписів статей 1048, 1054 ЦКУ, що підтверджується висновками Великої палати Верховного Суду викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Із виконавчого напису вбачається, що заборгованість стягнута за період з 11.12.2020 по 12.05.2021, в той час як строк виконання кредитного договору встановлено до 10.12.2020.
За таких обставин вимоги про сплату процентів, які нараховані поза межами строку кредитного договору (з 11.12.2020 по 12.05.2021), є безпідставними, оскільки право банку нараховувати проценти припинилось зі спливом строку дії кредитного договору.
Нарахування відповідачем процентів поза межами строку кредитного договору свідчить про наявність підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса про задоволення вимоги кредитора таким, що не підлягає виконанню, оскільки подану нотаріусу заборгованість перед банком не можна вважати безспірною. Аналогічні висновки, викладені у постанові КЦС ВС від 08.02.2021 у справі № 643/1344/20,
Зазначені обставини вказують на те, що подану нотаріусу заборгованість позивача перед відповідачем не можна вважати безспірною. Відтак, встановлені судом обставини свідчать про безпідставність стягнення, яке було допущено нотаріусом та відсутність обґрунтованих підстав для висновку про безспірний розмір заборгованості.
Таким чином суд вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса віднесено до виконавчих документів.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , окрім того вчинив виконавчий напис за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, тобто вчинив виконавчий напис в порушення вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису № 3750, вчиненого 01.06.2021, таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією (а.с.1) та 454,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову (а.с.13), загалом позивачем понесено судові витрати на загальну суму 1362,00 грн.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на його користь.
На підставі викладеного, керуючись 34, 36, 39, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст. ст. 1-18, 81-82, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 280-281, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича та приватного виконавця Гуріної Тетяни Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 01 червня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 3750, за яким із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» стягнуто заборгованість за кредитним договором за кредитним договором № 0543-6014 від 20.11.2020 у розмірі 28800,00 грн та 350,00 грн плати за вчинення виконавчого напису, а всього стягнуто 29150,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1362,00 грн (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржено відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Повний текст рішення складено 24 грудня 2021 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: вул. Лесі України, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: просп. Петра Григоренка, буд. 15, прим. 3 м. Київ, 02055;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна, місцезнаходження: вул. Пушкіна, буд. 45, оф.114, м. Полтава, 36000.
Суддя О.О. Романенко