Справа №355/12/20
Провадження №2/355/33/21
23 грудня 2021 року
Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Червонописького В.С.
за участі секретаря судового засідання Ющенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коржівського старостинського округу Баришівського району Київської області про визнання спадкоємцем четвертої черги, визнання права на спадкування та встановлення факту проживання однією сім'єю понад п'ять років,
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
08 січня 2020 року за вх.№ 83 ОСОБА_1 звернулася до Коржівського старостинського округу Баришівського району Київської області про визнання спадкоємцем четвертої черги, визнання права на спадкування та встановлення факту проживання однією сім'єю понад п'ять років,
Позов обґрунтовує тим, що з 2007 по ІНФОРМАЦІЯ_2 вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_2 , який перебував у шлюбі із її покійною бабусею ОСОБА_3 . Проживали вони в садовому будинку, який розташований в садовому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_1 », земельна ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Коржівського старостинського округу Баришівської територіальної громади.
Після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини не зверталася, оскільки вважала себе єдиною спадкоємицею, яка постійно проживала із спадкоємцем до дня його смерті.
Просить суд постановити рішення, яким встановити факт її проживання із ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років, а саме з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати її спадкоємицею четвертої черги за законом, визнати за нею право на спадкування за законом майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,0619 га, в порядку спадкування.
Представник Коржівського старостинського округу відзиву на позовну заяву на адресу суду не надали.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0610 га.( а.с.27)
Позивачка звернулася до суду із заявою, в якій просить суд справу розглянути у її відсутність на підставі наявних доказів ( а.с.174)
Представник відповідача - Коржівського старостинського округу Баришівської територіальної громади Київської області у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Позовні вимоги визнають в повному обсязі (а.с. 175)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
1. 08 січня 2020 року за вх.№ 83 дана справа надійшла до розгляду Баришівським районним судом.
2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 року, розгляд даної справи було визначено судді Коваленку К.В.( а.с.23)
3. Ухвалою суду від 09.01.2020 року була задоволена заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку № НОМЕР_1 , розміром 0,0610 га, кадастровий номер 3220282088:07:026:0255, яка розташована в садовому товаристві « Лісова Поляна» на території Коржівського старостинського округу Баришівської територіальної громади ( а.с.37);
4. Ухвалою суду від 09.01.2020 року позовна заява ОСОБА_1 до Коржівського старостинського округу Баришівського району Київської області про визнання спадкоємцем четвертої черги, визнання права на спадкування та встановлення факту проживання однією сім'єю понад п'ять років, залишена без руху для усунення недоліків ( а.с.41);
5. 04.02.2020 року за вх.№ 726 надійшла заява позивачки про усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду ( а.с. 50);
6. 07.02.2020 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні на 12.03.2020 року на 10 годину ( а.с.78)
7. 11.03.2020 року за вх.№ 1674 від позивача надійшла заява про перенесення судового засідання ( а.с. 86). Заяви аналогічного змісту були направлені на адресу суду 13.04.2020 року ( а.с.92), 01.06.2020 року ( а.с. 103).
8. 01.09.2020 року від позивача надійшла заява про витребування доказів (а.с.111).
9. Ухвалою суду від 01.09.2020 року клопотання про витребування доказів було задоволено, підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті ( а.с.113).
10. На адресу суду від Дарницького районного в м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) надійшла копія актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 № 9230 від 26.05.2014 року ( а.с.122)
11. Відповідно до рішення ВРП від 12.05.2021 року суддя Коваленко К.В. тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя ( а.с.164 )
12. Розпорядженням керівника апарату суду № 508 від 05.07.2021 року проведено повторний авторозподіл судової справи та визначено для розгляду суддю Червонописького В.С. ( а.с. 167)
13. Ухвалою суді від 08.09.2021 року справа прийнята до провадження та призначено розгляд на 07.10.2021 року на 10.00 год. ( а.с.169).
За правилами ч.4 ст.270 ЦПК України, неприбуття в судове засідання сторін, які були належним чином повідомленими про день, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви.
За правилами ч.2 ст.247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
1. Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено актовий запис №1126 від 02.04.1983, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8).
2. Встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.8).
3. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклала шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 27.01.2007, змінивши прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (а.с.9).
Так, 04.11.2017 між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №2155 (а.с.10).
4.1. Щодо встановлення факту постійного проживання однією сім'єю більше п'яти років .
1. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №844232 від 24.12.2012, на підставі рішення Баришівського районного суду №2-338 від 08.06.2010 ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0610 га з кадастровим номером 3220282800:07:026:0255 з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
2. Відповідно до копії книжки члена Садового товариства «Лісова Поляна» у с.Коржі Київської області, виданої на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що з 2013 по 2019 позивачем здійснювались членські внески з аземельну ділянку площею 0,0610 га з кадастровим номером 3220282800:07:026:0255 з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Також дана обставина підтверджується копією квитанцій до прибуткового ордера від 01.02.2017, 16.01.2014, 01.02.2018, 29.12.2019, 01.02.2019, 10.02.2016, 17.01.2015, 10.01.2013 (а.с. 63-67).
3. У відповідності до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024758804 від 29.11.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , актовий запис №2953 від 05.12.1991 (а.с.59).
4. Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.126,133,135 СК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є донькою ОСОБА_3 (а.с.60).
5. Як вбачається із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00024758217 від 29.11.2019, між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 01.06.2011р. укладено шлюб 29.10.1982, актовий запис №2669. Також з даного Витягу встановлено, що 30.04.1996р. шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розірвано, про що складено актовий запис №280 (а.с.61).
6. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, що підтверджується копією актового запису про смерть №9230 від 26.05.2014.
V. Оцінка Суду.
1. Відповідно до ч.ч.2,4 ст.3 СК України сім'ю складають особи які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
2. Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
3. За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.
4. Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
5. Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
6. Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
7. Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
8. Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
9. Відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 помер, іншого способу встановити факт сумісного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 або іншим шляхом неможливо, встановлення даного факту необхідно для визнання права на спадщину, факт проживання доведений в сукупності матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову в цій частині та необхідності їх задоволенні.
Разом з тим, вимоги про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0610 га з кадастровим номером 3220282800:07:026:0255, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Вчинення нотаріусом нотаріальних дій регламентуються законом України «Про нотаріат» та інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Ст.ст. 34, 66 Закону України «Про нотаріат» визначено, що видача свідоцтв про право на спадщину відноситься до повноважень нотаріусів; у встановлений законом строк для оформлення спадкової маси, до складу якої входить нерухоме майно, спадкоємці зобов'язані звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та з пакетом документів, які підтверджують такі факти: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину, надавши свідоцтво про смерть спадкодавця, документи, що підтверджують родинні зв'язки з померлим, та правовстановлюючі документи на спадкове майно, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає у спадкоємців тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Згідно роз'яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Так, суд звертає увагу, що позивачем було заявлено вимогу про визнання права, з огляду на наявність обставин, що свідчать про неможливість усунення перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку окрім як, задоволення вимоги про визнання права у порядку спадкування, в даному випадку свідчить про порушення права позивача, а відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині, підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову,застосованих відповідно до ухвали суду від 09.01.2020, суд бере до уваги інтереси особи, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, в відповідності з нормами процесуального права у суду є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову.
VІІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позивачем не ставилось питання про стягнення судового збору з відповідача на користь позивача, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст.81, 1216-1218, 12210, 1223, 1261-1265, 1268, 1270, ЦК України суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Коржівського старостинського округу Баришівського району Київської області про визнання спадкодавцем четвертої серги, визнання права на спадкування та встановлення факту проживання однією сім'єю понад п'ять років - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме, з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті).
Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом майна, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 0,0610 га. кадастровий номер № 3220282800:07:026:0255, яка розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
Арешт на земельну ділянку площею 0, 6110га кадастровий номер 3220282800:07:026:0255, яка розташована в АДРЕСА_1 , який накладений ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 09.01.2020 скасувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області.
Суддя В. Червонописький