Справа №348/2945/21
Провадження № 2-з/348/56/21
28 грудня 2021 року суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановила:
28.12.2021 ОСОБА_1 , інтереси якого представляєадвокат Атаманюк В.М. пред'явив позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
28.12.2021 позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Сам факт невиконання грошових зобов'язань може свідчити про умисне ухилення від їх виконання тільки у сукупності з іншими доказами та покликанням на певні обставини, які свідчать про вчинення дій спрямованих на уникнення виконання грошового зобов'язання. Заявником не зазначено конкретних обставин, які можуть свідчити, що без вжиття таких заходів, виконання майбутнього рішення буде утрудненим чи неможливим.
Враховуючи наведене, у суду відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суддя,
постановила:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Матолич В.В.