Справа № 344/20685/21
Провадження № 1-кс/344/7966/21
21 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
в клопотанні вказано, що cлідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020090000000642 від 10.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 379, ч. 1 ст. 263 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.03.2019 до суду скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017090200000794 від 22.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 129 КК України та інших осіб у вчиненні цих та інших злочинів. Зазначена кримінальна справа № 348/587/19 з 2019 року перебувала на розгляді Богородчанського районного суду. Судовий розгляд у справі проводився під головуванням судді ОСОБА_7 . Будучи раніше неодноразово судимим, ОСОБА_6 розумів, що за вчинення тяжких злочинів йому не уникнути покарання у вигляді реального позбавлення волі на тривалий строк. А тому, будучи невдоволеним ходом судового розгляду, з метою затягування судового процесу, відтермінування винесення вироку та покарання у вигляді позбавлення волі, а також з метою подальшого залякування суддів, які б повинні були розглядати кримінальну справу у майбутньому, ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи, що діяльність судді ОСОБА_7 щодо судового розгляду вказаної кримінальної справи пов'язана із здійсненням правосуддя та має законний характер, результати судового розгляду та прийняття відповідних процесуальних рішень залежать безпосередньо від судді, вирішив фізично усунути суддю Богородчанського районного суду ОСОБА_7 від виконання функцій по здійсненню правосуддя, тобто вбити його. Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на вчинення вбивства судді, у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, ОСОБА_6 підшукав невстановлену особу, яку схилив до вчинення цього злочину разом із ним та у подальшому, діючи умисно, спільно з невстановленою особою, почали готуватись до вчинення злочину. З цією метою ОСОБА_6 , спільно з невстановленою особою, діючи за попередньою змовою групою осіб, протягом липня-початку серпня 2020 року, шляхом таємного слідкування за суддею ОСОБА_7 , встановили автомобіль на якому той пересувався, місце його проживання, шляхи підходу до нього й відходу, вивчили розпорядок дня судді та його побутові звички. Зокрема, вони з'ясували, що ОСОБА_7 залишає на ніч свій автомобіль у гаражі, який розташований на території його домоволодіння по АДРЕСА_1 , а вранці відчиняє гаражні ворота з середини за допомогою пульту, не виходячи на проїжджу частину вулиці. Отримавши необхідні дані, ОСОБА_6 , продовжуючи втілювати свій злочинний умисел, розробив план вбивства ОСОБА_7 , відповідно до якого, діючи умисно, на початку серпня 2020 року в невстановленому місці, незаконно придбав бойову гранату Ф1, споряджену уніфікованим запалом типу УЗРГМ, яку переніс, заховав у невстановленому місці, де незаконно її зберігав до слушного моменту для скоєння злочину. У ніч на 10.08.2020, ОСОБА_6 , доводячи до кінця свій злочинний умисел направлений на вчинення умисного вбивства судді у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, діючи умисно, за попередньою змовою в групі із невстановленою особою, у невстановлений спосіб прибули та перевезли заздалегідь заготовлене знаряддя скоєння злочину - бойову гранату Ф1 до місця проживання судді ОСОБА_7 - будинку АДРЕСА_1 , де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, закріпили корпус гранати до заздалегідь заготовленої платформи перед гаражними воротами, замаскували його, помістивши в рукав светра, а кільце запобіжної чеки закріпили до гаражних ролетів, для детонації при відкритті гаражу. Після цього, виконавши всі дії, які вважали необхідними для доведення до кінця свого злочинного плану, направленого на вчинення умисного вбивства судді ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та невстановлена особа з місця скоєння злочину зникли. Однак, при відкритті гаражних ролетів вранці 10.08.2020, даний вибуховий пристрій, через незалежні від волі ОСОБА_6 та невстановленої особи причини, не детонував, був виявлений потерпілим та вчасно знешкоджений спеціалістами вибухотехніками. Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні умисних дій, які виразились у замаху на вбивство судді у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.379 КК України. Окрім цього встановлено, що ОСОБА_6 , діючи умисно, готуючись до вчинення умисного вбивства судді Богородчанського районного суду ОСОБА_7 , у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, переслідуючи мету незаконного придбання та зберігання бойових припасів, достовірно знаючи, що за незаконне поводження з боєприпасами передбачена кримінальна відповідальність, не маючи відповідного дозволу на їх придбання, носіння чи зберігання, в порушення спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, передбаченого Постановою Верховної ради України від 17.06.1992 №2471-ХП «Про право власності на окремі види майна», розділу II «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження положення про дозвільну систему» зі змінами та доповненнями, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, без передбаченого законом дозволу, в невстановлений час та в невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав боєприпас - оборонну осколкову гранату Ф1 із уніфікованим запалом типу УЗРГМ, яку переніс, заховав у невстановленому місці, де незаконно її зберігав, перевозив, зокрема в ніч з 9 на 10 серпня 2020 року - до часу вчинення замаху на вбивство судді ОСОБА_7 . Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні умисних дій, які виразились у придбанні, носінні та зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України. У вчинені даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_6 . ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.379, ч.1 ст.263 КК України. Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - в порядку ст. 274 КПК України, висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, висновком судової молекулярно-генетичної експертизи, висновком судової вибухотехнічної експертизи та іншими матеріалами в їх сукупності. Кримінальне правопорушення за ст. 379 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обумовлений тим, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, що може спонукати останнього до переховування від органів досудового розслідування та суду. До того ж, ОСОБА_6 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, у зв'язку з чим, йому відома процедура виконання покарання, що також може спонукати його до переховування від органів досудового розслідування та суду, при цьому наслідки та ризик втечі для підозрюваного можуть бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Застосовані до підозрюваного запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою дають можливість звільнитись заплативши визначений судом розмір застави. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Незаконно впливати на потерпілого, свідка, експертів у цьому кримінальному провадженні. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. При обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 , слід враховувати, що у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_6 , більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав, що в ньому зазначені, просив задовольнити клопотання без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, що в ньому зазначені та просив задовольнити клопотання без визначення розміру застави.
В судовому засіданні адвокат вказала, що ризики не обґрунтовані. Заперечила щодо задоволення клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
20 грудня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст.379 КК України.
26.10.2021 ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.28, ч. 2 ст.194, КК України продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 24.12.2021 з визначенням розміру застави.
Клопотання та повідомлення про підозру обґрунтовується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - в порядку ст. 274 КПК України, висновком молекулярно-генетичної експертизи, висновком молекулярно-генетичної експертизи, висновком судової вибухотехнічної експертизи та іншими матеріалами в їх сукупності.
Термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому оголошено про підозру ОСОБА_6 , дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, суд -
клопотання задовольнити;
застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб, до 17 лютого 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1