Справа №348/2122/21
23 грудня 2021 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Битківського Л.М.,
за участю секретаря Остапишин І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтовує тим, що 01 червня 1990 року зареєструвала шлюб з відповідачем. У шлюбі народжені син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є повнолітніми. Сімейне життя не склалося через відсутність порозуміння, розбіжність у поглядах на сімейні відносини та обов'язки, в зв'язку з чим вони більше 26 років проживають окремо, припинили шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть. Вважає, що подальше спільне сімейне життя та збереження шлюбу є неможливим, тому перебування у зареєстрованому шлюбі, який існує формально, суперечить її інтересам. Просить шлюб між ними розірвати.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, в поданій суду заяві вказала, що позов підтримує, просить розгляд справи проводити у її відсутності та позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій заявлений до нього позов визнав, просить позов задовольнити та шлюб між ними розірвати, розгляд справи здійснювати у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, які подані у розпорядження суду, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 01 червня 1990 року в Грабовецькій сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис за № 7.
У шлюбі народжені син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є повнолітніми.
Сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.ст. 104, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог позивачки щодо розірвання шлюбу, оскільки сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, поновлювати шлюбно-сімейні відносини наміру не мають. Обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення, тому шлюб слід розірвати.
На підставі викладеного, ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 червня 1990 року в Грабовецькій сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 7, розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: с. Грабовець Івано-Франківський район Івано-Франківська область.
Суддя Л.М. Битківський