Справа № 289/2226/21
Номер провадження 3/289/1293/21
28.12.2021 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 114637 від 04.11.2021, 04 листопада 2021 року о 20 год. 00 хв. на а/д Київ-Чоп, 86 км. Накашідзе Важа, будучи 28.10.2021 притягнутим протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, керував автомобілем "ГАЗ 3302 КГТС-ПБ", д.н.з НОМЕР_1 , у якого не горіла права фара в режимі ближнього світла в темну пору доби.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Разом із цим, частиною 3 наведеної статті передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
За змістом ч. 4 ст. 121 КУпАП водій не має права керувати транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Пунктом 31.4.3 а) ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Отже об'єктивну сторону правопорушення, за вчинення якого відносно ОСОБА_2 було розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, становить саме керування транспортним засобом, у якого не горіла права фара в режимі ближнього світла в темну пору доби.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, окрім «візуального спостереження» працівника поліції, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП. Таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.
У даному випадку для підтвердження допущеного порушення ОСОБА_2 працівник поліції відповідно до ст. 251 КУпАП не був позбавлений можливості надати фото- або відеоматеріали події.
У свою чергу Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд не має повноважень на здійснення перекваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дійшов висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 121 КУпАП, що є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, а тому у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 247, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Кириленко