Єдиний унікальний номер № 285/2072/18
Провадження № 1-кп/0285/99/21
23 грудня 2021 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський кримінальне провадження № 285/2072/18 (№ 12018060090000396) за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, освіта середня, на утримані малолітніх дітей немає, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України
установив:
30 березня 2018 року працівник правоохоронного органу - прокурор Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , здійснював свої повноваження передбачені Законом України «Про прокуратуру», які викладені у ст. 22 вказаного Закону, а саме підтримання державного обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінального правопорушення, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, у справі по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні останнім кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України.
Вказаного дня близько 12 години, в приміщенні зали судових засідань № 1 Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області в м. Новоград-Волинський по вулиці Івана Франка № 31 Житомирської області ОСОБА_5 , умисно висловлював погрози вбивством, насильством, щодо працівника правоохоронного органу, а саме прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , а також щодо його близьких родичів узв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, які потерпілий сприйняв як реальні, що загрожують його життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю його близьким родичам.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному висловлювані погроз вбивства, насильства щодо працівника правоохоронного органу та його близьких родичів, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків - ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК України.
23.12.2021 між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 345 КК України, також погоджується щодо застосування до його узгодженого сторонами покарання у виді одного року позбавлення волі.
Сторони погоджуються щодо застосування до ОСОБА_7 статті 75 КК України із покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При вирішення питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, щодо якого приписами ч. 1 ст. 477 КПК України передбачено кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
Норми статей 468 і 469 КПК в поєднанні з положеннями пункту 7 статті 474 цього Кодексу є втіленням основних цінностей інституту примирення. Тому при визначенні того, чи можна укладати угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо злочинів невеликої тяжкості - двообєктного (багатообєктного) злочину суд має керуватись не тільки формальними вимогами цих норм щодо видів угод про примирення і класифікацію злочинів, щодо яких такі угоди можуть укладатися, а чітко дотримуватись їх засадничих принципів.
Враховуючи високі стандарти, які існують у сфері захисту людини та основоположних свобод, і більшу рішучість, яка відповідно й неминуче вимагається при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства, суд надає особливого значення існуванню в інституті примирення конкуренції принципів публічності і диспозитивності, яка визначає пріоритети публічного і приватного інтересів та їх взаємозв'язок.
Суд вважає, що для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес».
Суд підкреслює, що під час примирення сторін у кримінальному судочинстві кожна зі сторін кримінально-правового конфлікту переслідує свої інтереси. Для потерпілого це відновлення порушених прав шляхом відшкодування заподіяної злочином шкоди, для захисту якої він у кримінальному процесі наділений відповідними правами. Для обвинуваченого (підозрюваного) це уникнення кримінальної відповідальності або призначення мінімального покарання. Держава, у свою чергу, будучи носієм публічного інтересу, регулює суспільні відносини, які є предметом кримінального процесуального права.
Суд бере до уваги і те, що під час вирішення кримінально-правових конфліктів Європейський суд з прав людини зобов'язує національні суди дотримуватись балансу між приватними і публічними інтересами.
Угода про примирення, на думку суду, являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норму права про примирення щодо конкретного випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні (публічні) інтереси.
Як зазначив Верховний суд України в своєму рішенні від 31 березня 2016 року в справі № 5-27кс16 існує така група суспільних відносин, охоронюваних кримінальним правом, у яких приватні інтереси їх учасників можуть переважати над суспільними (публічними) інтересами настільки, що волевиявлення потерпілого може мати вирішальне значення для кримінальної відповідальності винної особи. Без наявності приватних інтересів і вираження волевиявлення до їх реалізації ніякі публічні інтереси не можуть бути досягнуті.
Суд враховує, що сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Беручи до уваги, що обвинувачений, відшкодував завдану шкоду, перебуває у цивільному шлюбі, працює, суд звільняє його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України
Затвердити угоду від 23.12.2021 про примирення укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: CD-R диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, зазначених ст. 394 КПК України.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий: