Справа № 296/8367/21
3/296/2835/21
"17" грудня 2021 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м Житомира в складі
Головуючої судді Шимон Л.С.,
при секретарі Чернявській В.М.,
за участю прокурора Рудик Т.Г.
захисника Кузьміна Д.Л.,
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, депутата VIII скликання Житомирської міської ради, ФОП, зареєстрований та проживає за адресою у АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №323 від 23.09.2021 року, ОСОБА_1 , будучи з 24.12.2020 року по теперішній час депутатом Житомирської міської ради 8 скликання та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі - Закону), є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, порушив вимоги ст. 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Так, рішенням №27 другої сесії Житомирської міської ради VIII скликання від 17.12.2020 року було достроково припинено повноваження депутата Житомирської міської ради восьмого скликання ОСОБА_2 та визнано повноваження депутата Житомирської міської ради наступного за черговістю кандидата у депутати виборчого списку ОСОБА_1 .
Приписами статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено коло осіб, на яких поширює свою дію Закон, зокрема, підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону передбачено його розповсюдження на депутатів місцевих рад. Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, у тому числі, за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовим чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь - який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
У відповідності до п.п.1,2,3 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, в тому числі депутати місцевих рад, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
До УСР в Житомирській області ДСР НПУ надійшли матеріали з прокуратури Житомирської області щодо порушення антикорупційного законодавства депутатом Житомирської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 в частині подання останнім до прокуратури Житомирської області депутатського звернення на офіційному бланку місцевої ради, яке стосується приватних інтересів, а саме з приводу переслідування бізнесу ОСОБА_1 слідчим управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області.
ОСОБА_1 , маючи статус депутата Житомирської міської ради VIII скликання, як особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: користуючись наданими йому депутатськими повноваженнями, звернувся до прокуратури Житомирської області із депутатським зверненням від 16.07.2021р., щодо вжиття заходів з приводу переслідування бізнесу ОСОБА_1 слідчим управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, що становило його приватний інтерес.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.
Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутатське звернення - викладена в письмові формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутати місцевих рад не можуть використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях.
Реалізуючи відповідне повноваження депутата місцевої ради ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Житомирської області із депутатським зверненням від 16.07.2021 року, у якому просив здійснити перевірку по факту правомірності дій слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області та внести відомості до ЄРДР за фактом неправомірності останнього, а також вжити заходів щодо припинення переслідування бізнесу ОСОБА_1 .
Відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої статті 28 Закону ОСОБА_1 , як депутат місцевої ради, зобов'язаний: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Натомість, ОСОБА_1 , всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», звертаючись до прокуратури Житомирської області із депутатським зверненням від 16.07.2021р. для задоволення приватного інтересу, реалізував депутатське повноваження, надане статтею 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», в умовах реального конфлікту інтересів.
ОСОБА_1 з даного приводу пояснив, що в зверненні до Житомирської обласної прокуратури немає суперечності між його приватним інтересом та представницькими повноваженнями, так як описані в зверненні події стосуються тиску на нього, як на депутата Житомирської міської ради, оскільки зазначені в його зверненні до Житомирської обласної прокуратури події, а саме незаконні слідчі дії та адміністративний тиск на його підприємницьку діяльність, пов'язаний з його депутатською позицією з приводу виділення коштів на реконструкцію прозорого офісу державної податкової служби в м. Житомирі.
Відповідно до ч.3 ст.28 Закону особи, зазначені в пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, що було порушено ОСОБА_1 під час підписання та направлення депутатського звернення від 16.07.2021р. до прокуратури Житомирської області.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи в умовах реального конфлікту інтересів, підписав та направив депутатське звернення від 16.07.2021р. до Житомирської обласної прокуратури для задоволення приватного інтересу в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-7 КпАП України.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину не визнав в повному обсязі, надав наступні пояснення. При зверненні до прокуратури Житомирської області не вбачає конфлікту інтересів, жодних матеріальних вигод з даного звернення він не мав та мати не буде. Являючись фізичною особою - підприємцем та будучи депутатом восьмого скликання Житомирської міської ради, в зверненні до прокуратури від 16.07.2021р ним зазначені події, що стосуються незаконних слідчих дій та адміністративного тиску на нього. Після висловлення ним позиції як депутата міської ради, з 08.07.2021р. почався чинитися тиск з боку працівників СУ ГУ ДФС в Житомирській області на його підприємницьку діяльність, шляхом блокування роботи як приватного підприємця. До прокуратури 16.07.2021р. звернувся з метою реагування відповідно до вимог ст. 214 КПК України. У вказаному зверненні просив здійснити перевірку правомірності дій посадових осіб СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, вжити заходів по припиненню переслідування його бізнесу, внести відомості до ЄРДР, з притягненням винних осіб до відповідальності. На його звернення прокуратура відреагувала шляхом складання відносно нього посадовою особою Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області ДСР Національної поліції України протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією. На запитання суду пояснив, що кримінальне провадження за №32020060000000031 від 11.08.2020р. за ч.3 ст.212 КК України є фактовим, підозра йому не пред'явлена, стороною кримінального провадження не являється, перебуває в статусі свідка. У своєму зверненні детально описав ситуацію, зазначив про факти вчинення неправомірних дій з боку посадових осіб СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, із проханням проведення перевірки та внесення відомостей до ЄРДР.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Кузьмін Д.Л. 19.11.2021 року звернувся до суду із письмовим клопотанням про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного порушення. В обґрунтування клопотання адвокатом зазначено наступне. Диспозицією частини другої статті 172-7 КУпАП передбачено вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. У примітці до статті вказано, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь - який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Згідно Методичних рекомендацій НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021р. №5 основними складовими конфлікту інтересів є: приватний інтерес, службовіпредставницькі повноваження, суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями (для реального конфлікту інтересів). ОСОБА_1 направив керівнику Житомирської обласної прокуратури Білошицькому О.В. лист від 16.07.2021р., у якому просив здійснити перевірку правомірності дій посадових осіб СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, вжити заходи по припиненню переслідування його бізнесу, внести відомості до ЄРДР, а винних притягнути до відповідальності. Вказаний лист є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення розглядається однаково незалежно від суб'єкта звернення. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Направлення депутатського звернення не дає жодних реальних переваг та не є обов'язковим для їх адресатів. У протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за №323 від 23.09.2021р. вказано, що склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків. З таким твердженням сторона захисту не погоджується, оскільки, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів має впливати на прийняття рішень чи вчинення дій суб'єктом владнихпредставницьких повноважень. Протокол не містить підтвердженого доказами, чітко сформульованого та визначеного приватного інтересу ОСОБА_1 , а також обґрунтування яким чином направлення листа вплинуло на прийняття рішень або вчинення дій суб'єктом владних повноважень. Таке звернення не містило ознак тиску, зловживання впливом, поставлене заявником питання стосується повноважень Житомирської обласної прокуратури, на які ОСОБА_1 не має жодного впливу. Лист не містить жодних посилань на Закон України «Про статус депутатів місцевих рад», а також не містить вимоги, що є обов'язковою складовою депутатського звернення (ст.13 Закону). Отже, направлення листа на бланку депутата місцевої ради не є корупційним правопорушенням. Поставлені в листі питання стосувалися депутатської діяльності ОСОБА_1 , оскільки 14.06.2021р. постійною комісією Житомирської міської ради з питань бюджету, економічного розвитку, комунальної власності, підприємництва, торгівлі та залучення інвестицій вирішувалося питання про виділення коштів з місцевого бюджету на сприяння розвитку підприємництва та сервісного обслуговування платників податків - 7300,0 тис. грн, що підтверджується витягом з протоколу №24. Зацікавленими в позитивному результаті розгляду вказаного питання були посадові особи ГУ ДПС у Житомирській області, на засіданні комісії була присутня в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Житомирській області Бех А.М. ОСОБА_1 висловив категоричну незгоду щодо виділення коштів з міського бюджету. Після проведення вказаного засідання бюджетної комісії ОСОБА_1 почали переслідувати контролюючі органи. 02.07.2021р. ГУ ДФС у Житомирській області направили до ГУ ДПС у Житомирській області лист, яким просили вирішити питання про зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішень про відповідність критеріям ризиковості. 08.07.2021р. ГУ ДПС у Житомирській області прийнято рішення за №47232 про відповідність ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 на підставі наявної податкової інформації, що викладена у листі від 02.07.2021р. Після цього рішення ОСОБА_1 зупинено реєстрацію більше 300 податкових накладних. На підтвердження викладених обставин, до письмового клопотання про закриття провадження у справі, для приєднання до матеріалів справи, адвокатом додано копію витягу з протоколу №24 від 14.06.2021р., копію листа ГУ ДФС у Житомирській області від 02.07.2021р. №4105/7, копію витягу з протоколу від 08.07.2021р. №126\06-30-18-01-14, копію рішення про відповідністьневідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.07.2021р. №47232. В судовому засіданні додатково зазначив про незгоду з тим, що ОСОБА_1 згідно протоколу вміняють направлення ним депутатського звернення, тоді як ОСОБА_1 до прокуратури Житомирської області 16.07.2021р. направлено лист - повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (заява в порядку ст. 214 КПК України), умови реального конфлікту інтересів відсутні.
В судовому засіданні прокурор просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КпАП України, оскільки вважає, що в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Реалізуючи відповідне повноваження депутата міської ради ОСОБА_1 звернувся до Житомирської обласної прокуратури із депутатським зверненням від 16.07.2021р. щодо вжиття заходів з приводу переслідування бізнесу ОСОБА_1 . СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області. Таким чином, запитувана у депутатському зверненні інформація була потрібна особисто ОСОБА_1 , що вказує на його приватний інтерес. Крім того, в своєму депутатському зверненні ОСОБА_1 вказує про наявність кримінального провадження за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах ФОП ОСОБА_1 . Доводи, викладені у депутатському зверненні, щодо можливих неправомірних дій слідчих СУ ГУ ДФС у Житомирській області з приводу надіслання повісток ОСОБА_1 , його працівника про виклик до слідчого, вимоги про надання документів контрагентами, переведення ФОП ОСОБА_1 до категорії ризикових платників стосуються досудового розслідування вищезазначеного кримінального провадження, а отже, на думку прокурора, будь - якого відношення до депутатської діяльності ОСОБА_1 не мають. У відповіді на депутатське звернення Житомирська обласна прокуратура повідомляє про стан досудового розслідування кримінального провадження відносно ФОП ОСОБА_1 та направляє звернення в частині вирішення питання про можливе вчинення злочину службовими особами СУ ГУ ДФС у Житомирській області до територіального управління ДБР у Житомирській області. Жодної інформації про вирішення питань, пов'язаних із депутатською діяльністю, відповідь не містить. З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній звертався із депутатським зверненням оскільки вважав, що на нього чиниться тиск як на депутата, пов'язаний із його позицією, висловленою на засіданні постійної комісії з питань бюджету, економічного розвитку підприємництва, торгівлі Житомирської міської ради від 14.06.2021 року, де він утримався від голосування за питання щодо виділення коштів ГУ ДПС у Житомирській області (у зверненні від 16.07.2021р. жодних посилань на вказаний протокол засідання комісії не зазначено), його звернення є заявою про злочин посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області. Зазначив, що звернувся із зверненням з метою пришвидшення реакції прокуратури на його проблему, фактично констатуючи факт задоволення свого приватного інтересу через реалізацію депутатських повноважень. Вважає, що ОСОБА_1 , всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.28 Закону і положенням п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», звертаючись до Житомирської обласної прокуратури із депутатським зверненням для задоволення приватного інтересу, реалізував депутатське повноваження, надане статтею 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», в умовах реального конфлікту інтересів. Із врахуванням вищевикладеного, просила визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, доводи адвоката, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено і учасниками визнається, що ОСОБА_1 з 24.12.2020р. по теперішній час є депутатом Житомирської міської ради 8 скликання та відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі - Закону), є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
23.09.2021 року оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області ДСР Національної поліції України лейтенантом поліції Здоренко А.В., на підставі ст. ст. 1,3 Закону України «Про запобігання корупції», складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за №323 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідальність особи за частиною другою статті 172-7 КУпАП передбачена за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. У примітці до статті вказано, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
З пояснень ОСОБА_1 , наданих ним безпосередньо в судовому засіданні, вбачається, що до прокуратури 16.07.2021р. звернувся із заявою, з метою реагування відповідно до вимог ст. 214 КПК України. У вказаній заяві просив здійснити перевірку правомірності дій посадових осіб СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, внести відомості до ЄРДР з притягненням винних осіб до відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь - який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в листі ВССУ від 22.05.2017 року №223-943/0/4-17, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката ОСОБА_6 , щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішенням як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має, встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
З наданої прокурором до матеріалів справи копії листа на бланку Житомирської міської ради ОСОБА_1 від 16.07.2021р. на ім'я керівника Житомирської обласної прокуратури Білошицькогоу О.В. вбачається прохання щодо здійснення перевірки правомірності дій посадових осіб СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, вжиття заходів по припиненню переслідування його бізнесу, внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно копії листа - відповіді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Житомирської обласної прокуратури В. Фещенко за №10\1-891-20 від 20.07.2021 року, адресованого ОСОБА_1 , за результатами розгляду звернення щодо можливих неправомірних дій слідчих СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області, зазначено про скеровування звернення в частині можливого вчинення злочину службовими особами СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області для вирішення відповідно до вимог ст. 214 КПК України, до Територіального управління ДБР у м. Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Житомирську область.
Вказане свідчить про те, що лист - звернення від 16.07.2021р., підписаний громадянином ОСОБА_1 , до Житомирської обласної прокуратури з проханням щодо здійснення перевірки правомірності дій посадових осіб СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, вжиття заходів по припиненню переслідування його бізнесу, внесення відомостей до ЄРДР, з притягненням винних до відповідальності, є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення і направлене воно у відповідності до вимог ст. 214 КПК України.
Статтею 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлено, що депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.
Разом з тим, з підписаного громадянином ОСОБА_1 листа від 16.07.2021р. вбачається відсутність висунення ним будь - яких вимог, натомість просить здійснити відповідну перевірку повідомлених фактів з внесенням відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
За наведених вище обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, отже усі сумніви і припущення стосовно наявності в його діях складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на його користь.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до твердого переконання, що в діях ОСОБА_1 не міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання корупції», -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172 -7 КпАП України закрити за відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Cуддя Л. С. Шимон