Справа № 275/282/21
15 грудня 2021 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Лівочки Л.І.,
при секретарі - Дубчак Н.В.,
за участю: відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житолмирської області цивільну справу №275/282/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області(служба у справах дітей та сім"ї), про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів,
ОСОБА_2 29.03.2021 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області ( служба у справах дітей та сім'ї), Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (служба у справах дітей та сім'ї), про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що з ОСОБА_1 з 15 липня 2016 року по 04 вересня 2018 року перебувала в офіційному шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2018 року з ОСОБА_1 стягнуто на її користь на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09. 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, а саме, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання.
Відповідач не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання сином освіти, тому створились умови, які шкодять інтересам дитини.
Відповідач всупереч вимогам рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2018 року, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Дитина знаходиться на повному утриманні позивачки..
Згідно педагогічної характеристики, виданої дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) "Даринка", батько за період відвідування дитиною закладу не з'являвся. Дані обставини свідчать про ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини з боку відповідача та про наявність виключних підстав для позбавлення його батьківських прав.
Відповідач має заборгованість по сплаті аліментів за період з 10.09.2018 року по 28.02.2021 року у розмірі 44500 грн. Неустойка (пеня) по заборгованості по аліментам становить 13530, 00 грн.
Позивач просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з нього на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2018 року по лютий 2021 року у розмірі 13530, 00 грн. та судові витрати у розмірі 908,00 гривень.
Відповідач 20.05.2021 року подав відзив на позов, в якому зазначив, що позов визнає частково. Після розірвання в 2018 році шлюбу з ОСОБА_2 , вони проживають окремо, дитина проживає з позивачкою. В силу віку син не міг самостійно виявляти бажання спілкуватися, а мама не дозволяла брати його на прогулянки чи спілкуватися вдома. Позивачка відмовлялася навіть приймати подарунки для сина. Докази щодо його ухилення від участі у вихованні дитини, позивачкою не підтверджені, а вимоги є надуманими.
Позивачка не зазначила, що отримувала від нього аліменти на утримання сина згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Виданий Брусилівським районним відділом державної виконавчої служби розрахунок заборгованості по аліментам не є і не може бути належним та допустимим доказом по справі, оскільки, виконавче провадження відкрите за виконавчим листом лише 28 вересня 2020 року і саме з цього часу виконавча служба мала б вираховувати реальну заборгованість, а не заднім числом, в період, коли виконання рішення цією службою не виконувалося. Встановлена сума заборгованості вирахована без зазначення сум реально сплачених ним аліментів.
При вирахуванні розміру неустойки (пені) згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018року у справі №572/1662/15ц позивачкою не враховано посилання на обставини, які слід враховувати, а саме причини, що унеможливлювали чи перешкоджали своєчасному в повному розмірі виконанні зобов'язання щодо сплати аліментів. Крім того, пеню вираховано і за місяці, коли сума аліментів була виплачена повністю. За рішенням суду у 2018 році він повинен був сплатити аліменти за вересень-грудень цього року. Згідно з квитанціями, які ним додано, він перерахував на картковий рахунок ОСОБА_2 за вересень 1000 грн, за жовтень, листопад та грудень різними платежами по 1500 грн. Отже, підстав для нарахування пені за ці місяці не може бути. Вимоги в цій частині є безпідставними.
За рішенням суду у 2019 році він мав сплатити 18000 грн. Згідно з квитанціями, які додано, ним сплачено у 2019 році різними платежами 15400грн. Тобто заборгованість склала лише 2600 грн. При цьому, якщо й вираховувати пеню за формулою, виведеною Великою Палатою Верховного Суду, то лютий, березень, квітень травень, червень - серпень, жовтень та листопад мають бути виключені з числа місяців, у яких допущена несвоєчасна сплата.
Разом з тим, в цей період він мав проблему з пошкодженням руки, саме восени 2019 року настали наслідки, пов'язані з цим і він не міг працювати певний час. Відсутність нормального заробітку викликала несвоєчасність та несплату аліментів.
У 2020 році несплата аліментів без поважних причин мала місце лише за січень. І то, він не міг би її погасити і пізніше, оскільки через оголошений карантин з пандемією Сovid -19 не мав постійної роботи увесь рік і не має її на даний час, періодично заробляє тимчасовими низькооплачуваними підробітками для життя.
Позивачка працювала постійно і дитина в цей час була забезпечена необхідним для її віку. Тому, враховуючи зазначені вище правові норми та Закон України від 30.03 2020 року "Про внесення змін в деякі законодавчі акти України, направлені на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби" , а саме заходи, що передбачають звільнення від штрафів та пені на період карантину, він вважає стягнення пені за 2020 рік та 2021рік неможливим і просив в задоволенні в цій частині позовних вимог відмовити.
20.05.2021 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву про звільнення від сплати аліментів.
В обгрунтування заяви зазначив, що перебував від шлюбу з ОСОБА_2 має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області 08.10.2018 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття.
ОСОБА_2 до Брусилівського районного суду Житомирської області подала позов про позбавлення його батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_4 , 2017 р.н., але в разі задоволення цього позову, він втратить всі права, передбаченні ст.166 СК України, права батьківства, тобто права батька з усіма наслідками цього, а аліменти у 2018 році стягувалися саме з батька з усіма правами і обов'язками батька, тому він просив звільнити його від сплати аліментів.
Аліменти на сина у 2018 році уже стягнуті з нього, а позбавлення батьківських прав є зміною його сімейного стану, що позбавляє його певних прав та є підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів.
Просив звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14.06.2021 представником позивача подана відповідь на відзив, в якій вказано, що з відзиву не зрозуміло, в якій частині відповідач визнає позов. Як вбачається із тексту відзиву, всі заперечення щодо позову стосуються саме стягнення пені за прострочення аліментів і жодного заперечення щодо позбавлення батьківських прав. Позивачка припускає, що відповідач визнає позов в частині позбавлення його батьківських прав. Разом з тим, відповідач заперечує проти нарахування пені за несплату аліментів з підстав, що виконавче провадження відкрито лише 28.09.2020 року, а тому, на його думку, реальна заборгованість по сплаті аліментів виникла саме з цієї дати.
Вказане твердження є неспроможним, з огляду на чинне законодавство України. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2018 року з відповідача стягнуто аліменти, починаючи з 10 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили 28.11.2018 року.
Рішення повинно було виконуватися добровільно відповідачем з дати набрання ним законної сили, а дата сплати аліментів - з вересня 2018 року. Подання виконавчого листа для примусового виконання рішення суду є правом, а не обов'язком позивача. При цьому, сплата аліментів відповідачем є його прямим обов'язком.
Відповідач зазначив, що сплачував аліменти та надав копії квитанцій, які ніби підтверджують вказані доводи. З квитанцій, наданих відповідачем, не вбачається, кому саме належить номер картки, на які переводилися грошові кошти, не вказано призначення платежу, не зазначено, хто саме є відправником коштів. При цьому, більшість із квитанцій вигоріли та не містять ані суми, ані дати та виглядають як білі аркуші паперу, що унеможливлює встановлення даних, відображених на них. На таких квитанціях відповідач зазначив суму та дату ручкою, від руки, що є недопустимим для даного виду документу, яким підтверджується платіж. Надані відповідачем квитанції не є достовірними та достатніми доказами по справі.
Посилання відповідача на заходи, запровадженні державою стосовно звільнення від пені на період карантину від 30.03.2020 року є необгрунтованими, оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" не поширюється на платників аліментів і не регулює сімейні та цивільно-правові правовідносини.
Відповідач не виконував покладені на батька СК України обов'язки щодо забезпечення дитини та дружини в декретній відпустці.
Твердження про те, що він намагався спілкуватися із дитиною не відповідає дійсності та вводить суд в оману, адже не підтверджено жодним належним доказом.
16.06.2021 року представник позивача подала відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів, в якому вказала, що позивачем за зустрічним позовом пропущений строк для подання зустрічної позовної заяви. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає: " що в разі задоволення позову про позбавлення батьківських прав він втрачає всі, передбачені ст.166 СК України права батьківства, тобто "права батька" з усіма наслідками цього, а аліменти у 2018 році стягувалися саме з батька з усіма правами і обов'язками батька". З цієї підстави ОСОБА_1 в зустрічному позові порушує питання звільнення його від сплати аліментів.
Але положеннями ч.2 ст. 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Позбавлення батьківських прав не позбавляє сторону від сплати аліментів. Підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами - можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов'язані із самим фактом виникнення такої заборгованості. Інших підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами діюче законодавство не передбачає.
ОСОБА_1 не надано доказів про тяжку хворобу та існування істотних обставин, які б могли слугувати достатньою підставою для звільнення від заборгованості за аліментами.
Просила відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 у зв"язку з пропуском процесуального строку, а у разі прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду, відмовити у її задоволенні.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 03 червня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів прийнято до розгляду.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 липня 2021 року замінено третю особу - Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області ( служба у справах дітей та сім'ї) на Бучанську районну державну адміністрацію Київської області ( служба у справах дітей та сім'ї).
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2021 року замінено третю особу - Бучанську районну державну адміністрацію Київської області на Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області (т.2 ,а.с. 30-31).
До суду позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з"явилися. Від представника позивача ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі , в якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просила відмовити. Надіслала додаткові письмові пояснення, відповідно до яких неустойка по сплаті аліментів за період з 10.09.2018 року по липень 2021 року включно становить 15825,00 грн., так як заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліиентів станом на 01.08.2021 року становить 52000грн., що підтверджується розрахунком заборгованості від 27.08.2021 року, виданим Брусилівським районним відділом ДВС ЦЗМУМЮ (м.Хмельницький) в рамках виконавчого провадження №63295756. Просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2018 року по липень 2021 року у розмірі 15825,00 грн. В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати аліментів просила відмовити за безпідставністю.
Відповідач (позивачза зустрічним позовом) ОСОБА_1 в суді позовні вимоги ОСОБА_2 визнав частково. Не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів просив відмовити, Пояснив, що сплачував аліменти ОСОБА_2 на утриманення неповнолітнього сина, перераховувавши грошові кошти на картку позивачки. Вимоги зустрічного позову підтримав, так як вважає, що з позбавленням його батьківських прав, він втрачає всі права та обов"язки по відношенню до дитини, в тому числі і по сплаті аліментів.
Представники третіх осіб, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (т.1 а.с.14).
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 жовтня 2018 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2018 року і до досягнення дитиною повноліття (т. 1,а.с.12-13).
Встановлено, що ОСОБА_2 проживає разом з неповнолітньою дитиною - ОСОБА_3 , 2017р.н., в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, що підтверджується довідкою з місця проживання(т 1, а.с.10).
Відповідно до висновку служби у справах дітей Борпагівської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 21 жовтня 2021 року №622/25, доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_1 ,1982 р.н., відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як ОСОБА_1 написав заяву, в якій вказав, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 ,2017 р.н. (т.2, а.с.43-47).
Статтями 150, 155, 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток та утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 164 СК України мати, батько дитини можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За таких обставин, суд приходить до переконання про свідоме нехтування відповідачем ОСОБА_1 своїми батьківськими обов'язками та його небажанням змінити своє ставлення до дитини. Беручи до уваги, що ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків має триваючий характер, суд приходить до переконання про наявність, передбачених законом підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав відносно його малолітнього сина.
Судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем зі сплати аліментів за період з 10.09.2018 по 28.02.2021 у розмірі 44500грн., а станом на 01 серпня 2021 року заборгованість становить 52000грн, що підтверджується розрахунками заборгованості зі сплати аліментів від 22.02.2021 року №1024 та від 27.08.2021 № 7734/19.3 , виданими начальником Брусилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (т.1, а.с.18-19, 215-217).
Статтею 196 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.
Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Таким чином, розмір неустойки (пені) по аліментах:
За 2018 рік:
вересень 2018 - 1 000 *1%* 30 = 300, 00 грн.
жовтень 2018-1 500* 1%* 31 =465, 00 грн.
листопад 2018 -1 500 * 1% * 30 = 450, 00 грн.
грудень 2018 - 1500 * 1% *31 = 465,00 грн.
Загальний розмір пені за 2018 рік становить 1 680,00 грн.
За 2019 рік:
січень 2019 - 1 500 *1% *31 = 465, 00 грн.
лютий 2019- 1 500 *1% * 28 = 420, 00 грн.
березень 2019 - 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
квітень 2019- 1 500 *1%* 30 = 450,00 грн.
травень 2019 - 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
червень 2019- 1 500 * 1% * 30 = 450, 00 грн.
липень 2019 - 1 500 *1% * 31 = 465, 00 грн.
серпень 2019- 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
вересень 2019 - 1 500 * 1% * 30 = 450, 00 грн.
жовтень 2019- 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
листопад 2019 - 1 500 * 1%* 30 = 450, 00 грн.
грудень 2019- 1 500* 1% *31 = 465, 00 грн.
Загальний розмір пені за 2019 рік становить 5 475, 00 грн.
За 2020 рік:
січень 2020 - 1 500 * 1 % * 31 =465, 00 грн.
лютий 2020 - 1 500 * 1% *29 = 435, 00 грн.
березень 2020 - 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
квітень 2020 - 1 500 * 1%* 30 = 450,00 грн.
травень 2020 - 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
червень 2020 - 1 500 * 1% * 30 = 450, 00 грн.
липень 2020 - 1 500 *1% * 31 = 465, 00 грн.
серпень 2020 - 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
вересень 2020 - 1 500 * 1% * 30 = 450, 00 грн.
жовтень 2020 - 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
листопад 2020 - 1 500 * 1%* 30 = 450, 00 грн.
грудень 2020 - 1 500* 1% *31 = 465, 00 грн.
Загальний розмір пені за 2020 рік становить 5 490, 00 грн.
За 2021рік:
січень 2021 - 1 500 * 1% * 31 = 465, 00 грн.
лютий 2021- 1 500 * 1% * 28 = 420, 00 грн.
Загальний розмір пені за 2021 рік становить 885, 00 грн.
За період з 10.09.2018 року по лютий 2021 рік неустойка по сплаті адіментів становить 13530, 00 грн.
Твердження відповідача про те, що ним сплачувалися аліменти на утримання неповнолітнього сина , суд не приймає до уваги, так як ОСОБА_1 не надано суду належних про це доказів, а надані копії квитанцій ( чеків) не містять даних про сплату аліментів на утримання неповнолітнього сина на користь ОСОБА_2 , а містять лише дані про поповнення картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (а.с.1. а.с. 78-84).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд зауважує, що позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення з ОСОБА_1 неустойки ( пені) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2018 року по лютий 2021 року у розмірі 13530,00грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів необхідно відмовити, так як позовні вимоги не грунтуються на законі.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912), яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною другою статті 166 та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Частиною другою статті 197 Сімейного кодексу України визначено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
ОСОБА_1 було відомо, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2018 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач не був позбавлений можливості сплачувати аліменти.
Зазначені відповідачем у позовній заяві доводи про те, що він не має особистих доходів, окісльки не працює. - не можуть розцінюватись судом як обставина, що має істотне значення, та не є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, згідно приписів частини 2 статті 197 СК України.
Наявність у позивача тяжкої хвороби чи іншої обставини, що має істотне значення для звільнення її від сплати заборгованості за аліментами, судом не встановлено, надана суду довідка №3363 від 15 березня 2019 року лише підтверджує те, що ОСОБА_1 15.03.2019 року звертався до трампункту КМКЛ №7 м. Київа з побутовою травмою, діагноз перелом ДЕМ правої променевої кістки з паралельним зміщенням .
Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 не підтвердив, що починаючи з часу винесення рішення про стягнення аліментів і на час розгляду справи у нього матеріальний або сімейний стан змінився в гіршу сторону. Доводів та доказів зміни матеріального чи сімейного стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі, на підтвердження своїх вимог, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів, суду надано не було.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд приходить до висновку,що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені ) за простроченння сплати аліментів у розмірі 13530,00 грн. підлягають задоволенню, а вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів задоволенню не підлягають .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підставі ст. ст. 150,155,164,166,180, 191,197 СК України та керуючись ст. ст. 12- 13, 76-81,141, 258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (служба у справах дітей та сім"ї), про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2018 року по лютий 2021 року у розмірі 13530,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 908,00грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, яке склакдено 24.12.2021 року.
Суддя Л. І. Лівочка