Справа № 194/1670/21
Номер провадження № 2/194/579/21
28 грудня 2021 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.
за участю секретаря судового засідання Виходцевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Чабаненко Валерії Тарасівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, -
Представник позивача адвоката Чабаненко В.Т. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Позовну вимогу мотивує тим, що відповідач є батьком позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час позивач є студенткою першого курсу Університету Матея Бєла у місті Банська Бистриця, Словакія, за спеціальністю «міжнародні відносини», денної форми навчання, тривалість навчання 3 роки з 07 вересня 2021 року. У зв'язку з навчанням позивач потребує матеріальної допомоги від батьків. Батьки позивачки розлучені. Мати позивачки повністю її утримує, сплачує грошові кошти за навчання, та надає грошові кошти на інші потреби. Батько позивача матеріальної допомоги позивачу не надає. Просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісяця, на весь час навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років, та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, але надала суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнає частково, а саме визнає стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини його доходів, не визнає стягнення з нього коштів за понесені витрати позивача на професійну правничу допомогу, та просить розглядати справу без його участі.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Тернівського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 03 грудня 2003 року, актовий запис № 271.
Своє батьківство відповідач по справі не оспорює.
Відповідно до довідки про навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на першого курсу Університету Матея Бєла у місті Банська Бистриця, Словакія, за спеціальністю «міжнародні відносини», денної форми навчання, тривалість навчання 3 роки з 07 вересня 2021 року. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Корнєєнковою Н.О. засвідчено справжність підпису перекладача Капітули Л.В., яка переклала свідоцтво про народження з словацької мови на українську мову.
Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначені розміру аліментів, що мають бути стягнуті, судом приймається до уваги та обставина, що відповідач визнав позовні вимоги в цій частині, а тому у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині розміру аліментів та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дочки у зв'язку з продовженням нею навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з 11 листопада 2021 року року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.
Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного.
Представником позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги, доручення про призначення відповідальною особою за надання юридичної та правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги, квитанція про сплату 1000,00 грн. за договором про надання правової допомоги.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такая правова позиція узгоджується із постановою ВС ВС від 13.01.2021 по справі № 596/2305/18.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертій статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Таким чином, у разі недотримання вимог частини п'ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною: в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19); у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 922/3706/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 922/3708/19.
Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, в договорі про надання правової допомоги № 224 від 27 жовтня 2021 року, чітко прописано вартість послуги 1000,00 грн. саме за складання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Позивачем 27 жовтня 2021 року підписано акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 224 від 27 жовтня 2021 року та згідно квитанції від 29 жовтня 2021 року сплачено 1000,00 грн.
Відповідач позовні вимоги саме в частині стягнення витрат на правничу допомогу не визнав.
На підставі вище зазначеного, враховуючи критерії реальності та розумності адвокатських витрат та фінансового стану обох сторін, дослідивши всі надані докази у їх сукупності на підтвердження здійснення таких послуг, а також письмове не визнання відповідачем позовних вимог саме в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76, 264, 265, 268, 274, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги представника позивача адвоката Чабаненко Валерії Тарасівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Тернівка Дніпропетровської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на її утримання у зв'язку з продовженням нею навчання,починаючи з 11 листопада 2021 та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. на користь держави: р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Тернівка Дніпропетровської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) грн.
Згідно зі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення, але не менше ніж строк карантину.
Повне судове рішення складено 28 грудня 2021 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін