Єдиний унікальний номер справи 185/3729/21
28 грудня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.186 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
До суду захисником обвинуваченого подане письмове клопотання про призначення експертизи відеозвукозапису, який є додатком до протоколу огляду відеозапису від 24.04.2021 року для встановлення його походження: оригінал чи копія.
Обвинувачений підтримав заявлене клопотання захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та надуманістю, законодавцем визначено вимоги для безперервності проведення відеозапису під час проведення обшуку, даний відеозапис не містить ознак монтажу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження суд встановив наступне.
Стаття 332 КПК України передбачає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Так, під час завершення судового слідства стороною захисту було заявлено про необхідність призначення експертизи відеозапису інкримінованих обвинуваченому подій, який міститься на диску, що був наданий представником потерпілого для встановлення його оригінальності чи копіювання. При цьому в описовій частині захисник посилається на інші підстави проведення такої експертизи, зокрема безперервності цих відеозаписів та монтажу.
Судом було встановлено, що диск з відеозаписом інкримінованих подій був наданий представником потерпілого та постановою слідчого визнаний речовим доказом. Отже, у відповідності вимог ст.84 КПК України, диск є речовий доказом, а відеозаписи на ньому є документом.
Згідно ст.99 КПК України, до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом, відповідно до ст.93 КПК України.
У відповідності вимог ст.93 КПК України на запит слідчого представник потерпілого надала зовнішній носій з інформацією з камер відеоспостереження, що в розумінні ст.ст.84, 99 КПК України є процесуальним джерелом доказу, а саме - документом, який є копією інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року, у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Будь-яких порушень в отриманні цього доказу суд не вбачає. Переглянута відеоінформація є послідовною, безперервною, не містить неприродних пауз. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 року в справі №751/6069/19.
Аналізуючи необхідність проведення зазначеної захисником експертизи та викладених в клопотанні обставин, дослідженого відеозапису, який ставиться стороною захисту під сумнів, в сукупності з дослідженими в ході судового слідства іншими доказами, суд приходить висновку про відсутність необхідності проведення експертизи відеозапису.
На підставі викладеного, клопотання захисника про призначення експертизи не підлягає задоволенню, є безпідставним. Оцінка вказаному доказу буде надана в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку за провадженням.
Керуючись ст.242, 332 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення експертизи відеозапису - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1