Справа № 183/9030/21
№ 1-кс/183/1692/21
28 грудня 2021 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23.12.2021 року за № 12021041350000902 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
До Новомосковського міськрайонного суду в порядку ст.. 170 КПК України надійшло клопотання слідчого ОСОБА_2 про арешт майна. В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідування встановлено, що 23.12.2021 року до чергової частини Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення з «Новомосковської центральної районної лікарні інтенсивного лікування» про те, що 23.12.2021 року до лікарні доставлений громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримав ножове поранення в грудну клітину при невідомих обставинах. В подальшому від отриманого ножового поранення ОСОБА_4 помер.
Вказана інформація слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесена 23 грудня 2021 року до ЄРДР за № 12021041350000902 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 121 КК України.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 показав, що 23.12.2021 року він разом із своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходилися в приміщенні дерев'яної споруди, розташованої на ділянці АДРЕСА_1 , де вони вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, в ході якого останні взяла до правої руки ніж та вдарила один раз ножем ОСОБА_4 в область грудної клітини.
23.12.2021 року за підозрою у скоєнні вказаного кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України затримана ОСОБА_6 , під час обшуку якої було вилучено фуфайку сірого кольору зі слідами РБК, светр білого кольору із слідами РБК та валянки із слідами РБК до картонної коробки.
Вищевказаний одяг було вилучено до Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
24 грудня 2021 року слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області вищевказаний одяг був визнаний речовим доказом по кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі і документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом із обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи те, що вищевказані речі мають значення речового доказу по вище вказаному кримінальному провадженню та з метою забезпечення їх збереження необхідно накласти арешт на вищевказані речі.
В судове засідання слідчий ОСОБА_2 не з'явився у зв'язку з обмеженнями, встановленими введенням в Україні карантину.
Представник власник майна в судове засідання не з'явився. У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку слідчого, слідчий суддя дійшла до таких висновків.
Відповідно до постанови слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 24.12.2021 року про визнання речовими доказами, фуфайка сірого кольору зі слідами РБК, светр білого кольору із слідами РБК та валянки із слідами РБК, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Як вбачається з наданих слідчим доказів, вилучені під час обшуку речі відповідають вимогам ст.. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності з ч. 3 ст.. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Тому слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що накладення арешту на зазначене майно відповідає завданню арешту майна, визначеного ст.. 170 КПК України, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У відповідності з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Тому слідчий суддя вважає, що застосування обмежень щодо заборони розпоряджатися майном, що було встановлено під час проведення обшуку є найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
У відповідності з п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, в тому числі, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Слідчий суддя вважає, що виконання ухвали необхідно покласти на слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 .
Також на виконання вказаної норми, у відповідності з ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали - фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23.12.2021 року за № 12021041350000902 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на майно, а саме: фуфайку сірого кольору зі слідами РБК, светр білого кольору із слідами РБК та валянки із слідами РБК, шляхом заборони відчужувати, використовувати, розпоряджатися будь-яким особам зазначеним майном.
Виконання ухвали покласти на слідчого Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 .
На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1