Справа № 183/3037/17
№ 4-с/183/32/21
24 грудня 2021 року місто Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г.
за участю секретаря Петрієнко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новомосковську цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни,
за участю: скаржника - ОСОБА_1 ,
державного виконавця - Корєлої О.М.,
10 грудня 2021 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни, в якій просив:
визнати незаконними дії виконавця щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині складення довідки розрахунку заборгованості по аліментах від 29 листопада 2021 року;
скасувати довідку-розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 29 листопада 2021 року, складену в межах виконавчого провадження № 63096228 складену виконавцем;
стягнути с Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2481 грн.
В обґрунтування скарги посилався на те, що виконавець всупереч вимогам ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 195 СК України 29 листопада 2021 року розрахувала заборгованість по сплаті аліментів, про що склала відповідну довідку, результатом якої також стало винесення постанови про арешт його коштів, а також внесення до реєстру боржників. Так, ним своєчасно та в повному обсязі сплачуються щомісячно платежі по аліментах у визначеному рішенням розмірі. Однак виконавець, визначила розмір аліментів виходячи 1/6 частини від середньомісячного доходу у відповідній місцевості, як ФОПу на спрощеній системі оподаткування, в той час як він є ФОПом на загальній системі оподаткування. Такими діями виконавця порушуються його законні права і інтереси. У зв'язку з чим, він вимушений звернутися до суду із скаргою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2021 року визначено головуючого по справі суддю Дубовенко І.Г.
В порядку підготовки справи до розгляду судом зобов'язано виконавця надати копію виконавчого провадження № 63096228.
У судовому засіданні скаржник підтримав свою скаргу та, посилаючись на ті ж підстави, просив задовольнити її в повному обсязі. Пояснив, що виконавцем не роз'яснювалися його права та обов'язки у виконавчому провадженні, про наявність заборгованості він дізнався з автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Державний виконавець Корєла О.М. вимоги скарги не визнала, вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 23 вересня 2020 року нею винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів та здійснено обчислення розміру заборгованості, відповідно до матеріалів виконавчого провадження станом на 01 жовтня 2020 року. 10 жовтня 2020 року боржник з'явився, був ознайомлений з виконавчим провадженням та повідомив, що він фактично мешкає в Республіці Польща, у зв'язку з чим долучив до матеріалів провадження заяву стягувача від 22 квітня 2018 року про отримання аліментів. 15 жовтня 2020 року розрахована за виконавчим провадженням заборгованість по аліментах в розмірі 39204.72 грн - в повному обсязі погашена боржником. З 01 жовтня 2020 року всупереч вимогам ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник не повідомив виконавця про обставини, які обумовлюють зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання, а також зміну місця роботи. Із зазначеного часу боржник ОСОБА_1 жодного разу не з'явився до виконавця. На підставі вимог ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 195 СК України - нею 29 листопада 2021 року у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, проведений відповідний розрахунок який внесений до автоматизованої системи виконавчого провадження. Також вважає, що витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки боржник сам є юридично обізнаною людиною.
Стягувач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена судом, про причини неявки суд не повідомила.
Суд, заслухавши пояснення скаржника та державного виконавця, дослідивши підстави поданої скарги та матеріали виконавчого провадження № 63096228, оригінал якого оглянутий в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 447, 449 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, якім повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.
Судом встановлено, що 27 вересня 2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 183/3037/17 ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 часки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця з дня звернення до суду з позовом і до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. 19 грудня 2017 року виготовлений виконавчий лист за вказаним рішенням суду, а 26 грудня 2017 року направлений до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до ч.5 ст. 26 цього Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 63096228 старшим державним виконавцем Корєлою О.М. постановою від 23 вересня 2020 року відкрите виконавче провадження з примусового стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 червня 2017 року, на підставі виконавчого листа № 183/3037/17, виданого 26 грудня 2017 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Після чого виконавцем було складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 станом на 01 жовтня 2020 року у розмірі 39204,72 грн, а також виконані вимоги ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з наявністю заборгованості сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три та чотири місяці.
10 жовтня 2020 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. 15 жовтня 2020 року - сума заборгованості в розмірі 39204,72 грн ОСОБА_1 сплачена на відповідний рахунок, а виконавцем скасовані постанови, винесені на підставі ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» (щодо арешту коштів, встановлення обмежень).
20 травня 2021 року виконавцем отримано відповідь на запит Державної фіскальної служби України, за яким ОСОБА_1 зареєстрований, як само зайнята особа, яка самостійно нараховує (сплачує) дохід від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності.
29 листопада 2021 року виконавцем складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , розмір якої відповідно до якого станом на 01 грудня 2021 року складає 6693,5 грн.
В матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про направлення на адресу боржника вказаного розрахунку заборгованості, проте містяться постанова про арешт коштів боржника та супроводжувальний лист про направлення відповідного повідомлення, однак докази реального направлення (реєстр поштових відправлень тощо), як і доказів їх отримання боржником - в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Відповідно до положень ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» - документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2)подання заяви стягувачем або боржником; 3)надіслання постанови на підприємство, в установу,організацію,до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію,стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст.195 Сімейного Кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Дослідивши зміст оскаржуваного розрахунку та проаналізувавши наявні в ньому показники, суд приходить до висновку, що вказаний державним виконавцем розрахунок був проведений не у відповідності до положень ст. 195 СК України, а саме за частиною другою цієї статті.
Так в період з листопада 2020 року по листопад 2021 року включно - боржник ОСОБА_1 перебуває на обліку у Новомосковській ДПІ, як фізична особа-підприємець у стані «платник податків за основним місцем обліку» та є платником загальної системи оподаткування, що підтверджується: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витягом № 7697 з реєстру платників єдиного податку від 30 листопада 2021 року; довідкою за № 13852/АП/04-36-56-01-13 від 23.12.2021 Новомосковської ОДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка також містить інформацію, що сума отриманого ОСОБА_1 доходу за період з 06.10.2020 по 31.12.2020 - 0.00 грн; а за період 01.01.2021 по 23.12.2021 - інформація відсутня, тому як строк подання звітності за вказаний звітний період ще не настав.
Матеріали виконавчого провадження також містять витребувану виконавцем інформацію з податкової служби щодо суми отриманого доходу за період листопад - грудень 2020 року, відповідно до якої доходи у боржника ОСОБА_1 відсутні.
Отже розмір аліментів за період листопад - грудень 2020 року - виконавцем вірно визначено за ч. 2 ст. 195 СК України; а з січня 2021 року розмір аліментів мав визначатися державним виконавцем за положеннями ч. 1 ст. 195 СК України - виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Однак державний виконавець при складанні оскаржуваного розрахунку зазначив розмір щомісячних зобов'язань боржника зі сплати аліментів, вирахуваних на підставі ч. 2 ст. 195 СК України за весь період.
Належних та допустимих доказів на підтвердження правильності оскаржуваного розрахунку державним виконавцем до суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).
Зважаючи на наведене вище, суд приходить до переконання, що вимоги скарги про визнання неправомірними дій головного державного виконавця щодо неправомірного складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 за період з листопада 2020 року по листопад 2021 року - знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог скаржника про скасування довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 29 листопада 2021 року, слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 13 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» така довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Однак такої довідки а ні в матеріалах виконавчого провадження, а ні скаржником суду не надано.
Тому в цій частині скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесення витрат, які ОСОБА_1 повинен сплатити надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 06 грудня 2021 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги; акт прийняття-передачі наданих послуг № 1/12-21 від 07 грудня 2021 року (Відповідно до якого ОСОБА_1 адвокатом Потягайло І.О. надана правова допомога у вигляді - консультації заявника, тривалістю 1 година, вартість 992,4 грн; складання скарги, тривалістю 1,5 годин, вартість 1488.6 грн); детальний опис робіт (наданих послуг) від 10 грудня 2021 року.
Заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу виконавцем лише зазначено, що на її думку, ОСОБА_1 не потребує правової допомоги, при цьому розмір понесених ним витрат або їх співмірність не оскаржувалась.
Виходячи з положень вимог ст. 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення вимог скаржника, стягненню підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 260, 261, 269, 447-453 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах виконавчого провадження № 63096228 за період з 01 жовтня 2020 року по 30 листопада 2021 року включно.
Стягнути з Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одну тисячу) гривень.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її оголошення.
Учасники справи:
Скаржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );
Заінтересована особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 );
Заінтересована особа: Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), старший державний виконавець Корєла Ольга Миколаївна (код ЄДРПОУ 34893684, адреса місцезнаходження: вулиця Гетьманська, будинок 7, місто Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200).
Повний текст ухвали складений 28 грудня 2021 року.
Суддя І.Г.Дубовенко