Справа № 182/4690/21
Провадження № 1-кп/0182/958/2021
Іменем України
28.12.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021041340000184 від 06.04.2021за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, фактично проживаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без зміни розміру застави, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні корисливого злочину за який передбачено покарання від 4 до 6 років позбавлення волі, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також в суді наявні інші кримінальні провадження щодо обвинуваченого. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання на вимогу суду доставлений не був, причини не доставки суду невідомі, у зв'язку з чим судом було постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, однак останній відмовився від участі в режимі відеоконференції. Враховуючи, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу є невідкладним та з урахуванням думки сторін кримінального провадження, наявності підтвердження надсилання даного клопотання обвинуваченому та відмову в його отриманні, судом постановлено розглянути вказане клопотання.
4.Захисник адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт за адресою місця мешкання сестри обвинуваченого, оскільки вважає зазначені прокурором ризики необґрунтованими та недоведеними, а сам обвинувачений бажає влаштуватись на роботу на відшкодувати завдану шкоду та не має наміру впливати на потерпілу та свідків.
5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив, оскільки ніхто не звернувся до суду із відповідним клопотанням, та підтримав раніше заявлене ним клопотання, вважаючи, що заявлені ризики продовжують існувати.
6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.
7.В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено до 29 грудня 2021 року включно.
8.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
9.Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
10.Згідно із вимогами ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
11.Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
12.Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України»)
13.«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти України»).
14.Стороною захисту не спростовується питання обґрунтованості підозри, а тому суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченими вказаних кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
15.Обґрунтовуючи клопотання прокурор послався на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.
16.При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
17.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
18.Суд враховує те, що обвинуваченому ОСОБА_3 інкримінується вчинення умисного корисливого тяжкого злочину, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років, його вік та стан здоров'я, соціальні зв'язки тому суд вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.
19.Суд також враховує, що станом на час розгляду заявленого клопотання сторони обвинувачення свідки та потерпіла по справі ще не допитані, також враховує і наявність інших кримінальних проваджень в суді, тому суд приходить до висновку, що ризики на які посилається прокурор не зменшились та продовжують існувати.
20.Також судом враховується і та обставина, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу та заявленого клопотання стороною захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу.
21.Щодо посилання сторони захисту на те, що обвинувачений бажає влаштуватись на роботу та відшкодувати шкоду потерпілій, то в даному випадку ці обставини не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
22.За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
23.На підставі викладеного клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
24.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.
Керуючись статтями 177, 179, 183, 197, 331, 369-372 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 24 лютого 2022 року включно.
4.Визначений раніше розмір застави для ОСОБА_3 у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб - залишити без змін.
5.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду, ОСОБА_3 , з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України на нього покладаються наступні обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, які будуть повернуті після скасування запобіжного заходу.
6.Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
7.Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1