Справа № 204/3298/21
Провадження № 2/204/1428/21 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
28 грудня 2021 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Самсонова В.В., розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 204/3298/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,-
В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.
04 листопада 2021 року представником позивачів ОСОБА_1 було подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 204/3298/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів. В обґрунтування даної заяви вказав, що позивачами було понесено судові витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають стягненню з відповідача.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивачів ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
В той же час, в судовому засіданні встановлено, що у даній справі 20 жовтня 2021 року було ухвалено заочне рішення (а.с. 88-91).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що а ні позивачами, а ні їх представником під час подачі позову до суду та надалі під час розгляду справи не було заявлено вимоги стосовно стягнення витрат на правову допомогу з відповідача, а підстав для стягнення даних витрат на підставі ч.ч. 5-6 ст. 142 ЦПК України у даній справі не встановлено, так як у даній справі ухвалено заочне рішення.
Крім цього, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Втім, з матеріалів справи вбачається, що даної заяви до закінчення судових дебатів стороною позивачів подано не було.
Згідно положень ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України і іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У частині же четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення Європейського суду з прав людини від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
До аналогічних висновків прийшов й Верховний Суд в своїй постанові від 07 травня 2018 року у справі № 553/3688/16-ц (провадження № 61-302св18).
Так само Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
А також, у рішенні від 03 квітня 2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року).
За таких обставин, з огляду на все вищевказане в сукупності, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 204/3298/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 134, 141, 142, 182-183, 246, 258-261 ЦПК України, суддя,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 204/3298/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Самсонова