Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 грудня 2021 р. Справа№200/10956/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
27 серпня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 18.06.2021 №057150009189 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку за Списком №2;
- зобов'язання зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 всі періоди трудової діяльності, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.09.1980 та врахувати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №03.03.01-690 від 24.05.2021, 23.07.2021 періоди роботи з 28.09.2000 по 23.07.2007 (весь період за Списком №2) 6/9/26 (шість років дев'ять місяців 26 днів) та з 03.09.1981 по 27.11.1981 (за Списком №2) 0/2/25 (два місяці двадцять п'ять днів) та врахувати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №19 від 02.06.2021;
- зобов'язання повторно розглянути заяву від 11.06.2021 №5706 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 розділу XIV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що 11 червня 2021 року ним через веб-портал подана заявою №5706 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у відповідності до п.2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 18 червня 2021 року рішенням 057150009189 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком № 2 у відповідності до п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за списком №2. Позивач вважає, що відповідачі неправильно розрахували пільговий стаж, необхідний для зниження пенсійного віку, а саме безпідставно не зарахували до пільгового стажу період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001 у зв'язку із не проведенням атестації робочого місця. В довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №03.03.01-690 від 24.05.2021 вказано, що професія, посада слюсар-ремонтник атестована згідно з наказами по комбінату за результатами атестації робочих міст №118 від 07.06.1994 - первинна атестація, №427 від 28.11.2000. За твердженням позивача його загальний страховий стаж згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 від 02.09.1980 складає 39 років 06 місяців 22 днів, з них пільговий стаж роботи за списком №2 - 06 років 9 місяців 26 днів та за списком №1 - 02 місяці 25 днів. Загалом пільговий стаж роботи складає - 7 років 21 день.
Позивач вважає, що має право на призначення на пільгових умовах пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 розділу XIV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки, був зайнятий повний робочий день на роботах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, так як має не менше половини стажу, встановленого цим Законом, на зазначених роботах.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнало, просило відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Позивач звернувся з заявою від 11.06.2021 про призначення пенсію за віком на пільгових умовах згідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. За принципом екстериторіальності, встановленим пп. 2 п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області про що винесено рішення №057150009189 від 18.06.2021 про відмову в призначенні пенсії, яке було додане до електронної пенсійної справи. Рішенням встановлено, що вік ОСОБА_1 становить 58 років 1 місяць 8 днів, загальний страховий стаж 39 років 6 місяців 22 дні, стаж за Списком №1 - 2 місяці 24 дні, стаж за Списком №2 - 5 років 10 місяців 4 дні (в Рішенні №057150009189 від 18.06.2021 помилково зазначено 2 роки замість 5 років). У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, управлінням було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001, так як відповідно до довідки ПрАТ «МК Азовсталь» першу атестацію на підприємстві проведено 07.06.1994р., а наступну - 28.09.2001р., тобто більш ніж через 5 років, що не відповідає вимогам п.4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонський області подало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало в повному обсязі, просило відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. 11 червня 2021 року позивач через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області та 18 червня 2021 року прийнято рішення № 057150009189 про відмову у призначенні пенсії. За наданими позивачем документами до пільгового стажу роботи за списком №1 зараховано період роботи з 03.09.1981 по 27.11.1981 (2 місяці 24 дні), за списком №2 - період роботи з 28.09.2001 по 23.07.2007 (5 років 9 місяців 27 днів). До пільгового стажу роботи за списком №2 не зараховано період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001 на посаді слюсаря-ремонтника в ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», оскільки пільговий характер роботи в зазначений період не підтверджено результатами атестації робочих місць. У позовній заяві позивач посилається на наказ від 28.11.2000 № 427 «Про результати атестації робочих місць», проте, копію вказаного наказу разом із заявою про призначення пенсії позивачем не надано, в трудовій книжці записи про проведення атестації робочого місця у період роботи позивача з 28.09.2000 по 27.09.2001 з посиланням на зазначений наказ відсутні. Крім того, у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.05.2021 №03.03.01-690 зазначено, що професія слюсар-ремонтник атестована згідно з наказами по комбінату за результатами атестації робочих місць №118 від 07.06.1994 - первинна атестація; №315 від 28.09.2001; № 300 від 18.09.2006. Посилання на наказ від 28.11.2000 № 427 «Про результати атестації робочих місць» у пільговій довідці також відсутнє.
01 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.
01 вересня 2021 року від відповідача витребувані докази.
22 вересня 2021 року розгляд справи продовжений за правилами загального позовного провадження.
05 жовтня 2021 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
06 грудня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 грудня 2021 року.
У судове засідання, призначене на 21 грудня 2021 року, сторони не з'явилися, про дату час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та відсутня потреба заслуховувати свідка чи експерта, і всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд, керуючись частиною 9 статті 205 КАС України, вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
11 червня 2021року ОСОБА_1 через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви були додані наступні документи:
- Паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 02.08.1996;
- Картку фізичної особи-платника податків;
- Військовий квиток НОМЕР_3 ;
- Трудову книжку НОМЕР_1 , дата заповнення 02.09.1980, згідно з записами якої позивач працював:
з 03.09.1981 по 27.11.1981 - в Ждановському прокатно-штампувальному заводі в прокатному цеху на посаді підручного вальцювальника стану гарячої прокатки 2 розряду,
з 28.09.2000 по 23.07.2007 - в ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на посаді слюсаря-ремонтника газового цеху;
- Довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 02.06.2021 № 19, видану ТОВ «Завод «Октябрь», згідно з якою Позивач з 03.09.1981 по 27.11.1981 працював повний робочий день в Ждановському прокатно-штампувальному заводі в прокатному цеху на посаді підручного вальцювальника стану гарячої прокатки 2 розряду з посиланням на Список № 1, розділ III підрозділ За, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173;
- Довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.05.2021 №03.03.01-690, видану Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», згідно з якою Позивач працював повний робочий день при повному робочому тижні на «Металургійному комбінаті «Азовсталь» з 28.09.2000 по 23.07.2007 та виконував роботи у газовому цеху (одержання газів у процесі металургійного виробництва) за професією, посадою слюсар-ремонтник, з посиланням на Список № 2, розділ VІІa, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;
- Довідки від 02.06.2021 № 19, видані ТОВ «Завод «Октябрь» про періоди роботи Позивача та про реорганізацію підприємства;
- Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 10.06.2021 №219, видану Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз»;
- Копію наказу ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» від 07.06.1994 №118 «Про результати атестації робочих місць», та копію переліку робочих місць до цього наказу, згідно з яким за списком № 2 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення слюсарям- ремонтникам газового цеху;
- Копію наказу ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» від 28.09.2001 № 315тр «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» та копію переліку робочих місць до цього наказу, згідно з яким за списком №2 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення слюсарям-ремонтникам газового цеху;
- Копію наказу ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» від 18.09.2006 №300 «Про результати атестації робочих місць на ВАТ «МК “Азовсталь» в 2005-2006 роках» та копію переліку робочих місць до цього наказу, згідно з яким за списком №2 підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення слюсарям-ремонтникам газового цеху.
18 червня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення № 057150009189 про відмову у призначенні пенсії. За наданими позивачем документами до пільгового стажу роботи за списком №1 зараховано період роботи з 03.09.1981 по 27.11.1981 (2 місяці 24 дні), за списком №2 - період роботи з 28.09.2001 по 23.07.2007 (5 років 9 місяців 27 днів). До пільгового стажу роботи за списком №2 не зараховано період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001 на посаді слюсаря-ремонтника в ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», оскільки пільговий характер роботи в зазначений період не підтверджено результатами атестації робочих місць.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).
Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року №401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах […].
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Судом встановлено, що на час звернення позивача за призначенням пенсії його вік становив 58 років 1 місяць 8 днів, загальний страховий стаж 39 років 6 місяців 22 дні, стаж за Списком №1 - 2 місяці 24 дні, стаж за Списком №2 - 5 років 10 місяців 4 дні. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001, так як відповідно до довідки ПрАТ «МК Азовсталь» першу атестацію на підприємстві проведено 07.06.1994, а наступну - 28.09.2001, тобто більш ніж через 5 років, що не відповідає вимогам пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Щодо відсутності атестації робочих місць суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок №442) та розробленими на виконання вказаної постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, як вбачається із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до пункту 10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Тобто, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
В той же час, за приписами пункту 4 Порядку №442 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Таким чином, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах, що є неправомірним. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. У свою чергу особа, яка працює на посаді, та по якій має, бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна дійти висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, за якими документи з атестації робочих місць відсутні з незалежних від них причин, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року.
Отже, період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001 підлягає зарахуванню в пільговий стаж позивача.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 всі періоди трудової діяльності, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.09.1980 та врахувати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №03.03.01-690 від 24.05.2021, 23.07.2021, періоди роботи з 28.09.2000 по 23.07.2007 (весь період за Списком №2) 6/9/26 (шість років дев'ять місяців 26 днів) та з 03.09.1981 по 27.11.1981 (за Списком №2) 0/2/25 (два місяці двадцять п'ять днів) та врахувати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №19 від 02.06.2021 не підлягають задоволенню, оскільки за наслідками судового розгляду встановлено, що до пільгового стажу не зарахований період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001 на посаді слюсаря-ремонтника в ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», а позивачем не подано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів зворотного.
З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України відповідно до яких у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Тому, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення, прийнятого другим відповідачем, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 11 червня 2021 року та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001 на посаді слюсаря-ремонтника в ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань другого відповідача, оскільки права позивача були порушені спірним рішенням, а вимога про зобов'язання вчинити певні дії має похідний характер (частина 1 статі 139 КАС України).
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 193, 205, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії 057150009189, прийняте 18 червня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11 червня 2021 року та прийняти відповідне рішення, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 28.09.2000 по 27.09.2001 на посаді слюсаря-ремонтника в ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 всі періоди трудової діяльності, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.09.1980 та врахувати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №03.03.01-690 від 24.05.2021, 23.07.2021, періоди роботи з 28.09.2000 по 23.07.2007 (весь період за Списком №2) 6/9/26 (шість років дев'ять місяців 26 днів) та з 03.09.1981 по 27.11.1981 (за Списком №2) 0/2/25 (два місяці двадцять п'ять днів) та врахувати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №19 від 02.06.2021, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонський області судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 .
Повний текст рішення складений 28 грудня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя А.І. Циганенко