Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/7668/21
Провадження № 2-адр/644/4/21
16.12.2021
Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/7668/21
Провадження № 2-адр/644/4/21
16.12.2021
іменем України
(додаткове)
16 грудня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Коломієць О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача про визначення розміру судових витрат у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
учасники справи: представник позивача - адвокат Бабенко С.Ю., представник відповідача Тупікова О.О.,
23.11.2021 рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення був задоволений.
30.11.2021 року позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу. ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 10000 грн. витрат на оплату правових послуг, при цьому посилався на те, що відповідно до умов додаткової угоди № 2 до договору про надання правової допомоги № 002 від 10.02.2021 сторонами було визначено, що розмір фіксованого гонорару за виконання доручення з надання правових послуг становить 10000 грн. Надання адвокатом всього комплексу погоджених послуг підтверджується актом прийому-прийняття послуг та квитанціями про їх оплату.
Відповідач подав до суду заперечення проти ухвалення додаткового рішення, в якому посилався на необґрунтованість розміру витрат позивача на правову допомогу посилаючись на їх завищеність.
Суд, перевіривши надані документи на підтвердження витрат на правничу допомогу, доходить такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підставі ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За правилами ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом ст. 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови поверненню тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 дійшов висновків про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також у постанові від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16 Верховний Суд прийшов до висновків про те, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
Судом встановлено, що 10.02.2021 року між адвокатом Бабенком С.Ю. (свідоцтво про право на зняття адвокатською діяльністю № 002485) та Асмоловим О.О., укладено договір про надання правової допомоги. Пунктом 4.2. даного договору було визначено, що порядок обчислення гонорару визначається у додатковій угоді до договору про надання правової допомоги. 04.08.2021 між адвокатом та позивачем було укладено додаткову угоду, пунктом 2 якої визначено, що розмір фіксованого гонорару за надання правничої допомоги становить 10000 грн.
Відповідно до акту прийняття-передачі послуг від 27.11.2021 року до договору про надання правової допомоги № 002 від 10.02.2021 року, адвокатом Бабенком С.Ю. надано ОСОБА_2 такі правові послуги: первісна консультація та узгодження правової позиції; аналіз законодавства щодо спірних правовідносин, складання адміністративного позову, участь у судових засіданнях, складання заяви про ухвалення додаткового рішення.
Оплата ОСОБА_1 гонорару адвокату Бабенку С.Ю. на суму 10000 грн підтверджена квитанціями до прибуткового касового ордеру від 04.08.2021, від 10.08.2021 та від 13.08.2021.
Дослідивши матеріали справи, зміст позову, надані позивачем до суду докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, заперечення відповідача проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи категорію та рівень складності справи, яка судом розглядалась у порядку спрощеного провадження, поширеність у судовій практиці подібних спірних правовідносин, беручи до уваги критерій співмірності заявлених до відшкодування витрат із наданими адвокатом послугами, витраченим адвокатом часом та обсягом виконаних робіт, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню, є сума у розмірі 5000 грн.
На підставі викладеного вище, ст. 132-143, 252 КАС України, суд
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з Харківської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
В решті заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шевченко С.В.