Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 грудня 2021 р. Справа№200/13030/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, юридична адреса: 54020, Миколаївська обл.., м. Миколаїв, вул.. Морехідна, 1) про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення від 10.06.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії згідно п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
2) визнати протиправним та скасувати рішення від 16.07.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії згідно п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду роботи з 21.07.1997 по 02.10.1998 на ТОВ «РАКС» в якості майстра гірничого підземного з повним робочим днем в шахті, та з 02.03.1999 по 24.01.2000 в якості майстра гірничого підземного з повним робочим днем в шахті;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виконати рішення від 02.06.2021 №057350004317 про призначення пенсії ОСОБА_2 пенсії за віком з 25.05.2021 довічно.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що прийняті відповідачами рішення про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах є такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та підлягають скасуванню.
25.05.2021 через Веб-портал позивачем було подано до ГУ ПФУ в Донецькій області заяву з повним пакетом документів для призначення пенсії за віком.
Відповідно до рішення від 02.06.2021 №057350007317 про призначення пенсії позивачу була призначена пенсія за віком в розмірі 17690 грн. станом з 25.05.2021 по 30.06.2021, в розмірі 18540 грн. з 01.07.2021 по 01.12.2021. Однак станом на час подання уточненого адміністративного позову позивач не отримав пенсійні виплати починаючи з 25.05.2021 з незрозумілих підстав.
Натомість 08.07.2021 спеціаліст Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_3 у паперовому вигляді повторно прийняла у позивача той же пакет документів, який вже був направлений позивачу через Веб-портал 25.05.2021, та згідно якого з 25.05.2021 начебто призначена пенсія.
Не дочекавшись пенсійних виплат 11.08.2021 позивач направив звернення до ГУ ПФУ в Донецькій області та до Пенсійного фонду України.
31.08.2021 позивач отримав відповідь з ГУ ПФУ в Донецькій області від 20.08.2021 №10725-12031/Б-15//-0500/21, з якого вбачається, що позивачу 10.06.2021 за № 057350004317 та 16.07.2021 за №057350004522 було відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 10.06.2021 № 057350004317 позивачу було не зараховано до пільгового стажу період роботи з 21.07.1997 по 02.10.1998 на ТОВ «РАКС» в якості майстра гірничого підземного, оскільки не надана довідка про підземні спуски в шахту, також відсутня реєстрація довідки.
У рішенні ГУ ПФУ в Миколаївській області від 16.07.2021 №057350004522 позивачу відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 02.03.1999 по 24.01.2000, оскільки зазначена в записах трудової книжки посада «горный мастер подземный» відсутня в переліку посад до наказу про атестацію від 29.11.1994 №417; з 25.01.2000 по 27.01.2000 (два дні) оскільки наявна перерва в атестації робочих місць за умовами праці.
Позивач зазначає, що дана інформацію не відповідає дійсності, бо саме в довідці №209 від 07.07.2021 зазначено, що атестація робочих місць була проведена наказом по шахті №417 від 29.11.1994.
Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечило проти задоволення зазначених вимог позивача, просило у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Так, у наданому відзиві на позовну заяву зазначено, що 25.05.2021 позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що рішенням №057350004317 від 03.06.2021 позивачу було призначено пенсію з 25.05.2021, що підтверджується протоколом призначення пенсії. Додатково повідомляє, що відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсій», пенсійні виплати за травень 2021 по листопад 2021 були нараховані та будуть виплачені 25.11.2021.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 21.07.1997 по 02.10.1998 ТОВ «РАКС», ГУ ПФУ в Донецькій області вказав, що при поданні заяви про призначення пенсії від 25.05.2021 позивачем не додано довідку про підземні спуски в шахту. Також, позивачем при наданні документів була надана довідка про підтвердження наявного трудового стажу за період роботи з 21.07.1997 по 02.10.1998 та ТОВ «РАКС» не встановленого зразку, а саме: відсутня дата і номер реєстрації. Зазначені обставини унеможливлюють зарахувати до пільгового стажу періоди роботи - з 21.07.1997 по 02.10.1998.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 02.03.1999 по 21.01.2000 в якості майстра гірничого підземного з повним робочим днем в шахті, управління зазначає, що відповідно до розрахунку стажу період роботи ОСОБА_2 з 02.03.1999 по 24.01.2000 зараховано до пільгового стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надало суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечило проти задоволення зазначених вимог позивача, просило у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Так, у наданому відзиві на позовну заяву зазначено, що 08.07.2021 позивач звернувся із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком до ГУПФУ в Донецькій області.
16.07.2021 ГУ ПФУ в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №057350004522 про відмову в призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 та пункту 3 статті 114 Закону №1058-IV.
Зазначив, що відповідно до записів трудової книжки позивач працював, зокрема, гірничим майстром підземним. Вищевказана посада відсутня в переліку посад до наказу про атестацію від 29.11.1994 №417. тому, відсутня підстави для зарахування періоду роботи позивача з 02.03.1999 по 24.01.2000 до пільгового стажу. Період з 25.01.2000 по 27.01.2000 також не зараховано до пільгового стажу, оскільки наявна перерва в атестації робочих місць за умовами праці.
Позивач не погодившись з доводами відповідача-1 викладеними у відзиві на позовну заяву надав суду відповідь на відзив, відповідно до якого підтримав викладені у позовній заяві обставини та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не погодившись з доводами позивача викладеними у відповіді на відзив, надав суду заперечення на відповідь на відзив.
Також, від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що пенсія в розмірі 95844,52 грн. за період з 25.05.2021 по 25.11.2021 нарахована та виплачуватиметься з Державного бюджету України за умови наявності додаткових коштів на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «про підвищення престижності шахтарської праці», що підтверджується витягами з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплата пенсій».
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є особою, що претендує на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач -1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Відповідач -2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
25.05.2021 ОСОБА_1 через Веб-портал звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою та пакетом документів для призначення пенсії за віком.
02.06.2021 рішенням Добропільського об'єднаного управління ПФУ №057350007317 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком. Відповідно до вказаного рішення страховий стаж ОСОБА_1 складає 46 років 2 місяці 3 дні; додаткові роки за Списком №1 22 роки 0 місяців 0 днів, в тому числі: Роботи підземні, професії за пост. №202 (25) 25 років 2 місяців 18 днів.
Відповідно до довідки від 09.06.2021 №1474/02 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Добропільському об'єднаному управління пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком з 25.05.2021 довічно /а.с.20/.
10.06.2021 рішенням №057350004317 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування гр. ОСОБА_2 » до пільгового стажу не зараховано періоди роботи заявника:
- 21.07.1997 по 02.10.1998 ТОВ «РАКС» в якості майстра гірничого, підземного, оскільки не надана довідка про підземні спуски в шахту, а також відсутня реєстрація довідки.
- 02.10.2015, 07.10.2015, 28.11.2015, 29.11.2019 ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропілля-видобуток» в якості гірника очисного вибою підземного, оскільки згідно довідки №175 від 26.05.2021 про пільговий характер роботи ОСОБА_2 перебував у відпустці без збереження заробітної плати.
Оскільки заявником не надано необхідні документи, які засвідчують простій підприємства пов'язаний з виробничою необхідністю, зарахувати період роботи з 01.04.2020 по 05.04.2020 та з 07.06.2020 по 12.07.2020 до пільгового стажу підстав не має.
За таких обстави відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 25 років /а.с. 28/.
08.07.2021 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №8 із заявою за призначенням/перерахунком пенсії.
02.09.2021 позивач звернувся до Пенсійного фонду України іх скаргою на бездіяльність та невиконання вимог ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» /а.с.25/.
14.09.2021 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило ОСОБА_4 , що за результатами розгляду електроної заяви від 25.05.2021 №2705 про призначення пенсії за віком було винесено рішення від 10.06.2021 №057350004317 про відмову в призначенні пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу. 08.07.2021 заявником повторно надано заяву №3530, після розгляду якої прийнято рішення №057350004522 щодо відмови в зв'язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу на підземних гірничих роботах /а.с. 27/.
16.07.2021 рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області №057350004522 ОСОБА_2 за доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.03.1999 по 24.01.2000, оскільки зазначена в записах трудової книжки посада «горный мастер подземный» відсутня в переліку посад до наказу про атестацію від 29.11.1994 №417; період роботи з 25.01.2000 по 27.01.2000 оскільки наявна перерва в атестації робочих місць за умовами праці /а.с.29/.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_2 , в межах спірних правовідносин, період роботи з 21.07.1997 по 02.10.1998 не зараховано до стажу позивача, період роботи з 25.01.2000 по 27.01.2000 зараховано до пільгового стажу за ст. 14 пост. 2020, підземні, сп. 1, р.1, п-р.1, п.а-в. /а.с. 139/.
Трудова книжка ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 , містить, зокрема наступні записи:
запис №8 - 21.07.1997 прийнятий в ПП «Ракс» гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею (нак. №1 від 21.07.1997);
запис №9 - 02.10.1998 звільнений за ст. 38 КЗпП України у за власним бажанням (нак. №17 від 02.10.1988);
запис №11 - 01.03.1999 призначений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті (нак. №10к від 26.02.1999);
запис №12 -01.04.2000 призначений заступником начальника ділянки підземним з повним робочим нем в шахті (нак. №16к від 14.04.2000). /а.с.8-10/.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачами, як фізичною особою та суб'єктами владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Нормами статті 114 Закону № 1058 визначається порядок та умови призначення пенсі за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно частини першої зазначеної статті право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до положень частини третьої статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Нормами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Як встановлено судом, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед записами у трудовій книжці позивача.
Підставою для не зарахування відповідачем-1 10.06.2021 в рішенні №057350004317 періоду трудової діяльності позивача 21.07.1997 по 02.10.1998 ТОВ «РАКС» в якості майстра гірничого, підземного, вказано відсутність довідки про підземні спуски в шахту, а також відсутня реєстрація довідки.
Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 містить, зокрема записи про роботу в період з 21.07.1997 по 02.10.1998 (записи 8-9 трудової книжки).
Вказані періоди роботи підтверджені та зафіксовані в трудовій книжці позивача. Записи у трудовій книжці позивача виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу не має бути обов'язковою умовою для такого підтвердження.
Відповідно до записів трудової книжки, позивач у спірний період працював на підземних роботах, що відноситься до пільгового стажу.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії у позивача наявний пільговий стаж роботи, який підтверджується записами у трудовій книжці.
Відповідно до довідки б/н б/д ТОВ «РАКС» уточнюючої особливий характер роботи або умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії ОСОБА_5 працював в ТОВ «РАКС» гірничим майстром підземним з 21.07.1997 по 02.10.1998, що передбачено списком 1. Підстава наказ №1 від 21.07.1997 року 1 рік 2 місяці 11 днів. атестація робочих місць проведена 05.01.1988 року. Підстава особова картка /а.с.79/.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років”.
Розділом 1 “Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт” цього Списку передбачено, що правом на пенсію за статтею 14 Закону N 1788-ХИ (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджувальних шахт для видобутку вугілля.
Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18 листопада 2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, зайняття повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за відповідним Списком, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XIIта ч. 1ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 93 року N 637(далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років,установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств,установ,організацій або їх правонаступників (додаток5).
У довідці має бути вказано:періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ,підрозділ,пункт,найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, зазначеним Порядком передбачено у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою.
Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що записи у трудовій книжці проведено у відповідності та з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29 липня 1993 року № 58, а також місять всю необхідну інформацію про характер виконуваною позивачем роботи, зокрема, повний робочий день під землею.
Отже, суд дійшов висновку, про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача період роботи з 21.07.1997 по 02.10.1998 до пільгового стажу позивача.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що рішення від 10.06.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 057350004317 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії згідно п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду з 02.03.1999 по 24.01.2000 в якості майстра гірничого підземного з повним робочим днем в шахті, суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_2 , період роботи з 25.01.2000 по 27.01.2000 зараховано до пільгового стажу за ст. 14 пост. 2020, підземні, сп. 1, р.1, п-р.1, п.а-в. /а.с. 139/.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про скасування рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії від 16.07.2021 №057350004522 та відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Щодо позовних вимог про зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виконати рішення від 02.06.2021 №057350004317 про призначення пенсії ОСОБА_2 пенсії за віком з 25.05.2021 довічно, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що пенсія позивача в розмірі 95844,52 грн. за період з 25.05.2021 по 25.11.2021 нарахована та виплачуватиметься з Державного бюджету України за умови наявності додаткових коштів на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «про підвищення престижності шахтарської праці», що підтверджується витягами з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплата пенсій».
Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 47 Закону № 1058-IV).
Враховуючи положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд приходить висновку, що відповідач зобов'язаний проводити виплату пенсії позивач з моменту її призначення, тобто з 25.05.2021 року.
Стосовно посилання відповідача на те, що виплата пенсії позивачу як внутрішньо переміщеній особі проводиться на підставі постанови КМУ "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" № 637 року від 05 листопада 2014 року, яка визначає, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, суд до уваги не приймає, оскільки Конституційний Суд України у своїх рішеннях № 20-рп/2011 від 26.12.2011р. і № 2-рп-99 від 02.03.1999 р. висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Крім того, суд звертає увагу, що зазначена постанова не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Отже, враховуючи, що пенсія, яка призначена позивачу є виплатою довічною та постійною, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог Конституції України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд наголошує, що відповідач в межах своїх повноважень вирішив призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідач самостійно визначив суму заборгованість по пенсії за період з 25.05.2021 по 25.11.2021 в розмірі 95844,52 грн.
Проте, позивач протиправно не виплатив позивачу пенсію з 25.05.2021 по 25.11.2021 в розмірі 95844,52 грн., у зв'язку з чим, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 25.05.2021 по 25.11.2021 в розмірі 95844,52 грн., яка самостійно нарахована відповідачем.
Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, можливість звернення до суду із відповідним позовом пов'язується із наявністю порушеного права (свободи чи інтересу) особи, яка звертається до суду.
Суд зауважує, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях та не може бути умовним, у тому числі таким, що стосується можливих порушень, які будуть (або не будуть) вчинені суб'єктом владних повноважень у майбутньому. Отже, позовні вимоги позивача в цій частині не можуть бути визнані судом обґрунтованими з огляду на що суд у їх задоволенні відмовляє.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно наявних матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із наведеним, враховуючи, що позов судом задоволений частково, суд приходить до висновку, що з відповідачів, а саме за рахунок їх бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у сумі 340,50 грн. та за рахунок їх бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області у сумі 340,50 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, юридична адреса: 54020, Миколаївська обл.., м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1) про визнання рішень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 10.06.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії згідно п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визнати протиправним та скасувати рішення від 16.07.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії згідно п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 21.07.1997 по 02.10.1998 на ТОВ «РАКС» в якості майстра гірничого підземного з повним робочим днем в шахті.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період 25.05.2021 по 25.11.2021 в розмірі 95844(дев'яносто п'ять тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 52 копійки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 340 (триста сорок) грн. 50 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 340 (триста сорок) грн. 50 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Толстолуцька