28 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3114/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 25 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з транспортного податку в сумі 25 000,00 грн, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 26 червня 2016 року №131786-13. Як зазначив позивач, ним вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкових вимоги від 02.02.2017 року №2245-17, однак вони не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. З наведених підстав позивач просив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 25 000,00 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 29.11.2019 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 140/3330/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №131786-13 від 29.06.2016 та вимоги про сплату боргу від 02.02.2017 № №2245-17.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 провадження у даній справі поновлено, у зв'язку із тим, що обставини, які були підставою для зупинення провадження, відпали.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Перевіривши доводи позовної заяви за наявними у матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
29 червня 2016 року контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №131786-13, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у сумі 25 000,00 грн.
Відповідно до довідки про заборгованість за платежами до бюджету станом на 16.09.2019 за відповідачем облікована заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25 000,00 грн (а.с. 5).
Несплата відповідачем податкового боргу у сумі 25000,00 грн стала підставою для звернення ГУ ДПС у Волинській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 381. статті 38 ПК України).
У розумінні підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з підпуктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
Як вказано у підпункті 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
На підставі Переліку об'єктів оподаткування транспортним податком Головним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України формуються та надаються податковому органу відомості, необхідні для нарахування транспортного податку фізичним особам, внесеним до Єдиного державного реєстру легкових автомобілів та їх власників.
Згідно з підпунктами 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Підпунктом 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України встановлено, що строк сплати транспортного податку фізичними особами становить 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №131786-13, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн. надіслане на вказану вище адресу рекомендованим порядком з повідомленням про вручення (а. с. 11).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення- рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Пунктом 45.1 статті 45 ПК України закріплено обов'язок платника податків - фізичної особи визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Також відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до довідки оператора поштового зв'язку від 06 вересня 2016 року податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року №131786-13 вручене адресату (а. с. 11).
ОСОБА_1 податкове зобов'язання з транспортного податку у строк, визначений підпунктом 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України, не сплатила, податкове повідомлення-рішення не оскаржила. Тому таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
02 лютого 2017 року податковий орган сформував та надіслав позивачу податкову вимогу №2245-17, з якої вбачається, що станом на 01 лютого 2017 року загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 26 287,12 грн (а. с. 8).
Відповідно до довідки оператора поштового зв'язку податкова вимога від 02 лютого 2017 року №2245-17 повернута адресату з причини "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 9).
Про наявність у позивача податкового боргу в сумі 25 000,00 грн свідчить розрахунок сум податкового боргу, довідка про наявність заборгованості за платежами до бюджету, витяг з ІТС «ПБ» (а. с. 5, 6, 14-15, ). Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.
Як визначено пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Предметом даного спору є стягнення із ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 25 000,00 грн. Таке стягнення зумовлене прийняттям Головним управлінням ДПС у Волинській області податкового повідомлення-рішення №131786-13 від 29.06.2016 та вимоги про сплату боргу від 02.02.2017 № №2245-17.
Вказані повідомлення рішення та вимога про сплату боргу були предметом розгляду в судовій справі №140/3330/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №131786-13 від 29.06.2016 та вимоги про сплату боргу від 02.02.2017 № №2245-17.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №140/3330/19 вищевказаний позов був задоволений частково: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області №131786-13 від 29.06.2016 та вимогу про сплату боргу від 02.02.2017 №2245-17. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №140/3330/19 - без змін.
Таким чином, рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/13788/20 набрало законної сили 28.04.2020.
Отже, оскаржувані податкове повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу скасовані у судовому порядку.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення №131786-13 від 29.06.2016 та вимогу про сплату боргу від 02.02.2017 №2245-17 Головного управління ДПС у Волинській області визнано протиправними та скасовано рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №140/3330/19.
Враховуючи вищевикладене, податковий борг в сумі 25 000,00 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №131786-13 від 29.06.2016 та вимоги про сплату боргу від 02.02.2017 №2245-17, які визнано судом протиправними та скасовано в судовому порядку, є неузгодженими, а тому правові підстави для його стягнення за рішенням суду, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, нормами Податкового кодексу України суд
В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич