Справа № 640/5303/19
н/п 1-кп/953/179/21
"28" грудня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського районного суду в м. Харкова клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе Балаклійського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, який одружений, має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, -
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, тому існують обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5, ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик можливості обвинуваченого переховування від суду та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, які на теперішній час не зменшились та виправдовують обґрунтовано обраний запобіжний захід.
Прокурор ОСОБА_6 підтримав клопотання.
Потерпілі в судове засідання не з'явились.
Обвинувачений ОСОБА_9 покладався на думку суду , а його захисники вважали що ризики значно зменшились та посили вирішити питання про обрання більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.
Вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.11.2021 обвинуваченому ОСОБА_9 продовжено строк тримання під вартою до 15.01.2022 включно.
До спливу продовженого строку, судове провадження не завершено.
Прокурор у вищезазначеному клопотанні зазначає, що продовжують існувати обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Вагомою підставою для вирішення питання щодо необхідності ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, підтверджується тяжкістю покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 , що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Тяжкість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
Щодо ризику про вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд також погоджується з тим, що цей ризик продовжує існувати, оскільки ОСОБА_9 раніше судимий, на день затримання не був працевлаштований, до Київського районного суду м. Харкова під час розгляду кримінального провадження надійшов ще один обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_9 , що свідчить про існування підстав вважати, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність чи вчинить інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, існування ризиків, на які посилається у клопотанні прокурор, підтверджуються вищенаведеними обставинами. В той же час, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Враховуючи існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, застосування більш м'яких запобіжних заходів на теперішній час є неможливим, а тому продовжує строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ч.1 ст.183, ч.5 ст.176 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається, оскільки ОСОБА_9 обвинувачують, у в тому числі у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень з застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 331, 369 КПК України, суд,-
постановив :
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого - задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 25.02.2021 включно.
Встановити строк дії даної ухвали до 25.02.2022 включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Головуючий: суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3