Справа № 624/937/21
провадження № 2/624/388/21
24 грудня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крапівки Т.В. у цивільній справі №624/937/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовіченко Світлани Олександрівни, Кегичівської селищної ради Харківської області, Головного управління держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування, -
У провадженні Кегичівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа №624/937/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовіченко Світлани Олександрівни, Кегичівської селищної ради Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування.
Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 20.12.2021.
24.12.2021 до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді Крапівки Т.В., який обґрунтований наступним. Позивач вважає, що суддя Крапівка Т.В. має особисте, не об'єктивне відношення до нього, яке виразилась у тому, що 17.11.2021 та 08.12.2021 суддя проходячи повз нього та його тітки ОСОБА_2 по ринку, розташованому в смт. Кегичівка, Харківської області по вул. Миру не привіталася. Позивач зазначає, що це спричинило йому та його тітці моральні переживання, страждання та відсутність довіри до судді.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
В розумінні п. п. З, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч.3 ст. 40 ЦПК України).
Згідно з ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд приходить до висновку про розгляд питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши доводи заяви про відвід, матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 4 ст.36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Окрім того, ЄСПЛ щодо наявності належних сумнівів у неупередженості суду встановлює два виключення: - несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44); - сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах, неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27липня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-чийого боку та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як у відношенні до суспільства в цілому, так і у відношенні до конкретних сторін судової справи, по якій він повинен винести рішення.
Аналогічні принципи закріплені в Кодексі суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 23.02.2013.
Узагальнюючи принципи поведінки судді, які знайшли своє відображення у нормах міжнародного права, практиці ЄСПЛ та Кодексу суддівської етики, слід зазначити, що суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.
Таким чином, позивачем не вказано жодного доказу, який підтверджує обґрунтованість заявленого відводу головуючому судді у справі, визначені статтею 36 ЦПК України.
Враховуючи, що позивачем не зазначено жодної законної підстави, передбаченої ст. 36 ЦПК України для відводу судді, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24 грудня 2021 року про відвід судді Крапівки Тетяни Валентинівни у цивільній справі № 624/937/21 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовіченко Світлани Олександрівни, Кегичівської селищної ради Харківської області, Головного управління держгеокадастру у Харківській області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Крапівка