24 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9023/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позов, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування наказу голови Державної служби України з безпеки на транспорті Єгора Прокопчука від 25.06.2021 №147-Д «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким позивачу оголошено догану.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу Укртрансбезпеки від 18.06.2020 №823-К «Про переведення Лущинського» перебуває на посаді головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг у Волинській області Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. В Укртрансбезпеці працює з 16.12.2015. Згідно з наказом Укртрансбезпеки від 26.10.2020 №1673-К тимчасово виконував обов'язки начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
16.08.2021 ОСОБА_1 отримав копію наказу від 25.06.2021 №147-Д «Про застосування дисциплінарного стягнення», відповідно до якого йому оголошено догану. Підставою прийняття наказу слугувала службова записка начальника Управління внутрішньої безпеки В.Лаврика від 23.04.2021 №35188/6.1/18-21.
Позивач в підтвердження протиправності оскаржуваного наказу посилається на те, що при вирішенні питання про накладення на нього дисциплінарного стягнення ні характеристика за підписом начальника управління ОСОБА_2 , ні його детальні пояснення, в яких були спростовані всі вказані у висновку зауваження, не були взяті до уваги.
Окрім того, позивач зазначає, що однією з гарантій прав державних службовців є, у т.ч. бути ознайомленим з матеріалами дисциплінарної справи, однак такі матеріали в порушення вимог статті 76 Закону України «Про державну службу» для ознайомлення не були надані, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості надати пояснення голові Укртрансбезпеки для прийняття рішення. Позивач також вказує, що обраний вид дисциплінарного стягнення згідно з нормами даного Закону має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця, а при його визначенні необхідно враховувати характер проступку, попередню бездоганну поведінку та відсутність дисциплінарних стягнень, однак суб'єкт владних повноважень декларативно та поверхнево підійшов до застосування вище вказаних положень.
Крім того, з характеристики ОСОБА_1 (головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг у Волинській області Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки) за підписом начальника управління ОСОБА_2 , вбачається, що за час роботи в управлінні зарекомендував себе грамотним, ініціативним, дуже відповідальним працівником. Неодноразово відзначений подяками та грамотами за успіхи в роботі, сумлінну працю та високий професіоналізм.
З наведених підстав позивач просить його позов задовольнити.
Ухвалою судді від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами (т.1, а.с.119).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити (т.1, а.с.122-129). В обґрунтування своєї позиції вказав, що наказом Укртрансбезпеки від 27.04.2021 №86-Д «Про порушення дисциплінарного провадження» на підставі службової записки начальника Управління внутрішньої безпеки В.Лаврика від 23.04.2021 №35188/6.1/18-21 відкрито дисциплінарне провадження з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку позивачем.
Вибірковим вивченням матеріалів виявлено неправомірні дії ОСОБА_1 при прийнятті необґрунтованих рішень у вигляді приписів щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, незважаючи на існування обґрунтованих підстав для застосування адміністративно-господарських штрафів.
Так, зокрема, за результатами розгляду справи за актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.10.2020 № 246551 встановлено, що здійснювалося перевезення небезпечних вантажів UN1210 згідно СМR6144303 без допуску транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, чим порушено наказ МВС України №656 від 04.08.2018, що є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу. Натомість ОСОБА_3 за результатами розгляду справи виніс припис від 14.12.2020 №271020.
Також за результатами розгляду справ за актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.10.2020 №227965 (припис від 23.11.2020 №270971), від 27.10.2020 №231856 (припис від 13.01.2021 №270020), від 28.11.2020 №253216 (припис від 10.02.2021 №271074), позивачем (який на той час виконував обов'язки керівника територіального органу Укртрансбезпеки), винесено приписи щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковими при здійсненні перевезень транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі. При цьому відсутність дозволу є підставою для застосування адміністративно-господарських штрафів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Крім того, мають місце випадки винесення ОСОБА_1 за виявленими фактами управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень з вимкненим контрольним пристроєм (тахографом) лише однієї постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.01.2021 №211775, однак при цьому в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.12.2020 №253479 відображено вчинення у період з 09.12.2020 по 13.12.2020 включно правопорушення за кожен день окремо. Вказані рішення ОСОБА_1 суперечать вимогам частини третьої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо. Внаслідок цього автомобільні перевізники уникали передбаченої Законом України «Про автомобільний транспорт» відповідальності у вигляді застосування значних сум адміністративно-господарських штрафів.
Також відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не забезпечив належного представництва інтересів Укртрансбезпеки в адміністративному суді через здійснення постійного і дієвого контролю за станом супроводження судових процесів та належного представлення уповноваженим представником інтересів Укртрансбезпеки у судових справах, по яких Укртрансбезпека та її територіальні органи є відповідачами.
Дисциплінарна комісія за результатами вивчення матеріалів дисциплінарної справи та отриманих пояснень вбачала наявність вини позивача у неналежному виконанні ним посадових обов'язків начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, відтак ОСОБА_3 правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, відповідач вказав, що ОСОБА_1 не подавав заяву на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, його звернення стосувалось надання копії дисциплінарної справи, що вимогами Закону України «Про державну службу» не передбачено.
З огляду на вищевказане Укртрансбезпека вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
У відповіді на відзив (т.3, а.с.49-53) позивач зазначив, що комісія, яка готувала висновок позапланової перевірки від 23.04.2021, вказує на порушення ним пунктів 1, 2, 3, 7, 10 посадової інструкції начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, затвердженої 12.11.2020 керівником Укртрансбезпеки. Однак, ОСОБА_1 зазначає, що за весь період тимчасового виконання обов'язків начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки згідно наказу від 26.10.2020 №1673-К суб'єкт призначення - Укртрансбезпека його не ознайомила з посадовою інструкцією начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, тому про що йдеться в пунктах 1, 2, 3, 7, 10 вказаної посадової інструкції - позивачу невідомо. Відтак, на думку позивача, він не вчиняв жодного дисциплінарного проступку, за яке можливе застосування дисциплінарного стягнення.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що оскільки ОСОБА_1 відповідно до наказу від 26.10.2020 №1673-К виконував обов'язки начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, тому у своїй діяльності керувався посадовою інструкцією начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, затвердженою Головою Укртрансбезпеки 12.11.2020 (т.3, а.с.63-64).
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.08.2005 по даний час перебуває на державній службі в Укртрансбезпеці, що підтверджується його трудовою книжкою (т.2, а.с.230-233).
Наказом Укртрансбезпеки від 18.06.2020 №823-к ОСОБА_1 переведений на посаду головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (т.1, а.с.23).
Наказом Укртрансбезпеки від 26.10.2020 №1673-к «Про покладення виконання обов'язків начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на Лущинського Михайла» на позивача покладено виконання обов'язків начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з 26.10.2020 на період до призначення в установленому порядку начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (т.1, а.с.24).
09.04.2021 Головою Укртрансбезпеки прийнято наказ за №203 «Про проведення позапланової перевірки», відповідно до якого утворено комісію з проведення позапланової перевірки службової діяльності Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, якій доручено провести у термін з 12.04.2021 по 15.04.2021 включно позапланову перевірку Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки згідно з планом-завданням на перевірку та надати Голові Укртрансбезпеки висновок про результати перевірки (т.1, а.с.38-40).
23.04.2021 комісією Укртрансбезпеки складено висновок позапланової перевірки, який службовою запискою голови комісії, начальника Управління внутрішньої безпеки Вадима Лаврика від 23.04.2021 скерований Голові Укртрансбезпеки для розгляду та подальшого прийняття рішення (т.1, а.с.180-197).
27.04.2021 на підставі службової записки начальника Управління внутрішньої безпеки В.Лаврика від 23.04.2021 №35188/6.1/18-21 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку Головою Укртрансбезпеки прийнято наказ за №86-д «Про порушення дисциплінарного провадження», яким порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг у Волинській області Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, та утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження (т.1, а.с.198-199).
15.06.2021 Дисциплінарної комісією з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Державної служби України з безпеки на транспорті, внесено Голові Укртрансбезпеки подання, в резолютивній частині якого викладено висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та підстав для його притягнення до відповідальності.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», у вигляді неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, вчинених через неправомірне прийняття рішень за актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 05.10.2020 №227965, від 27.10.2020 №246551, від 27.10.2020 №231856), від 28.11.2020 №253216, від 13.12.2020 №253479, а також недотримання вимог Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи у Державній службі України з безпеки на транспорті, затвердженого наказом Укртрансбезпеки від 16.07.2019 №292, при забезпеченні захисту прав та інтересів Укртрансбезпеки у справах №140/14980/20 за позовом ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 за позовом ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 за позовом ОСОБА_6 . Своїми діями та бездіяльністю ОСОБА_1 порушив пункти 6, 7 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пункт 1.2 Правил внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, затверджених наказом Укртрансбезпеки від 01.07.2016 №356 (зі змінами), а також пункти 1, 2, 3 посадової інструкції начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, затвердженої Головою Укртрансбезпеки 12.11.2020.
Дисциплінарна комісії рекомендувала Голові Укртрансбезпеки оголосити головному спеціалісту відділу надання адміністративних послуг у Волинській області Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Лущинському М.А. догану (т.1, а.с.241-248).
Наказом Голови Укртрансбезпеки від 25.06.2021 №147-д «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 оголошено догану (т.1, а.с.36-37). З даним наказом позивач ознайомлений 16.08.2021.
Надаючи правову оскаржуваному наказу, суд приходить до таких висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус позивача як державного службовця, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, врегульовано Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Як передбачено статтею 8 Закону №889-VIII, державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Як передбачено частиною шостою статті 31 Закону №889-VII служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
Пунктом 2 частини сьомої статті 31 Закону №889-VII визначено, що з метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб'єкт призначення може прийняти рішення про тимчасове покладення виконання обов'язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.
Строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці (частина восьма статті 31 Закону №889-VII).
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №889-VII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є, зокрема невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5).
До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина перша статті 66 Закону №889-VIII).
Отже, єдиною підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є факт вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно з частиною першою статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (частина друга статті 73 Закону №889-VII).
Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону №889-VIII, зокрема, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Відповідно до частин першої, третьої статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення (частина перша статті 74 Закону №889-VIII).
Як передбачено частинами першою, другою статті 77 Закону №889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця, дисциплінарне стягнення може бути застосоване не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку, а також не застосовується після спливу одного року після його вчинення, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину державного службовця, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом №889-VIII права державного службовця на участь у процесі з'ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з'ясування певних обставин та інше.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з оскаржуваним наказом стало подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Державної служби України з безпеки на транспорті, від 15.06.2021 №412/ДК/21, внесене в межах дисциплінарного провадження, яке порушено суб'єктом призначення з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ОСОБА_1 , головним спеціалістом відділу надання адміністративних послуг у Волинській області Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, дисциплінарного проступку.
Так, під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, вчинених через неправомірне прийняття рішень за актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також недотримання вимог Положення про порядок ведення претензійної та позовної роботи у Державній службі України з безпеки на транспорті, затвердженого наказом Укртрансбезпеки від 16.07.2019 №292. Крім того, комісія дійшла висновку про те, що своїми діями та бездіяльністю ОСОБА_1 порушив пункти 6, 7 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пункт 1.2 Правил внутрішнього службового розпорядку для державних службовців Державної служби України з безпеки на транспорті, затверджених наказом Укртрансбезпеки від 01.07.2016 №356 (зі змінами), а також пункти 1, 2, 3 посадової інструкції начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, затвердженої Головою Укртрансбезпеки 12.11.2020.
При цьому, як встановлено судом, приводом для таких висновків стало неправомірне, на думку комісії, прийняття ОСОБА_1 , як виконуючим обов'язки начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, рішень у вигляді приписів щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт від 23.11.2020 № 270971, від 14.12.2021 № 270021, від 11.01.2021 № 271074, від 08.02.2021 № 271103 за результатами розгляду справ за актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.10.2020 №227965, від 27.10.2020 №246551, від 27.10.2020 №231856, від 28.11.2020 №253216, від 13.12.2020 №253479; винесення ОСОБА_1 за виявленими фактами управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень з вимкненим контрольним пристроєм (тахографом) лише однієї постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.01.2021 №2111775, однак при цьому в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.10.2020 №244766 відображено вчинення у період з 09.12.2020 по 13.12.2020 включно правопорушення за кожен день окремо, що суперечить вимогам ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Крім того, комісія зазначила про бездіяльність позивача, як керівника територіального органу, щодо здійснення належного і дієвого контролю за процесом ведення відповідальними особами адміністративної практики та вжиття додаткових заходів проведення аналізу стану якості оформлення матеріалів та їх надсилання до органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також результатів їх подальшого розгляду. Вказана бездіяльність полягає в тому, що ОСОБА_1 не здійснив належного контролю за виконанням головним спеціалістом (юристом) територіального органу своїх обов'язків щодо подання апеляційних скарг на рішення Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/14980/20 за позовом ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 за позовом ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 за позовом ОСОБА_6 .
Зі змісту подання Дисциплінарної комісії та оскаржуваного наказу слідує, що об'єктивна сторона дисциплінарного проступку полягала в порушенні вимог пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, вчиненого позивачем, як виконуючим обов'язки начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
При цьому матеріалами справи підтверджується та обставина, що наказом Укртрансбезпеки від 26.10.2020 №1673-к на ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг у Волинській області Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, покладено виконання обов'язків начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки з 26.10.2020, на період до призначення в установленому порядку начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Суд зазначає, що в силу вимог частини шостої статті 31 Закону №889-VIII позивач, приступаючи до виконання посадових обов'язків начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, повинен був бути ознайомлений службою управління персоналом з посадовою інструкцією начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Проте, відповідач не надав суду доказів ознайомлення позивача з посадовою інструкцією начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. Зокрема, до відзиву долучено посадову інструкцію начальника Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, яка не стосується даної справи і не містить підпису про ознайомлення з нею позивача (т.1, а.с.148-151).
Таким чином, Дисциплінарна комісія безпідставно дійшла висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків виконуючого обов'язки начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, оскільки останній не був належним чином ознайомлений з відповідною посадовою інструкцією.
Крім того, суд зазначає, що при розгляді дисциплінарної справи комісією не було встановлено факт не розгляду позивачем справ за актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.10.2020 №227965, від 27.10.2020 №246551, від 27.10.2020 №231856, від 28.11.2020 №253216, від 13.12.2020 №253479, а також від 16.10.2020 №244766.
Доводи комісії зводяться лише до того, що позивачем безпідставно винесено приписи про усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, а не постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, а також винесено одну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за актом від 16.10.2020 №244766, а не п'ять, що є власною позицією комісії стосовно розглянутих позивачем справ та жодним чином не доводить вини ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку.
Також суд враховує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання юристом Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки претензійно-позовної роботи щодо подання апеляційних скарг на рішення суду, оскільки в такому випадку порушується принцип індивідуальної відповідальності державного службовця.
Як слідує з матеріалів дисциплінарної справи, в порушення вимог пункту 9 частини другої статті 73 Закону №889-VIII комісією не забезпечено наявність у ній належним чином завірених копій документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, оскільки дисциплінарна справа взагалі не містить матеріалів розгляду позивачем вищевказаних актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також звітну інформацію щодо претензійно-позовної роботи, що в свою чергу вказує на відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких комісія дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Таким чином, за встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що у діях/бездіяльності т.в.о.начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VІІІ, відтак позивача безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з оскаржуваним наказом.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність наказу від 25.06.2021 №147-Д «Про накладення дисциплінарного стягнення», а тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції від 21.08.2021 (а.с.19).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 25 червня 2021 №147-Д «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, просп.Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій