Справа № 638/18909/21
Провадження № 1-в/638/843/21
24 грудня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі
головуючої судді: ОСОБА_1
за участі секретарки: ОСОБА_2
прокурорки: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України щодо засудженого
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2017 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна,
Начальника державної установи « Олексіївська виправна колонія ( № 25)» звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання стосовно ОСОБА_4 . В обґрунтування заяви зазначає, що був засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2017 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна , за час відбування покарання порушення відсутні, має заохочення, до праці відноситься добросовісно, будь-які претензії з боку адміністрації відсутні.
Засуджений підтримав подану заяву з підстав, наведених у ній, надав заяви про те, що він попереджений про наслідки його негативної поведінки у разі задоволення подання, має намір стати на облік до служби занятості та буде мешкати за адресою АДРЕСА_1 .
Прокурор в судовому засіданні проти заяви заперечував, посилаючись на відсутність даних того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Крім того прокурор зазначила, що ОСОБА_4 має дев'яту судимість, та належних висновків для себе не зробив, а продовжує скоювати кримінальні правопорушення. Вказала, що характеристики, які містяться у матеріалах справи суттєво відрізняються за невеликий проміжок часу. Особливо звернула увагу, що відсутнє погодження голови спостережної комісії у Шевченківському районі м. Харкова подання про УДО ОСОБА_4 .
Представник державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25) у поданні просив задовольнити вказане подання, вказав, що ОСОБА_4 може бути звільнений умовно- достроково.
Суд, розглянувши заяву, заслухавши думку прокурора, дослідивши особову справу засудженого, дійшов наступних висновків.
Згідно із п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається із матеріалів особової справи, ОСОБА_4 був засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2017 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Судом встановлено, що на момент звернення із поданням дві третини строку покарання засуджений відбув, а тому відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.81 КК України, щодо нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно ч.2 ст.130 КВК України, засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Свідчення того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка, яка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень в процесі виконання покарання, сумлінною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечним виконанням законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватись інші особи, які відбувають покарання.
Окрім цього, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним на протязі всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Інших підстав законом не передбачено.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Так, згідно характеристики від 24 листопада 2021 року засуджений ОСОБА_4 у місцях позбавлення волі знаходиться з 09.02.2017. Під час тримання в державній установі «Харківська УВП ( № 27)» не допускав порушень вимог режиму тримання, адміністрацією не заохочувався, до праці не залучався. З 27.07.2017 року відбуває покарання в державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)». За період відбування покарання вимоги режиму відбування покарання не порушував, дисциплінарних стягнень не мав, адміністрацією установи заохочувався. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. У відношенні до представників адміністрації ввічливий. Норм санітарії та особистої гігієни дотримується, спальне місце та приліжкову тумбочку намагається завжди утримувати у чистоті і порядку, намагається завжди підтримувати охайний зовнішній вигляд. До праці ставиться сумлінно. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується. Виконує роботи із самообслуговування, додержується правил техніки безпеки та пожежної безпеки.
При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення, з'ясовуючи чи став засуджений на шлях виправлення, суд бере до уваги відсутність негативної поведінки засудженого під час відбування покарання та не вчинення засудженим порушень умов тримання.
Разом із цим, відсутність негативної поведінки засудженого не свідчить про зразковість поведінки під час відбування покарання, як обов'язкової складової розуміння того, що засуджений став на шлях виправлення - передумови для застосування норм ст.81 КК України.
Отже, хоч засуджений ОСОБА_4 відбув передбачені ч.3 ст.81 КК України дві третини строку покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 червня 2017 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна, разом із тим матеріалами справи не представлені достатні дані про те, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому умовно-дострокове звільнення при таких обставинах буде передчасним.
Відповідно до характеристики від 17 жовтня 2018 року ОСОБА_4 не конфліктний проте позитивного прикладу не подає. Всі інші позиції характеристики зазначені без ствердної форми, а лише як « намагається», та « виконує під контролем» що свідчить про не певну позицію ОСОБА_4 на шляху до виправлення.
У характеристиці від 23 жовтня 2019 зазначається про « намагання» ОСОБА_4 до порядку та виконання покладених обов'язків.
Характеристика ж від 24 листопада 2021 року містить вислови « зразкове виконання роботи», « позитивна соціальну спрямованість», « не відмовляється від праці». Дивні трансформації відбулися за декілька місяців. Все це свідчить про штучність даних з характеристики та не може бути враховане як підстави для задоволення подання про УДО ОСОБА_4 .
Відповідно до листа ХМР ВК Спостережної комісії у Шевченківському районі м. Харкова від 01.12.2012 № 53/0/1/21/03/08-б голова вказаної комісії вважає передчасним та невиправданим з точки зору дотримання вимог загальної та особливої превенції УДО ОСОБА_4 , подання колонії не погоджене у відповідний спосіб.
ОСОБА_4 має дев'ять судимостей, тричі звільнявсь по УДО, проте продовжив вчиняти кримінальні правопорушення. суд вбачає неефективність застосування до ОСОБА_4 . УДО.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення подання про УДО ОСОБА_4
КВК України та керуючись 537-539 КПК України, суд, -
постановив:
Подання адміністрації державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» про умовно - дострокове звільнення від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України у відношенні засудженого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з моменту оголошення до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлений 28 грудня 2021 року.
Суддя: ОСОБА_5 .