Справа № 638/16506/21
Провадження № 2-з/638/548/21
Іменем України
30 листопада 2021 року Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шишкін О.В., розглянувши заяву ТОВ «НоваПей Кредит» про забезпечення позову у справі № 638/16506/21,-
встановив:
У жовтні 2021 року ТОВ «НоваПей Кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 114149,13 грн.
29 листопада 2021 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту в розмірі 114 149,13 гривень:
- 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 40/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер: 6322685000:02:002:1091, Харківська область, Богодухівський район.
Заява обґрунтована тим, що відповідач є солідарним боржником за Кредитним договором, предметом позову є стягнення заборгованості за таким договором, накладення тимчасового арешту на майно Відповідача (Поручителя) зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Припинення права власності відповідача на вказане вище майно може утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позовних вимог. Таким чином, такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно відповідача до повного виконання рішення суду, є співмірним, доцільним і необхідним.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Отже, заяву про забезпечення позову розглянуто без проведення судового засідання в порядку письмового провадження згідно із ч. 7 ст. 13 ЦПК України.
Розглянувши вищенаведену заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Зі змісту заяви про забезпечення позову та долучених до неї матеріалів, вбачається, що предметом позовних вимог є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 114149,13 грн.
Відповідно до даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником наступного майна:
- Квартира за адресою: АДРЕСА_1 Загальна площа (кв.м):67.4, житлова площа (кв.м):47.3 Розмір частки: 1/3
- Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , Загальна площа (кв.м): 64.4 кв.м., Житлова площа: 40.6 кв.м, Розмір частки: 40/100;
- Земельна ділянка (Харківська область, Богодухівський район) кадастровий номер земельної ділянки: 6322685000:02:002:1091 площа: 2га, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах.
ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами
Верховний Суд зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням заявлених заявником позовних вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Як підставу для звернення до суду із заявою про забезпечення позову заявник посилається те, що відчуження відповідачем зазначеного майна може утруднити виконання рішення про задоволення позову.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Суд вважає обґрунтованим посилання заявника у заяві про забезпечення позову на те, що у випадку невжиття заходів забезпечення виконання рішення, це ускладнить захист позивачем своїх прав.
Приймаючи до уваги викладене, заслуговують на увагу суду доводи позивача про необхідність запобігти можливим спробам відповідача відчужити належне йому майно в межах ціни позову 114149,13 грн.
Водночас суд вважає, що накладення заборони відчуження на все майно є неспівмірними з ціною позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір, беручи до уваги обставини справи, співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, беручи до уваги, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення захисту прав позивача, а невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим чи утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд вважає необхідним заяву задовольнити частково та заборонити відчуження земельної ділянки (Харківська область, Богодухівський район) кадастровий номер земельної ділянки: 6322685000:02:002:1091 площа: 2га, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.
Суд вважає, що вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не порушує права та інтереси відповідача з приводу користування та володіння земельною ділянкою.
В іншій частині вимог суд відмовляє, оскільки в заяві про забезпечення позову не наведено належних і переконливих доказів, що невжиття заходів забезпечення позову, застосування яких заявлено позивачем, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у майбутньому. Заява про забезпечення позову в цій частині не містить мотивів співмірності застосування заходів із предметом позову, підтверджену доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного зазначеного виду забезпечення позову, підстав обмежень прав та інтересів третіх осіб. Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди до виконання судового рішення, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Враховуючи наведене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів по справі, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки, може істотно ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову.
Застосовувати заходи зустрічного забезпечення суд не вважає за необхідне у зв'язку із відсутністю відомостей про те, що забезпечення позову спричинить збитки для відповідачки.
Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву ТОВ «НоваПей Кредит» про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити відчуження земельної ділянки (Харківська область, Богодухівський район) кадастровий номер земельної ділянки: 6322685000:02:002:1091 площа: 2га, Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі № 638/16506/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 114149,13 грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Шишкін