м. Вінниця
28 грудня 2021 р. Справа № 120/11401/21-а
Суддя Вінницького окружний адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обгрунтовані протиправною бездіяльністю міської ради щодо нерозгляду клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (землі житлової та громадської забудови комунальної форми власності, для житлової забудови) орієнтовною площею 0,10 га, яка є сформована, має кадастровий номер 8000000000:79:562:0001, розташована на території міста Києва, Голосієвський район, вул. Академіка Заболотного), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Проте листом від 12.08.2021 року відповідач повідомив про відмову у наданні дозволу у зв'язку з тим, що позивач не є землевласником чи землекористувачем земельної ділянки.
Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог. Зазначає, що положення статей 116, 118, 122, 123 Земельного кодексу України не містять чітко визначеної процедури та механізму реалізації розгляду клопотань щодо оформлення прав на землю, для визначення порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві Київською міською радою прийнято рішення від 20.04.2017 № 241/2463 "Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві". Цим Порядком установлено, що зацікавлена особа звертається із заявою на розроблення документації із землеустрою до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань, яка аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів. Приймальня Київради з земельних питань передає заяву до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, яка протягом трьох робочих днів повертається до приймальні Київради з земельних питань. Остання видає зацікавленій особі або уповноваженому нею представнику резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради.
Крім того, відповідач звертає увагу, що бажана для позивача земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:562:0001 площею 86,4814 га перебуває у комунальній власності міста Києва. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про землеустрій" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
У відповіді Департаменту земельних ресурсів від 12.08.2021, яка надана у встановлений строк, позивачу роз'яснено, що оскільки він не є землевласником чи землекористувачем, то підстави для надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок відсутні.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 22.09.2021 року розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для надання відзиву.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Київської міської ради із клопотанням від 29.04.2021 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок: землі житлової та громадської забудови комунальної форми власності, для житлової забудови, орієнтовною площею 0,10 га, яка є сформована, має кадастровий номер 8000000000:79:562:0001 (загальна площа 86,4814 га), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території міста Києва (Голосіївський район, вулиця Академіка Заболотного).
У відповідь на клопотання, Департамент земельних ресурсів Київської міської ради, листом від 12.08.2021 року № 0570202/1-21784 роз'яснив, що відповідно до статті 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі особи, яким земельна ділянка надана у власність чи користування (оренду). Оскільки позивач не є землевласником чи землекористувачем, підстави для підготовки згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок в Департаменті відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду її клопотання у порядку, визначеному Земельним кодексом України, позивач звернулася до суду за захистом порушених прав.
Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
В силу положень ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.
Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З цією метою частиною п'ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що оскільки бажана земельна ділянка розташована в межах сформованої земельної ділянки, яка має кадастровий номер, то її подальше формування здійснюється за технічною документацією, а не проектом землеустрою. Однак ця обставина не звільняє відповідача від обов'язку вирішити подане позивачем клопотання в порядку, визначеному статтею 118 ЗК України, з урахуванням положень статті 79-1 ЗК України, шляхом прийняття у місячний строк рішення органу місцевого самоврядування про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок для відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності відповідної територіальної громади.
Вказаний висновок суду підтверджується правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 802/1447/17-а, від 23.10.2020 у справі № 80/1535/17-а та від 21.01.2021 у справі № 120/1615/20-а.
Натомість, як встановлено судом, відповідач у неналежний спосіб розглянув клопотання позивача 29.04.2021 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, надавши за результатами його розгляду відмову у формі листа від 12.08.2021 року.
На думку суду, надіслання вказаного листа структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, а саме Департаментом земельних ресурсів, не може вважатися вирішенням безпосередньо Київською міською радою як органом місцевого самоврядування в розумінні положень Земельного кодексу України питання щодо надання або відмову у наданні громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою (технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 30.11.2020 у справі № 1140/2559/18 та від 24.06.2020 у справі № 555/872/17.
Суд зазначає, що Департамент земельних ресурсів не є тим органом, який уповноважений приймати рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення № 182/342), Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міськради та виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міськради (Київській міській державній адміністрації).
Згідно з пунктом 3.11 Положення № 182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міськради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міськради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.
Частиною першою статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 (далі - Регламент), встановлено, що суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.
Відповідно до ч. 11 ст. 37 Регламенту проекти рішень про передачу земельних ділянок у власність громадянам, приватизацію земельних ділянок громадянами, а також про надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам та юридичним особам можуть подаватись і голосуватись як одне загальне рішення, в якому кожен пункт може обговорюватись окремо.
Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 (далі - Порядок №241/2463), передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань клопотання про передачу земельної ділянки у власність (в оренду).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку № 241/2463 зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. До клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, до технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок подаються документи, визначені конкретно для кожного виду документації із землеустрою, згідно з додатками 2, 3 до цього рішення (підпункт 2.2 пункту 2 Порядку № 241/2463).
Заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а також заяви про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ чи об'єднання земельних ділянок у строк, що не перевищує один робочий день, передаються приймальнею Київради з земельних питань до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради. Секретаріат Київської міської ради у строк, що не перевищує трьох робочих днів, передає резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради разом із заявами, визначеними пунктом 2.9 цього Порядку, до приймальні Київради з земельних питань (підпункти 2.9, 2.10 пункту 2 Порядку № 241/2463).
Відповідно до підпункту 10.1 пункту 10 Порядку № 241/2463 у разі передачі земельної ділянки у власність чи користування за рахунок частини сформованої земельної ділянки із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва ініціатором поділу такої земельної ділянки виступає Департамент земельних ресурсів або зацікавлена особа. Така ініціатива з боку Департаменту земельних ресурсів реалізується шляхом інформування Київської міської ради про необхідність поділу земельної ділянки.
Отже, з наведених норм слідує, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київської міської ради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів.
Тобто Департамент уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти рішень з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради, проте не приймати самостійно рішення з питань надання чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з земель комунальної власності замість Київської міської ради.
Крім того, Земельний кодекс України не пов'язує вирішення відповідною міською радою питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою із фактом проходження проекту такого рішення в органах та підрозділах міської ради.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 826/8844/16, від 14.01.2019 у справі № 826/8870/16, від 16.07.2019 у справі № 826/8843/16, від 12.09.2019 у справі № 826/3163/16.
Окрім того, за висновками Верховного Суду (постанова від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17) відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, незважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд його клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Таким чином, оскільки Київською міською радою не прийнято рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача за результатами розгляду його клопотання підлягають задоволенню.
Позивач також просить суд захистити його порушені права та інтереси у спірних правовідносинах шляхом зобов'язання відповідача на найближчому пленарному засіданні розглянути його клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Оцінюючи позовні вимоги в цій частині, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Норму аналогічного змісту закріплено також у пункті 11 частини другої статті 245 КАС України.
Таким чином, з огляду на предмет спору та обставини справи, позовні вимоги щодо покладення на відповідача обов'язку розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок узгоджуються з повноваженнями суду при вирішенні справи по суті, а прийняття судом такого рішення забезпечуватиме ефективний захист прав та інтересів позивача, порушених незаконною бездіяльністю відповідача.
І хоча закон зобов'язує орган місцевого самоврядування у місячний строк прийняти рішення про надання чи відмову у наданні громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд вважає прийнятним обране позивачем формулювання "на найближчому пленарному засіданні", що, на переконання суду, також відповідатиме інтересам самого відповідача.
Під час розгляду справи суд не вдається до оцінки правомірності підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, зазначених у листі за № 0570202/1-21784 від 12.08.2021 року. Суд враховує, що такий лист немає самостійного правового значення, оформлений всупереч визначеній законом процедурі та не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України. Крім того, рішення за результатами розгляду клопотання позивача має прийматися колегіальним органом, а саме Київською міською радою, і лише в такому разі йому може надаватися правова оцінка по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.
Позивач також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, у випадку задоволення позову.
В цій частині суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов'язком.
В силу приписів ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, а обставини справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення в зобов'язальній частині, суд вважає клопотання позивача передчасним та не вбачає достатніх підстав для покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 382 КАС України.
Додатково суд враховує положення ст. 383 КАС України, якими передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення, подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням.
Крім того, суд звертає увагу, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто встановлення судом обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, можливе й після ухвалення такого рішення, за наслідком розгляду відповідного клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, а також правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 року у справі № 140/6392/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, ЄДРПОУ 22883141) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (землі житлової та громадської забудови комунальної форми власності, для житлової забудови) орієнтовною площею 0,10 га, яка є сформована, має кадастровий номер 8000000000:79:562:0001, розташована на території АДРЕСА_2 ), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Зобов'язати Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (землі житлової та громадської забудови комунальної форми власності, для житлової забудови) орієнтовною площею 0,10 га, яка є сформована, має кадастровий номер 8000000000:79:562:0001, розташована на території міста Києва ( АДРЕСА_2 ), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради судові витрати у сумі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович