Рішення від 23.12.2021 по справі 392/1648/21

Справа № 392/1648/21

Провадження № 2/392/890/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №392/1648/21 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Смолінська селищна рада про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Смолінська селищна рада про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбу з 2014 по 2018 рік. Внаслідок сумісного проживання мають спільну дитину. Після народження дитини, відповідач визнав своє батьківство та звернувся до органу ДРАЦС з заявою про зазначення його батьком в свідоцтві про народження дитини. В даний час припинили сімейні стосунки та розірвали шлюб. Проживають окремо один від одного. Після припинення сімейних стосунків відповідач перестав цікавитися дитиною. Не бере участі у її вихованні. Матеріальної допомоги на утримання дочки не надає. Відповідно до висновку Комісія з питань захисту прав дитини не заперечує проти позбавлення батьківських відповідача. Тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2021 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08 грудня 2021 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, подала заяву зареєстровану судом 23.12.2021 року за вх.№11865 про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від нього не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Третя особа Смолінська селищна рада в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, надійшло клопотання зареєстроване судом 14.12.2021 року за вх. №11561 за підписом селищного голови Мазури М., в якому просив розглянути справу без їх участі за наявними матеріалами справи.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку, що цивільний позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені в графі батько « ОСОБА_3 » та в графі мати « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маловисківського районного управління юстиції у Кіровоградського обласного управління юстиції від 14.01.2014 року (а.с.5).

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24.08.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - розірвано (а.с.7).

Згідно висновку за підписом Смолінського селищного голови Мазури М. від 05.07.2019 року, комісія з питань захисту прав дитини при службі у справах дітей Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області про розгляд заяви ОСОБА_1 , а саме винесено питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , в якому служба у справах дітей Смолінської селищної ради, не заперечувала про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно сина ОСОБА_2 та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися з даним висновком до Маловисківського районного суду Кіровоградської області (а.с.6).

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.141, ч.ч.2,3 ст.150 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, при цьому батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.

Статтею 164 СК України визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, а також винної поведінки, - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.

До таких підстав закон відносить наступні: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Як на правову підставу для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач посилалася на ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Зокрема, ухилення від виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, позивач обґрунтовує тим, що відповідач, проживаючи окремо від дитини, само ухилився від виконання батьківських обов'язків, не цікавився та не цікавиться життям, здоров'ям, розвитком сина, не приймає будь-якої участі у вихованні дитини, в свою чергу, вона (позивач) не перешкоджала відповідачу у його спілкуванні з дитиною, місце проживання не змінювала, що свідчить про фактичну можливість, та, з іншого боку, вольове небажання батька виконувати свої батьківські обов'язки, визначені законом, по відношенню до дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

З огляду на викладене вище, зазначені позивачем підстави позову знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України „ Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п.15, 16 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року №3 позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, на згоду передати дитину на усиновлення та інших прав, які ґрунтуються на факті спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, причому зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ч.1ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (Рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

З огляду на зазначене, судом під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 свідомо, протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є першоосновою розвитку особистості дитини, не піклуючись про фізичний та духовний розвиток дитини, її підготовку до самостійного життя, не створюючи належних умов для природних здібностей дитини, поваги до її гідності, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, хоча мав реальну можливість для цього, та за відсутності при цьому, з боку позивача будь-яких перешкод йому (відповідачу) у спілкуванні з дитиною, оскільки такі судом не встановлені і докази цьому відсутні, та прийняття участі у вихованні дитини та виконання своїх батьківських обов'язків, визначених законом, по відношенню до дитини, що є самостійною підставою, визначеною п.2 ч.1 ст.164 СК України, для позбавлення батьківських прав відносно дитини.

Окрім того, судом відзначається, що батьківські обов'язки не заключаються лише в наданні матеріальної допомоги, яка, поряд з цим, відповідачем також на утримання дитини не надається, вони включають в себе також і батьківську (материнську) турботу та ласку, піклування про здоров'я дитини, її духовний, моральний та фізичний розвиток, підготовку до навчання, спілкування з дитиною.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги насамперед інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , які є пріоритетом при розгляді даного спору, враховуючи також наявність обставин, з якими закон, що регулює сімейні відносини, пов'язує позбавлення батьківських прав, при цьому під час розгляду справи судом було встановлено реальну юридичну і фактичну можливість відповідача ОСОБА_3 , який є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, та наявність його вини у невиконанні батьківських обов'язків, відсутність перешкод з боку інших осіб, в тому числі позивача, для належного виконання відповідачем батьківських обов'язків, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є обґрунтованими, такими, що заявлені виключно в інтересах неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно є такими, що підлягають задоволенню з позбавленням відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, судом відзначається, що відповідно ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Смолінська селищна рада про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Смолінська селищна рада, Ідентифікаційний код: 05378818, місцезнаходження: вул. Казакова, 39, смт Смоліне, Новоукраїнський район, Кіровоградська область.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова

Попередній документ
102245813
Наступний документ
102245815
Інформація про рішення:
№ рішення: 102245814
№ справи: 392/1648/21
Дата рішення: 23.12.2021
Дата публікації: 30.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Маловисківський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.11.2021)
Дата надходження: 08.11.2021
Предмет позову: про позбавлення батьківських прав
Розклад засідань:
08.12.2021 10:00 Маловисківський районний суд Кіровоградської області
23.12.2021 08:50 Маловисківський районний суд Кіровоградської області