24 грудня 2021 р. Справа № 120/14626/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
02.11.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.08.2021 позивачка звернулася до відповідача з листом, в якому просила перерахувати та виплачувати їй пенсію по втраті годувальника з 01.04.2019 на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.08.2021 № ХЛ67342, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення. Однак листом від 14.09.2021 за № 10362-9721/Б-02/8-0200/21 пенсійний орган відмовив у цьому, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, оскільки Кабінет Міністрів України не прийняв іншого порядку після скасування судом пунктів 1, 2 постанови від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Позивачка з вказаною відмовою не погоджується, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Ухвалою суду від 05.11.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Частиною восьмою статті 126 КАС України передбачено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
З матеріалів справи видно, що копію вказаної ухвали та копію позовної заяви з доданими до неї документами вручено відповідачу під розписку 11.11.2021.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення до суду не надходив відзив на позовну заяву.
Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
04.08.2021 Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав позивачці нову довідку від 03.08.2021 за № ХЛ67342, в якій зазначено основні та додаткові види грошового забезпечення померлого чоловіка позивачки ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 для обчислення та перерахунку пенсії позивачки.
16.08.2021 позивачка звернулася до відповідача з листом, в якому просила перерахувати та виплачувати їй пенсію з 01.04.2019 на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.08.2021 за № ХЛ67342, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Листом від 14.09.2021 за № 10362-9721/Б-02/8-0200/21 пенсійний орган відмовив у цьому, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ установлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку № 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Пунктом 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до Постанови № 704.
Таким чином, з огляду на визнання нечинними положень Постанови № 103, враховуючи норми Порядку № 45 та Постанови № 704, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, здійснюється за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою № 103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) встановлені Кабінетом Міністрів України; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Отже, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії. Відтак позивачка має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Проте до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу, в пенсійного органу не виникало обов'язку з перерахунку пенсії позивачки.
Із системного аналізу норм слідує, що набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивачки, призначеної на підставі цього Закону. Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови № 103, позивачка набула право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Разом з тим суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Відтак, оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас порядок дій, які повинні вчинити, зокрема, уповноважений та пенсійний органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Отже, право позивачки на перерахунок пенсії з 01.04.2019 є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення та надання до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
За приписами ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.04.2019. Така правова позиція підтверджена багатьма рішеннями Верховного Суду.
З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачці в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.08.2021 за № ХЛ67342.
Як наслідок, відповідача належить зобов'язання здійснити позивачці з 01.04.2019 перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, з урахуванням відповідних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум пенсії.
Втім, не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачці компенсації втрати частини грошових доходів.
Суд зазначає, що вказана вимога є передчасною, оскільки спір в цій частині фактично не існує, а нарахування компенсації втрати частини доходів відбувається разом із виплатою пенсії за минулий період, яка в цьому випадку ще не перерахована.
До того ж обов'язок відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів під час виплати пенсії за минулий період передбачений приписами частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, належними та допустимими доказами правомірності своїх дій не обґрунтував, доводів позивачки не спростував.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відтак, враховуючи з'ясовані обставини справи, в цьому випадку відсутність відзиву на позовну заяву та невиконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суд оцінює як визнання відповідачем заявленого позову.
Перевіривши обґрунтованість доводів позивачки та оцінивши докази, надані позивачкою, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.
Позивачка також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, у випадку задоволення позову.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов'язком.
В силу приписів ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, а обставини справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення в зобов'язальній частині, суд вважає клопотання позивача передчасним та не вбачає достатніх підстав для покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 382 КАС України.
При цьому додатково враховуються положення ст. 383 КАС України, якими передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення, подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням.
Крім того, суд звертає увагу, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто встановлення судом обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, можливе й після ухвалення такого рішення, за наслідком розгляду відповідного клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, а також правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 908,00 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору. Адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, а спір по суті вирішено в користь позивачки, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов'язується виключно зі способом захисту порушених прав позивачки.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії згідно з довідкою Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.08.2021 за № ХЛ67342
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.08.2021 за № ХЛ67342 про грошове забезпечення померлого чоловіка позивачки ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, з урахуванням при її обчисленні у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" окладу за посадою - 3260,00 грн, окладу за військовим званням - 1020,00 грн, відсоткової надбавки за вислугу років (45%) - 1926,00 грн, надбавки за особливості проходження служби (65%) - 4033,90 грн та премії (95%) - 3097,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Повне рішення суду складено 24.12.2021.
Суддя Сало Павло Ігорович